Номер провадження №22-ц/791/2970/2013 Головуючий в І інстанції: Зуб І.Ю.
Категорія: 24 Доповідач: Майданік В.В.
2013 року вересня місяця 17 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Майданіка В.В.,
суддів: Орловської Н.В.,
Кутурланової О.В.,
при секретарі: Шевардіній К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Мінкіна Олександра Васильовича, діючого в інтересах міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 01 серпня 2013 року у справі за позовом Карпінського Олега Анатолійовича, діючого в інтересах міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання, -
24 травня 2013 року Карпінський О.А., діючий в інтересах МКП "Херсонтеплоенерго", звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання. З урахуванням зміни позовних вимог та залишення ухвалою суду від 01.08.2013 року без розгляду позову в частині стягнення нарахованих витрат від інфляційних процесів в сумі 3894,18грн. та 3% річних в сумі 1074,64грн. просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання за період з грудня 2001 року по липень 2013 року в розмірі 21731грн.49коп. та судові витрати в сумі 229грн.40коп.
На обґрунтування позову вказав, що за встановленим и фактичними договірними відносинами надає відповідачці послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Вона ж є абонентом МКП, зареєстрована в АДРЕСА_1 і в свою чергу зобов'язана своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором чи законом. З 01.12.2001 року по липень 2013 року вона має заборгованість за опалення та постачання гарячої води в розмірі 21731грн.49коп.
Рішенням суду від 01 серпня 2013 року позов було задоволено частково. З відповідачки на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 4911грн.27коп. та за судовий збір 51грн.61коп. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з урахуванням останнього переривання строку позовної давності, а саме 14280грн.14коп. та сплачений судовий збір в сумі 229грн.40коп., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд не звернув увагу на переривання позовної давності у вересні 2011 року у зв'язку з пред'явленням заяви про видачу судового наказу. Також вказав, що суд невірно застосував ст.88 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив того, що з огляду на судовий наказ від 23.09.2011 року позовна давність починається з вересня 2011 року, а за період з вересня 2011 року по липень 2013 року заборгованість складає 4911грн.27коп.
Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки до нього суд дійшов при порушенні норми матеріального і процесуального права, що згідно з п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
За копіями довідки з ЄДРПОУ, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Статуту позивач є юридичною особою, що постачає теплову енергію (а.с.9, 10-15).
Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 19.01.2012 року за заявою ОСОБА_4 було скасовано судовий наказ, виданий 23.09.2011 року за заявою МКП "Херсонтеплоенерго" про стягнення заборгованості за послуги з тепло забезпечення та гарячого водопостачання в сумі 21789,04грн. та судових витрат в сумі 55,50грн. (а.с.5).
З довідки від 20.05.2013 року, яка видана позивачем відносно споживача ОСОБА_5, яка проживає в квартирі АДРЕСА_1, вбачається, що в період з жовтня 2001 року по липень 2013 року включно загальна заборгованість за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання становить 21731грн.49коп. Опалювальна площа - 78,6кв.м., кількість прописаних у квартирі - 4 особи (а.с.6; 27).
Відповідно до вказаної довідки оплата за надані послуги здійснювалась лише тричі: у квітні 2012 року 300грн., у травні того ж року 300грн. та в січні 2013 року 200грн.
За довідкою від 20.04.2013р ОСББ "Покришена 53": склад сім'ї за вказаною адресою - 3 особи; наймач ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1; інші члени сім'ї - дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, внук ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та внук ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.4).
Відповідно до інформації про зареєстроване місце проживання відповідачка ОСОБА_4 зареєстрована в АДРЕСА_1 з 04.10.2001 року (а.с.23).
При апеляційному розгляді справи відповідачка ОСОБА_4 зазначила, що власником вказаної квартири АДРЕСА_1 була її мати ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона (тобто відповідачка) на день смерті матері постійно проживала з нею, до нотаріальної контори не подавала заяву про відмову від спадщини. Інших спадкоємців після смерті матері немає.
Таким чином, на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України відповідачка прийняла спадщину після смерті матері, яка була власником зазначеної квартири, а тому повинна нести зобов'язання за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання.
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.4). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5).
Відповідачка, заперечуючи проти позову, просила застосувати позовну давність відносно заявлених позовних вимог.
Колегія суддів враховує, що заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж.
Позивач звернувся у вересні 2011 року до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за послуги з тепло забезпечення та гарячого водопостачання в сумі 21789грн.04коп. та судових витрат в сумі 55грн.50коп., про що свідчить ухвала Суворовського районного суду м.Херсона від 19.01.2012 року про скасування судового наказу (а.с.5).
Отже, позовна давність, у межах якої позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання, що складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж, має відраховуватись з вересня 2008 року і до вересня 2011 року (тобто по серпень 2011 року включно), а саме до моменту звернення до суду з заявою про видачу судового наказу.
Проте, з наданої позивачем довідки про розрахунок заборгованості вбачається, що з вересня 2008 року споживачу нараховано 15080грн.14коп. за опалення, а останнім сплачено 800грн.00коп.
Таким чином, за вказаний час відповідачка частково сплатила нараховані суми по оплаті за теплопостачання і гаряче водопостачання, недоплата становить 14280грн.14коп.
Отже, вказана сума підлягає стягненню з відповідачки.
Крім того, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відносно порушення судом ст.88 ЦПК України. При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 229грн.40коп. (тобто, не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати), що передбачено ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір". Отже, вказана сума підлягає стягненню з відповідачки, а посилання суду на стягнення судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог є недоречним з огляду на сплату судового збору в розмірі мінімально необхідної суми.
З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання за період з вересня 2008 року по вересень 2011 року та в частині стягнення судових витрат слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання за період з вересня 2008 року по вересень 2011 року (тобто по серпень 2011 року включно) в розмірі 9368грн.87коп. (14280грн.14коп. - 4911грн.27коп.), а також судові витрати в розмірі 229грн.40коп. В решті це ж рішення, а саме в частині стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання за період з вересня 2011 року по липень 2013 року в сумі 4911грн.27коп. слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.256, 257, ч.ч.3, 4 і 5 ст.267 ЦК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Мінкіна Олександра Васильовича, діючого в інтересах міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 01 серпня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання за період з вересня 2008 року по вересень 2011 року та в частині стягнення судових витрат - скасувати, ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" заборгованість за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання за період з вересня 2008 року по вересень 2011 року в розмірі 9368грн.87коп., а також судові витрати в розмірі 229грн.40коп.
В решті це ж рішення, а саме в частині стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання за період з вересня 2011 року по липень 2013 року в сумі 4911грн.27коп. залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді