02 квітня 2009 р.
№ 6/187
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.,
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Живе пиво"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.08
у справі
№ 6/187
господарського суду
Львівської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Пововарня Кубок"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Живе пиво"
третя особа
Відкрите акціонерне товариство "Роздільський пивоварний завод"
про
визнання договорів недійсними
за участю представників від:
позивача
не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварня Кубок" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Живе пиво" про визнання недійсними договорів уступки права вимоги.
Рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.08 позов ТОВ "Пивоварня Кубок" задоволено, визнані недійсними з моменту укладення договори про уступку права вимоги б/н від 21.11.05 між ТОВ "Пивоварня Кубок" та ТОВ "Живе пиво". Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.08 рішення залишене без змін.
Судові акти мотивовані тим, що оскаржувані договори про уступку права вимоги укладені особою, яка не мала на їх укладення відповідних повноважень, оскільки вони укладались від імені ТОВ "Пивоварня Кубок" фінансовим директором Картавик В.П., який діяв від імені ТОВ "Пивоварня Кубок" на підставі довіреності від 02.09.02, строк якої сплинув 02.09.05.
ТОВ "Живе пиво" не погоджується з рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.08 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.08, оскільки вважає, що вони ухвалені із грубим порушенням норм процесуального законодавства, при недоведеності обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.11.05 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварня Кубок" в особі фінансового директора Картавик В.П., що діяв на підставі доручення № 13 від 02.09.02, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Живе пиво" в особі директора Лащик В.В., що діє на підставі статуту, з іншої сторони, уклали 19 угод про уступку права вимоги. За умовами договорів уступки права вимоги, ТОВ "Пивоварня Кубок" уступає, а ТОВ "Живе пиво" приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові і стає кредитором за договорами, укладеними між ТОВ "Пивоварня Кубок" та ВАТ "Роздільський пивоварний завод".
Як слідує з угод та не заперечується сторонами по справі, оспорювані угоди укладені від імені ТОВ "Пивоварня Кубок" фінансовим директором Картавик В.П., а також відмічено, що фінансовий директор Картавик В.П. при їх укладенні діяв на підставі доручення № 134 від 02.09.03.
Задовольняючи вимоги позивача про визнання недійсними угод уступки права вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі аналізу норм ст. 203, 207, 215 ЦК України та ст. 207 ГК України, зробили висновок, що угоди уступки права вимоги від 21.11.05 підписані особою, яка не мала на це відповідних повноважень, оскільки доручення № 13 від 02.09.02, на підставі якого діяв фінансовий директор, видане на три роки та було дійсне до 02.09.05.
За змістом ст. 67 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, був чинним на момент видачі довіреності від 02.09.02, строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Тобто, строк дії такої довіреності тривав до 02.09.05.
Тому суди обґрунтовано вказали, що на момент укладення угод уступки права вимоги, строк дії довіреності припинено внаслідок спливу строку. Доказів наявності у фінансового директора ТОВ "Пивоварня Кубок" Картавик В.П. повноважень на укладення оспорюваних угод відповідачем не надано.
Оскільки згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, то колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанції, що оспорювані угоди уступки права вимоги укладені особою, яка не мала на це відповідних повноважень.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні. Інші доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінки судами двох інстанцій. Окрім того, вона фактично зводиться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не відноситься до компетенції касаційної інстанції з огляду на вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Живе пиво" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.08 по справі № 6/187 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко