Постанова від 01.04.2009 по справі 20/110

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2009 р.

№ 20/110

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Рогач Л.І.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток"

на рішення

господарського суду Рівненської області від 18.11.2008

у справі

господарського суду Рівненської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Полісся"

до

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток", 2.Закритого акціонерного товариства "Рівненський завод опалювальної техніки" 3.Відкритого акціонерного товариства "Рівне-Реєстр"

про

визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський завод опалювальної техніки" від 18.10.2007

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

не з?явилися

від відповідачів:

1. не з?явилися, 2. не з?явилися, 3. не з?явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.11.2008 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський завод опалювальної техніки" від 18.10.2007 про: - відкликання ради ЗАТ "Рівненський завод опалювальної техніки" та обрання її в складі трьох представників від акціонера ТОВ "Фірма "Восток"; - відкликання з посади генерального директора ЗАТ "Рівненський завод опалювальної техніки"Андрощука В.В. та обрання на посаду генерального директора ЗАТ "Рівненський завод опалювальної техніки" Гордєєва С.Ю.

В решті частини позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не надано доказу звернення будь-якого акціонера відповідача - 2 (в протоколі відсутні відомості про те, хто саме скликав 18.10.2007 загальні збори акціонерів відповідача -2) до генерального директора відповідача 2 з такою вимогою, та, відповідно, не надано доказу отримання відмови генерального директора відповідача 2 на таку вимогу.

Не погоджуючись з судовим рішенням ТОВ "Фірма "Восток" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить рішення скасувати посилаючись на те, що господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.43,22,77 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 99, 159 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що ТОВ "Лада-Полісся" є засновником ЗАТ "Рівненський завод опалювальної техніки" і володіє 25 % акцій останнього.

18.10.2007 відбулися загальні збори акціонерів ЗАТ "Рівненський завод опалювальної техніки", для участі у яких зареєструвалися два представники акціонера відповідача - 2 за довіреностями (Коваленко Ю.О. та Осьмак О.В. -в протоколі не конкретизовано від яких саме акціонерів були присутні ці представники), які володіють в сукупності 790 000 акцій (голосів), що становить 60,4 % від загальної кількості акцій відповідача- 2. Місце проведення загальних зборів -місто Харків. Головою зборів обрано Коваленка Ю.О., секретарем Осьмак О.В..

Відповідно до протоколу від 18.10.2007 з п?яти питань включених до порядку денного збори розглянули лише два питання, зокрема, - відкликання та обрання ради товариства відповідача - 2; - відкликання та обрання виконавчого органу відповідача -2, оскільки решта питань порядку денного перед початком зборів були зняті з розгляду.

Загальні збори вирішили відкликати раду відповідача -2 у повному складі, - обрати раду відповідача-2 у складі трьох представників від юридичної особи акціонера відповідача - 2.

Загальні збори також вирішили відкликати Андрощука В.В. з посади генерального директора, та обрати Гордєєва С.Ю. на посаду генерального директора відповідача-2.

Відповідно ч.2 ст. 43 Закону України “Про господарські товариства» будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом.

Водночас, ч. 4 ст.45 Закону України “Про господарські товариства» передбачено, що акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 цього Закону.

За ч. 1 ст. 43 Закону України “Про господарські товариства» про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

Частинами 1,2 статті 45 Закону України “Про господарські товариства» передбачено, що загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.

позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.

Пунктом 8.2.7 статуту відповідача 2 передбачена аналогічна періодичність скликання річних зборів.

Встановлені законом вимоги до порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів мають завдання забезпечити власникам акцій реальну можливість реалізувати своє право впливати на діяльність товариства через вищий орган управління - загальні збори. Відтак, недотримання передбачених Законом вимог може бути підставою визнання прийнятих зборами рішень недійсними, якщо це істотно вплинуло на здійснення акціонерами своїх прав та прийняття зборами рішень.

Порядок скликання зборів акціонером, який володіє більш як 10 процентами голосів передбачає обов'язкове звертання такого акціонера до виконавчого органу з вимогою скликати збори. Лише у разі невиконання такої вимоги, акціонер протягом двадцяти днів набуває право скликати їх самостійно.

Господарським судом не встановлено будь якого звернення акціонерів відповідача - 2 до генерального директора відповідача - 2 з такою вимогою, та відповідно не надано доказів відмови генерального директора на таку вимогу.

Як встановлено господарським судом, відповідач - 3 не приймав участі у підготовці та проведенні загальних зборів акціонерів відповідача-2, які відбулися 18.10.2007. Договір з реєстроутримувачем не укладався.

Відповідно до частин 1,2 розділу I Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1000 від 17.10.2006, реєстроутримувач -це емітент, що має ліцензію на ведення реєстру власників випущених ним іменних цінних паперів, або реєстратор, зберігач активів інституту спільного інвестування або компанія з управління активами корпоративного інвестиційного фонду відкритого типу.

Емітент іменних цінних паперів має право ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Умови договору на ведення реєстру затверджуються загальними зборами або спостережною (наглядовою) радою в порядку, визначеному статутом емітента.

Згідно ч.1 статті 41 Закону України “Про господарські товариства» реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться наступним чином: акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.

За п. 8.1 статуту виконавчим органом відповідача 2 є дирекція.

Господарському суду не надано доказів проведення реєстрації виконавчим органом відповідача-2 та реєстрації акціонерів (їх представників) реєстратором на підставі укладеного з ним договору. В свою чергу, не надання суду доказів проведення реєстрації (реєстру акціонерів) під час проведення зборів унеможливлює встановлення правомочності загальних зборів.

Пунктом 8.3.3 статуту відповідача 2 визначено, що рада формується залежно від складу акціонерів товариства, забезпечуючи пропорційне представництво, кількість членів ради визначається положенням про раду.

Рішенням зборів від 18.10.2007 вирішено відкликати раду в повному складі та обрати нову з трьох представників акціонера -відповідача 1. Однак, таке рішення порушує статутний принцип пропорційного представництва, обмежує права позивача на участь в управлінні справами відповідача 2 і суперечить ч. 5 ст. 46 Закону України “Про господарські товариства», відповідно до якої питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства. Дана суперечність ч. 5 ст. 46 Закону України “Про господарські товариства» полягає у тому, що з протоколу загальних зборів акціонерів від 18.10.2007 не вбачається, які саме особи обрані до складу ради товариства і чи не є вони одночасно членами Ревізійної комісії або Дирекції (виконавчого органу) товариства.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Як встановив господарський суд, пунктом 8.4.2 статуту товариства передбачено, що генеральний директор призначається і звільняється радою товариства.

14.05.2003 рада товариства, уклала з Андрощуком Віктором Володимировичем контракт про призначення на посаду його директором товариства.

У відповідності до пункту 7.1 контракту, термін дії контракту встановлено з 01.05.2003 по 01.05.2007.

28.03.2007 рада товариства уклала з Андрощуком Віктором Володимировичем доповнення до контракту, яким продовжено дію контракту з 01.10.2007 до 01.05.2010.

Відповідно, збори акціонерів при прийняті рішення не вирішили питання щодо дострокового розірвання контракту з Андрощуком В.В. та його звільнення.

Господарський суд дійшов висновку, що здійснення позивачем прав на участь в управлінні справами товариства унеможливлене внаслідок прийняття загальними зборами акціонерів рішень, висвітлених у протоколі загальних зборів акціонерів від 18.10.2007, права та охоронювані законом інтереси позивача порушені, тому позовні вимоги позивача є обгрунтованими.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судове рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рішення від 18.11.2008 господарського суду Рівненської області зі справи 20/110 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Л.І.Рогач

Г.П.Коробенко

Попередній документ
3374514
Наступний документ
3374516
Інформація про рішення:
№ рішення: 3374515
№ справи: 20/110
Дата рішення: 01.04.2009
Дата публікації: 18.04.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: