10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"02" квітня 2009 р. Справа № 17/24
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі БєляєвійТ.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Глембоцька О.В. (довіреність №6 від 01.04.2009р.),
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс", м.Кам'янець-Подільський
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "10" лютого 2009 р. у справі № 17/24 (суддя Димбовський В.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союзінтертрейд", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс", м.Кам'янець-Подільський
про стягнення 20875грн. основного боргу, 46110грн. пені
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.02.2009р. у справі № 17/24 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Союзінтертрейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" про стягнення 20875грн. основного боргу, 46110грн. пені задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 20875грн. основного боргу, 2698,15грн. пені, 235,73грн. державного мита та 41,53грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його поточному рахунку №2600501002652 в ХФ ВАТ Кредо банк, м.Хмельницький, МФО 315654.
Вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт в частині стягнення 20875грн. основного боргу, 2698,15грн. пені та прийняти новий - про відмову у позові (а.с. 41-42).
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що позивач не виконав умови п.3.13 договору - при виконанні пусконалагоджувальних робіт передати по впровадженню обладнання інструкцію з експлуатації на російській та англійській мові. Так, компресор стабільно не працює, пусконалагоджувальні роботи не проведені, акт про впровадження компресора та проведення пусконалагоджувальних робіт не складено, інструкцію з експлуатації позивач не надав. Відповідач визнає суму боргу, проте заперечує суму, стягнутої господарським судом, пені - 2698,15грн., оскільки, відповідно до ст.258 ЦК України, для стягнення пені, як виду неустойки, законом встановлено спеціальний строк позовної давності. Так, перебіг строку позовної давності для стягнення пені за прострочку оплати розпочався 18.12.2007р. (через 5 днів після поставки компресора, що відповідає п.2.3.3 договору), а закінчився 18.12.2008р. Суд не врахував заяви відповідача про застосування строку позовної давності щодо пені.
Позивач у запереченні на апеляційну скаргу №09/03-12 від 12.03.2009р. просить апеляційний господарський суд скаргу відхилити, як безпідставну та необгрунтовану, і залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 10.02.2009р. без змін. Зазначив, що з моменту поставки товару жодної претензії щодо виконання договору позивачем, а також щодо роботи поставленого обладнання від відповідача не надходило. Будь-які збої в роботі поставленого обладнання не є підставою для несплати його вартості. Враховуючи ті обставини, що відповідач у відповіді на претензію фактично визнав наявність заборгованості по договору поставки в сумі 25875.00грн., його твердження про пропуск позивачем строку позовної давності щодо нарахування пені є безпідставними та необгрунтованими (а.с. 47 - 48).
Апеляційний розгляд справи проводиться за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить реєстр рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 06.03.2009р.
Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.11.2007р. між ТОВ "Союзінтертрейд" (постачальник) та ТОВ "Далланс" (покупець) укладено договір поставки №0064 (далі договір), у відповідності до п.1.1 якого, постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору, компресорне обладнання (а.с. 9 -12).
Згідно п.1.2 договору, асортимент, кількість та ціну товару сторони погодили у додатку №1 до договору (специфікації) від 08.11.2007р., що є невід'ємною частиною договору (а.с. 13).
Загальна сума договору складає 86250,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 14375,00грн. (п.2.2 договору).
Пунктом 2.3 сторони визначили порядок розрахункців:
2.3.1 платіж у розмірі 20% вартості товару, а саме 17250,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 2875,00грн., сплачується покупцем у вигляді попередньої оплати;
2.3.2 платіж у розмірі 50% вартості товару, а саме 43125,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 7187,50грн., сплачується покупцем на протязі 10 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження зі складу постачальника. Покупець надає постачальнику факсом підтвердження про отримання вказаного повідомлення;
2.3.3 платіж у розмірі 30% вартості товару, а саме 25875,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 4312,50грн., сплачується покупцем впродовж 5 календарних днів з дати поставки товару на склад покупця.
Згідно п.3.8 договору, строк поставки товару складає 4 робочих дні з моменту зарахування на поточний рахунок постачальника попередньої оплати за товар у розмірі 20% відповідно до п.2.3.1 договору.
Відповідач, керуючись підпунктом 2.3.1 договору, 13.11.2007р. здійснив попередню оплату товару (стаціонарний компресор) у сумі 17250,00грн., що стверджується банківською випискою (а.с. 20)
На виконання умов договору позивач 13.12.2007р. поставив відповідачу товар - 80053051 UP 5-30-8 гвинтовий стаціонарний компресор у кількості 1 шт. вартістю 86250,00грн., що стверджується видатковою накладною №РН-0000479 від 13.12.2007р. та довіреністю серії ЯОЗ №226956 від 12.12.2007р. (а.с. 17-18).
Відповідач, отримавши товар, провів розрахунки з позивачем частково, перерахувавши 18.12.2007р. на розрахунковий рахунок останнього 43125,00грн. (а.с. 22).
У зв'язку із частковим виконанням відповідачем зобов'язання по договору щодо проведення розрахунку, позивач звернувся до останнього з претензією №77-08.09/2008р. про перерахування основного боргу в сумі 25875,00грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Союзінтертрейд" (а.с. 14 - 15).
У відповіді на претензію №0082/08 від 25.09.2008р. відповідач визнав вимоги позивача у повному обсязі та повідомив, що кошти в сумі 25875,00грн. будуть перераховані на рахунок позивача на протязі місяця (а.с. 16).
Згідно банківської виписки, відповідач 22.10.2008р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача лише 5000,00грн. (а.с. 24).
За вказаних обставин, ТОВ "Союзінтертрейд" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою №08-12/19 від 19.12.2008р. про стягнення з ТОВ "Далланс" 20875,00грн. основного боргу та 46110,00грн. пені за період з 19.12.2007р. по 22.12.2008р. (а.с. 2 - 4).
З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч.1,6 ст.265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі - продажу.
Нормами ч.ч 1,2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав зобов'язання, передбачене пунктом 2.3 договору та нормами законодавства, щодо повної оплати вартості поставленого позивачем товару у встановлений договором строк, тобто вважається таким, що прострочив.
Системний аналіз наведених норм права та обставин справи свідчить про обгрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 20875,00грн. основного боргу.
Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Так, за порушення зобов'язання позивач нарахував до стягнення з відповідача 46110,00грн. пені за період з 19.12.2007р. по 22.12.2008р.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 1 ч.2 ст.258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Нормою ч.1 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст.264 ЦК України).
Так, керуючись положенням ч.1 ст.264 ЦК України, суддя господарського суду у рішенні правильно відмітив, що строк позовної давності для стягнення пені переривається, оскільки у відповіді на претензію №0082/08 від 25.09.2008р. відповідач визнав вимоги позивача у повному обсязі (а.с. 16). Судом першої інстанції, у відповідності до ч.6 ст.232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, нараховано до стягнення з відповідача 2698,15грн. пені за період з 19.12.2007р. по 19.06.2008р.
Та колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до суду позовну заяву 08.01.2009р. (а.с. 2 - 4).
Суд першої інстанції, застосувавши положення ч. 1 ст.264 ЦК України про переривання перебігу позовної давності, стягнув з відповідача пеню за період з 19.12.2007р. по 19.06.2008р. та при цьому вийшов за межі строку в один рік, за який пеня може бути стягнута - з 08.01.2008р. по 08.01.2009р.
Отже, з 19.12.2007р. по 08.01.2008р. пеня стягненню не підлягає, оскільки строк позовної давності у зазначений період пропущено.
Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на період, за який слід було стягувати пеню з відповідача - з 08.01.2008р. по 19.06.2008р. (164 дні)
У відповідності до ст.ст.1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З 08.01.2008р. по 30.04.2008р. (114 днів) діяла облікова ставка НБУ 10%, а з 01.05.2008р. по 19.06.2008р. (50 днів) - 12%.
Таким чином, за порушення виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі 2460,25грн. ((25875,00грн. х 20% х 114дн./366дн. х100%) + (25875,00грн. х 24% х 50дн./366дн.х100%)).
Згідно зазначеного, судом першої інстанції при визначенні розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, були допущені помилки.
Згідно п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У відповідності до вищевикладеного, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 10.02.2009р. зміні у частині стягнення пені та судових витрат.
Керуючись ст.ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексуУкраїни, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс", м.Кам'янець-Подільський задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 10 лютого 2009 року у справі №17/24 змінити в частині стягнення пені та судових витрат.
Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" (м.Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4, код 20040929) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Союзінтертрейд" (м.Київ, пр. Перемоги, 62-Б, код 24248868):
- 20875,00 грн. основного боргу;
- 2460,25 грн. пені;
- 233,35 грн. витрат по сплаті державного мита;
- 41,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Союзінтертрейд" (м.Київ, пр. Перемоги, 62-Б, код 24248868) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" (м.Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4, код 20040929) 1,18грн. державного мита за подання апеляційної скарги".
3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.
4. Справу №17/24 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя: Щепанська Г.А.
судді::
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.