Постанова
Іменем України
17 березня 2009 року
Справа № 2-7/9791-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Красильникова Вікторія Захарівна, довіреність № б/н від 02.06.2006,
третьої особи: Красильникова Вікторія Захарівна, довіреність № 69/27/14-09 від 12.01.2009,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 22.01.2009 у справі № 2-7/9791-2008
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" (вул. Гончарова, 4, місто Новоросійськ, Російська Федерація, 353900), (пошта: 98300, місто Керч, Главпоштамп а/с 45)
до державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28, місто Керч, 98312)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерства транспорту та зв'язку України (пр. Перемоги, 14, місто Київ, 01135)
про усунення перешкод в користуванні майном,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" про зобов'язання відповідача припинити перешкоджати в доступі на теплохід "Федор Котов" та про зобов'язання відповідача передати згідно з договором оренди (бербоутний чартер) № 127/ПФ/04 від 28.02.2004 відремонтований теплохід у морехідному стані.
Підставами позовних вимог визначені положення частини 2 статті 17, статті 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 764 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 284 Господарського кодексу України, статті 207 Кодексу торговельного мореплавства України.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Міністерство транспорту та зв'язку України.
22.01.2009 господарським судом Автономної Республіки Крим провадження у справі № 2-7/9791-2008 припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
При прийнятті відповідної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки сторонами в договорі оренди (бербоутний чартер) № 127/ПФ/04 від 28.02.2004 передбачено арбітражне застереження.
Не погодившись з цим судовим рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, а справу передати на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" оскаржує ухвалу суду першої інстанції у зв'язку з порушення норм процесуального права, яке обґрунтовує тим, що під час судового процесу в Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації сторони домовилися про розгляд спорів з оренди теплоходу "Федор Котов" в судах України, а тому даний спір, на думку позивача, підлягає розгляду в господарському суді України згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Крім того, позивач зазначає на те, що державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" не наголошувало в судових засіданнях на направленні сторін до арбітражу.
У судове засідання апеляційної інстанції представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в його відсутність. Судова колегія вважає можливим задовольнити клопотання відповідача, оскільки він відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, проте не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
28.02.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" (фрахтувальник) та державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" (судовласник) укладено бербоутний чартер № 127/ПФ/04 відносно теплоходу "Федор Котов" (а. с. 15, 50).
Угодами № 1, 2, 4, 6 до бербоутного чартеру № 127/ПФ/04 від 28.02.2004 сторони продовжили строк дії чартеру до 04.04.2008 (а. с. 17 -20).
15.07.2008 товариство з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" направило на адресу відповідача, Державного департаменту морського та річного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України та Фонду державного майна України заяву від 14.07.2008 про продовження дії чартеру (а. с. 32 -35).
21.08.2008 представник товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" Петросенко І.М. подав на ім'я керівника державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" Котовського О.В. заяву, в якій просив повідомити про дату передачі теплоходу "Федор Котов" в чартер позивачу у зв'язку з пролонгацією договору (а. с. 36).
Відповідач у листі від 26.08.2008 заперечив пролонгацію дії чартеру (а. с. 37), що стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" до господарського суду з вище зазначеними вимогами.
Під час розгляду справи в господарському суді Автономної Республіки Крим представником відповідача та третьої особи було подано клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що сторонами в бербоутному чартері передбачено арбітражне застереження (а. с. 44).
Арбітражне застереження укладено в пункті 26.3 другої частини бербоут-чартеру, яка встановлює, що "Любой спор, возникающий по настоящему чартеру, подлежит рассмотрению в арбитраже в месте, указанном в боксе 33, при условии соблюдения правил и судебной процедуры, действующих там". Боксом 33 частини першої чартеру визначено, що місцем арбітражу є Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, місто Москва.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
10.10.1960 Україною ратифікована Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Згідно з статтею 2 вказаної Конвенції кожна Держава, яка домовляється, визнає письмову угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати в арбітраж всі або які-небудь спори, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з яким-небудь конкретним договірним або іншим правовідношенням, об'єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін “письмова угода» включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, підписану сторонами, або що міститься в обміні листами або телеграмами. Суд Держави, яка домовляється, якщо до нього поступає позов з питання, за яким сторони уклали угоду, що передбачається цією статтею, повинен, на прохання однієї із сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не дійде, що згадана угода недійсна, втратила силу або не може бути виконана.
Зазначена стаття Конвенції кореспондується з частиною 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", відповідно до якої суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даної справи є усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання відповідача припинити перешкоджати позивачу в доступі на теплохід "Федор Котов" та передати згідно з договором оренди (бербоутний чартер) № 127/ПФ/04 відремонтований теплохід у морехідному стані, який укладений сторонами 28.02.2004 (а. с. 15, 50).
Відповідно до пункту 26.3 другої частини зазначеного договору будь-який спір, що виникає з цього чартеру, підлягає розгляду в арбітражі в місці, вказаному в боксі 33, за умови дотримання правил і судової процедури, що діють там. Пункт 33 цього договору встановлює, що місцем арбітражу є Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації.
Це арбітражне застереження відповідає частині 2 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", відповідно до якої арбітражна угода викладається в письмовій формі і вона має міститись в документі, що підписаний сторонами, або укладена шляхом обміну листами чи повідомленнями з використанням засобів електрозв'язку або шляхом обміну позовною заявою або відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Отже, арбітражна угода має бути чітко виражена.
Доводи позивача про те, що з арбітражного застереження, що сформульоване в пункті 26.3 частини 2, пункті 33 частини 1 договору від 28.02.2004, випливає домовленість сторін про частковий виняток із погодженої арбітражної угоди, не відповідає матеріалам справи. Заява відповідача про те, що судно, яке є предметом зазначеного договору, може бути передано в оренду лише зі згоди власника, та згода позивача у цим ніяк не може бути інтерпретована як домовленість про встановлення винятку із арбітражної угоди. Отже, будь-яких змін до арбітражної угоди, що викладена в пункті 26.3 частини 2, пункті 33 частини 1 договору, сторони не вносили. За таких умов ця арбітражна угода зберігає чинність повною мірою.
Слід також враховувати, що спір між сторонами не пов'язаний з волевиявленням державних органів України, які мають право давати згоду на передання державного майна в оренду. Позивач стверджує, що відповідно до законодавства України, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, він отримав певні права на теплохід "Федор Котов". Ці права позивач вправі захищати відповідно до арбітражної угоди, що сформульована в пунктах 26.3 частини 2, 33 частини 1 чартеру.
За викладених обставин судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що укладена сторонами арбітражна угода є дійсною, не втратила чинність та підстави неможливості її виконання відсутні, а тому спір не може розглядатися господарським судом.
Слід зазначити, що місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі, оскільки 17.11.2008 представником відповідача та третьої особи було подано відповідне клопотання (а. с. 44). У зв'язку з цим посилання позивача про відсутність з боку державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" заперечень про розгляд справи в господарському суді України є безпідставними. Більш того, про обізнаність представника товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" Петросенко І.М. щодо цього клопотання свідчить його підпис на ньому. Як вбачається з матеріалів справи, клопотання відповідача про припинення провадження є його першою заявою у судовому засіданні суду першої інстанції, що відповідає частині 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм процесуального права, а тому апеляційна скаргу задоволенню не підлягає, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2009 слід залишити без змін.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамарин" залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2009 у справі № 2-7/9791-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Ю.М. Гоголь