Справа № 761/6706/13-ц
Провадження №2/761/4140/2013
Іменем України
16 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарях Івченко В.П., Кукушкіному О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: Шумілова Л.О., Помаз Р.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу
за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про скасування рішення, -
ОСОБА_6 (далі позивач, ОСОБА_6) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - відповідач) про скасування рішення.
Просить скасувати рішення комісії ПАТ «Київенерго» в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго», оформленого протоколом №71 від 17.03.2011 року про розрахунок недооблікованої електроенергії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.07.1995 року. 22.03.2011 року представниками ПАТ «Київенерго» в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» був складений Акт №900798 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, в складі: електромонтер ІІІ групи ОСОБА_7, контролер ІІ групи ОСОБА_8, контролер ІІІ групи ОСОБА_9 у присутності споживача - ОСОБА_10. У акті зазначено, що споживач порушив Правила користування електричною енергією, а саме п.п. 11.48 - без дозволу електропередавальної організації замінений електролічильник, п.п. 43.48 - відсутня пломба з відбитком тавр електропередавальної організації. Позивач з вказаним актом не погоджується. Зазначив, що електролічильники він не встановлював та що вони вже були, коли він набув права власності на квартиру. Окрім цього, акт підписаний неналежною особою, а саме ОСОБА_10, якому позивач не доручав представляти його інтереси та який не є споживачем. 17.03.2011 року представниками відповідача було проведено засідання комісії з розгляду Акта порушення правил користування електричною енергією для населення. Рішення комісії було оформлене протоколом, проте позивач досі протоколу не отримав, що є порушенням абз. 6 п. 6.42 Правил користування електричною енергією та його не було проінформовано про проведення засідання. Також позивач зазначив, що він не підписував жодного договору про користування електричною енергією, а тому відповідач не набув статусу особи, яка має право надавати позивачу житлово-комунальні послуги та вимагати їх сплати.
Ухвалою від 03.03.2013 року відкрито провадження у справі.
Представники позивача та позивач позовні вимоги підтримували в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача Публічного акціонерного товариства «Київенерго» проти задоволення позову заперечували. Зазначали, що у п.11 Правил користування електричною енергією зазначено, що абоненти несуть відповідальність за збереження лічильників, що встановлені в помешканні, і цілісність на них пломб. Тобто, позивач був належним чином повідомлений про відповідальність за збереження лічильника та пломб. Окрім цього, в акті про порушення, оригінальний екземпляр якого залишається у споживача, міститься запрошення на комісію по розгляду даного акта. Особа, яка підписала вказаний акт, повинна була передати цей документ власнику квартири, якщо він таким не є. Оскільки, споживач не з'явився на комісію та йому направлялися попередження з актом порушення, що підтверджується списком поштових відправлень. У разі незгоди з актом, позивач міг звернутися до комісії із заявою, чого він не зробив.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що позивач попросив його змінити лампочку у його квартирі. Коли він прийшов виконувати прохання, до квартири прийшли представники ПАТ «Київенерго» та склали акт.
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підтвердили, що 22.02.2011 року вони були присутні у квартирі позивача та встановили факт порушення правил користування електричною енергією для населення, зокрема: зміна приладу обліку електричної енергії без погодження з енергопостачальником та відсутність пломби з відбитками тавр електропередавальної організації. Також свідки зазначили, що власноручно підписали Акт №900798 про порушення Правил користування електричною енергією для населення. На запитання суду свідки відповіли, що при складанні акта №900798 про порушення Правил користування електричною енергією для населення та акта перевірки усунення порушень Правил користування електричної енергії для населення у квартирі позивача за адресою АДРЕСА_1 був присутній ОСОБА_10, який забезпечив доступ до лічильника.
Заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідків, дослідивши обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.07.1995 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу (а.с. 5).
22.02.2011 року представниками ПАТ «Київенерго» в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» у квартирі позивача були виявлені порушення правил користування електричною енергією для населення, зокрема: зміна приладу обліку електричної енергії без погодження з енергопостачальником; відсутня пломба з відбитками тавр електропередавальної організації.
За результатами перевірки було складено акт Акт №900798 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, в складі: електромонтер ІІІ групи ОСОБА_7, контролер ІІ групи ОСОБА_8, контролер ІІІ групи ОСОБА_9 у присутності - ОСОБА_10. (а.с. 6).
Під час огляду та фіксування акту порушення в квартирі, що належить позивачу, знаходився ОСОБА_10, який надав доступ до квартири позивача.
В матеріалах справи наявний протокол №71 від 17.03.2011 року засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними (а.с. 8).
У протоколі зазначено, що 23.02.2011 року за адресою: АДРЕСА_1 у споживача ОСОБА_6, електромонтером ОСОБА_7, контролерами ОСОБА_8, ОСОБА_9 було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме - без дозволу електропередавальної організації замінений електролічильник, відсутня пломба з відбитками тавр електропередавальної організації з цього приводу й було складено акт №900798.
Як вбачається з технічної інформації по лічильникам (а.с. 44) та акта перевірки усунення порушень Правил користування електричної енергії для населення, 25.02.2011 року у квартирі позивача за адресою АДРЕСА_1 було відновлено схему підключення однофазного електролічильника.
Спірні правовідносини регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357. (далі ПКЕЕН).
Пунктом 10 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 встановлено, що прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.
Відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах споживача, та пломб на них несе споживач. (п. 11 ПКЕЕН).
Згідно до п. 14 ПКЕЕН у разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов'язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника.
Пунктом 37 ПКЕЕН передбачено, що енергопостачальник має право: пропонувати споживачам додаткові послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії; перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.
Суд не приймає до уваги твердження позивача, що він не підписував жодного договору про користування електричною енергією, а тому відповідач не набув статусу особи, яка має право надавати позивачу житлово-комунальні послуги та вимагати їх сплати, з огляду на наступне.
Як передбачено ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У судовому засіданні позивач у своїх поясненнях зазначив, що у квартирі позивача за адресою АДРЕСА_1 проживають квартиранти та оплачують житлово-комунальні послуги. Отже, позивач, протягом тривалого часу оплачує комунальні послуги, які надає ПАТ «Київенерго», що сторонами не заперечується.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, суд відхиляє доводи позивача, що між ним та відповідачем не було укладено договору про користування електричною енергією.
Судом встановлено, що при складанні акта №900798 про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 22.02.2011 року та акта перевірки усунення порушень Правил користування електричної енергії для населення від 25.02.2011 року у квартирі позивача за адресою АДРЕСА_1 був присутній ОСОБА_10, що підтвердили три свідки у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Як вбачається з Акта №900798 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, у ньому міститься запрошення для споживача на комісію по розгляду даного акту. Особа, яка підписала вказаний акт, тобто ОСОБА_10 повинен був передати цей документ власнику квартири, якщо він таким не є. Тому твердження позивача, що його не запрошували на комісію, рішення якої було оформлене протоколом №71 від 17.03.2011 року про розрахунок недооблікованої електроенергії, є безпідставним.
Щодо доводів позивача, що відповідачем повинна була проведена експертиза, суд зазначає те, що відповідно до положень п. 2.1, 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. № 562, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується. Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.
Отже, експертиза проводиться у разі факту пошкодження пломб та/або приладів обліку, втручання споживача в роботу приладів обліку, а не у разі встановлення факту відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації. Приймаючи до уваги вищевикладене доводи позивача з цього приводу є безпідставними.
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_10 щодо того, що позивач попросив його змінити лампочку у його квартирі, а коли він прийшов виконувати прохання, до квартири прийшли представники ПАТ «Київенерго» та склали акт. Пояснення свідка ОСОБА_10 є непослідовними, сумнівними та суперечать іншим доказам у справі.
На підставі вищевикладеного, рішення комісії ПАТ «Київенерго» в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго», оформлене протоколом №71 від 17.03.2011 року про розрахунок недооблікованої електроенергії прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому немає підстав для його скасування.
На підставі вищевикладеного, позов є необґрунтованим та до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про скасування рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя: