01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
16.03.09 р. № 8/307
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ільєнок Т.В. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Шевченко В. Ю.
секретар судового засідання: Олійник О.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час, дату та місце судового засідання
повідомлений належним чином;
від відповідача: Пулеха А.І. -представник за дов. №254 від 16.03.2009 р.;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Миргородське лісове господарство»на Рішення господарського суду Полтавської області від 19.11.2008р. по справі №8/307 (суддя -Плеханова Л.Б.),
за позовом: Приватного підприємства «Регіон Трейд», м. Полтава;
до відповідача: Державного підприємства «Миргородське лісове господарство», м. Миргород Полтавської області;
про: стягнення грошових коштів у сумі 30 500,00 грн., в тому числі: 24 956,00 грн. пені та 5 544,00 грн. штрафу
05.08.2008 року Приватне підприємство «Регіон Трейд» звернулось до господарського Полтавської області з позовом до Державного підприємства «Миргородське лісове господарство»про стягнення грошових коштів у сумі 30 500,00 грн., з яких 24 956,00 грн. пені та 5 544,00 грн. штрафу, що нараховані відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови п. 4.7 Договору поставки від 06.10.03 р. №06/10, який доповнено Додатковою угодою №1 від 01.12.2003 р., а саме, у період з березня по вересень 2007 року не здійснював поставки товару. ПП «Регіон Трейд»зазначав, що оскільки відповідач є підприємством державного сектору економіки і прострочив виконання зобов'язання з поставки товару, то, згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, повинен сплатити пеню та штраф за прострочення поставки товару.
Відповідач -ДП «Миргородське лісове господарство»у своєму письмовому відзиві від 06.11.08 р. №1335 позов не визнав, зауважуючи на тому, що позивачем невірно визначено суму залишкову суму попередньої оплати ПП «Регіон Трейд», яка станом на спірний період знаходилася на рахунках ДП «Миргородське лісове господарство». Відповідач просив господарський суд Полтавської області припинити провадження по даній справі, оскільки, такий спір вже вирішено по справі №8/246.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.11.08 р. по справі №8/307 позов задоволено повністю, визначено до стягнення з ДП «Миргородське лісове господарство»на користь ПП «Регіон Трейд» 30 500,00 грн., в т.ч. 24 956,00 грн. пені та 5 544,00 грн. штрафу згідно ч. 2 ст. 231 ГПК України.
Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 24 956,00 грн. та штрафу в розмірі 5 544,00 грн. на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України є обґрунтованими та доведеними.
Судом першої інстанції залишено без задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки правовою підставою для стягнення пені в розмірі 2 474,91 грн. у справі №8/246 було порушення умов п. 5.2 Договору, в той час як підставою стягнення пені по даній справі позивачем визначено ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення п. 4.7 Договору.
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, ДП «Миргородське лісове господарство»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду Полтавської області від 19.11.08 р. по справі №8/307 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У доводах апеляційного оскарження відповідач наголошує на тому, що судом першої інстанції не досліджено період нарахування пені, зокрема, невідомо з якої дати розрахована недопоставка товару та прострочення виконання зобов'язання за п. 4.7 Договору поставки від 06.10.03 р. №06/10. Скаржник зазначає, що сума передоплати на рахунку ДП «Миргородський лісгосп»була недостатньою для відвантаження партії товару, як це передбачено п. 3.1 Договору, де чітко передбачено, що поставка товару проводиться партіями по 200 м. куб. сировини для кріпильних робіт в місяць.
Позивач -ПП «Регіон Трейд»у своєму письмовому відзиві від 23.12.08 р. та письмових доповнень до нього, зазначає, що оспорювання вказаних в апеляційній скарзі обставин може мати місце виключно в межах справи №8/246, а тому доводи апеляційного оскарження суперечать ч. 2 ст. 35 ГПК України.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 11.12.2008 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Миргородське лісове господарство»на Рішення господарського суду Полтавської області від 19.11.2008 р. по справі №8/307 прийнято до провадження.
У судовому засіданні від 08.12.2008 р. колегією суддів, за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини Постанови по даній справі, якою апеляційну скаргу Державного підприємства «Миргородське лісове господарство»задоволено, Рішення господарського суду Полтавської області від 19.11.2008р. у справі №8/307 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
06.10.2003 року між Миргородським держлісгоспом (правонаступником якого є Державне підприємство «Миргородське лісове господарство») та Приватним підприємством «Регіон Трейд»було укладено Договір поставки №06/10.
Відповідно до умов названого Договору продавець зобов'язався передавати партіями у власність ПП «Регіон Трейд», а ПП «Регіон Трейд»приймати та оплачувати сировину для кріпильних робіт.
Додатковою угодою №1 від 01.12.03 року доповнено п. 4.7 Договору поставки №06/10 від 06.10.03 р., за яким відповідач зобов'язаний був щомісячно поставляти у власність позивача партіями не менше 200 м.куб. сировини для кріпильних робіт.
01.04.2008 року Приватне підприємство «Регіон Трейд»направило на адресу відповідача Лист №4 про розірвання Договору поставки від 06.10.03 р. №06/10 та вимогою повернути кошти залишкові кошти від попередньої оплати у сумі 27 631,00 грн.
У Листі від 12.05.08 р. №704 ДП «Миргородське лісове господарство»погодило розірвання Договору поставки від 06.10.03 р. №06/10 та запропонувало внести доплату у розмірі 5 600,00 грн. до повної вартості партії товару, який буде відвантажений протягом 6 робочих днів з моменту повної сплати вартості партії лісової продукції.
У період з 26.02.2007 р. (дата останнього відвантаження партії товару) по 12.05.2008 р. (момент розірвання договору) поставка сировини для кріпильних робіт не здійснювалася, на рахунку відповідача залишились кошти від попередньої оплати у сумі 27 631,00 грн.
По справі №8/246 Приватне підприємство «Регіон Трейд»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ДП «Миргородське лісове господарство»про стягнення заборгованості у розмірі 27 631,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 8 404, 78 грн., 3 % річних в розмірі 1 034, 68 грн. та пені за невиконання умов п. 4.4 Договору поставки від 06.10.03 р. №06/10 у розмірі 2 474, 91 грн.
Обставини наявності боргу у вигляді залишку попередньої оплати товару у розмірі 27 631,00 грн. та нарахування штрафних санкцій за порушення відповідачем п. 4.4 Договору поставки від 06.10.03 р. №06/10 встановлені Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.07.2008р. та Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. у справі №8/246.
Звертаючись з позовом по даній справі позивач -ПП «Регіон Трейд»на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, просить стягнути з відповідача 24 956,00 грн. пені та 5 544,00 грн. штрафу за порушення п. 4.7 Договору від 06.10.03 р. №06/10.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.
В силу статті 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, у тому числі - пені, повинен вчиняться у письмовій формі. Тобто, якщо сторони у відповідному договорі не встановили відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді пені, остання стягненню не підлягає (аналогічна правова позиція викладена в Постановах ВГСУ від 20.03.08 р. №11/388-07, від 01.08.07 р. №04-06-05/3709).
Між тим, позивач доказів укладення такого правочину не надав як суду першої, так і апеляційної інстанції.
Пунктом 4.7 Договору поставки від 06.10.03 р. №06/10 (з урахуванням п. 3 додаткової угоди №1 від 01.12.03 р.) сторони не обумовили відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді пені та штрафу за невиконання умов щодо несвоєчасного постачання партії товару у розмірі 200 м. куб. сировини для кріпильних робіт..
На підставі вищенаведеного, за оцінкою колегії суддів, заявлені позовні вимоги ПП «Регіон Трейд»про стягнення з ДП «Миргородське лісове господарство»24 956,00 грн. пені та 5 544,00 грн. штрафу за порушення п. 4.7 Договору від 06.10.03 р. №06/10 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Рішення господарського суду Полтавської області від 19.11.08 р. №8/307 прийняте при неправильному застування норм матеріального права.
Таким чином, Рішення господарського суду Полтавської області від 19.11.2008р. по справі №8/307 підлягає скасуванню, приймаючи нове судове рішення по даній справі, колегія суддів вважає за необхідне у позові відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Миргородське лісове господарство»на Рішення господарського суду Полтавської області від 19.11.2008р. по справі №8/307 задовольнити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 19.11.2008р. по справі №8/307 скасувати.
Прийняти нове судове рішення у наступній редакції:
«У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача».
Судові витрати зі сплати державного мита за подачу апеляційної скарги покласти на позивача.
Видачу відповідних виконавчих документів доручити господарському суду Полтавської області.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи №8/307 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Ільєнок Т.В.
Судді:
Мостова Г. І.
Шевченко В. Ю.
Дата відправки 26.03.09