83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.04.09 р. Справа № 6/236
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.
При секретарі Настич Л.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів» м.Стаханов, Луганської області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь, Донецької області
за участю третьої особи ____________________________________________________________________
про стягнення 26 121грн. 93коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача - Сердюкова К.А.- представник по довіреності 01/49 від 06.01.2009р.
від відповідача - Данілова С.О.- представник по довіреності №09-18/1486 від 02.01.2009р.
від третьої особи -
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому
засіданні була оголошена перерва з 31.03.2009р.
до 08.04.2009р., для оголошення тексту рішення.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Стахановський завод феросплавів» м.Стаханов, Луганської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь, Донецької області вартості зайво поставленої продукції у сумі 26 121грн. 93коп. відповідно договору поставки №3925/1-131 від 25.03.2005р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.02.2009р. заперечив проти позовних вимог та пояснив, що рахунки виставлені позивачем для оплати ферросіліція та ферросілікомарганца, поставленого в жовтні 2005р., сплачені відповідачем в повному обсязі, відповідно до п.4.2 договору. Також пояснив, що по результатам приймання продукції по кількості складалися документи, передбачені п.2.7 договору, копії яких представлялися позивачу, в свою чергу від позивача вимоги про сплату надлишків не надходили, рахунки на їх оплату не виставлялися, при цьому, договором №3925/1-131 від 25.03.2005р. не передбачено обов'язок відповідача самостійно робити оплату надлишків. Крім того відповідач стверджує, що зайво поставлена продукція по договору №3925/1-131 від 25.03.2005р. не була прийнята, тому у нього відсутні правові підстави для сплати спірної продукції.
У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову відповідно до ст.22 ГПК України та просить суд зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь» повернути Відкритому акціонерному товариству “Стахановський завод феросплавів» зайво поставлену продукцію в кількості 3,17 базових тон ферросілікомарганця МнС17РБ та 2,78 базових тон форросіліція ФС65. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.
Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін строком на два місяця.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -
25 березня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Стахановський завод феросплавів» м.Стаханов, Луганської області та Відкритим акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь, Донецької області
був укладений договір поставки №3925/1-131, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов»язання поставити на умовах даного договору наступну продукцію: ферросіліций ФС 65 нефракційний у кількості 11 700 базових тонн, ферросілікомарганець МнС17РБ нефракційний у кількості 13 500 базових тонн, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов»язався прийняти та оплатити його вартість.
Загальний об'єм поставки складає 25 200базових тонн. Орієнтовна сума договору 124 388 100грн., ПДВ -24 877 620грн., а всього - 149 265 720грн. (п.1.3).
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
У листопаді 2005р. у адресу відповідача по договору поставки №3925/1-131 від 25.03.2005р. згідно залізничних квитанцій про приймання вантажу №51842814, №51842546, №51842657, №51842656, №51842673, №51842751, №51842813, №51842716 в вагонах №65890253, №66780776, №60914959, №60639366, №66710153, №67160820, №64090731, №64090731, №65708729, №67683805 надійшов вантаж ферросілікомарганець МнС17РБ, а в вагонах №67394437, №67181453, №67653915, №67388868, №67387464, №57920744, №65726937, №63443634, №67352351, №66708033 - ферросіліций ФС 65. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на акти прийому-здачі вантажу, акти про фактичну наявність продукції, акти про вагу тари, залізничні квитанції про приймання вантажу, розрахунки надлишкової поставленої продукції тощо.
На виконання умов укладеного сторонами договору у присутності представника постачальника, що здійснював охорону продукції, була проведена прийомка продукції по брутто на станції призначення “Сартана», що підтверджено актами прийому - здачі вантажу від 15.11.2005р., від 20.11.2005р., від 21.11.2005р., від 28.11.2005р., від 25.11.2005р., від 26.11.2005р., а також актами про фактичну наявність продукції від 15.11.2005р., від 20.11.2005р., від 20.11.2005р., від 21.11.2005р., від 25.11.2005р., від 26.11.2005р., 28.11.2005р.
Після прийомки продукції за вагою брутто були складені акти про вагу тари №16 від 16.11.2005р., №б/н від 15.11.2005р., №б/н від 20.11.2005р., №б/н від 20.11.2005р., №б/н від 20.11.2005р., №б/н від 21.11.2005р., №б/н від 21.11.2005р., №б/н від 21.11.2005р., №б/н від 21.11.2005р., №б/н від 22.11.2005р., №б/н від 22.11.2005р., №б/н від 29.11.2005р., №б/н від 29.11.2005р., №б/н від 26.11.2005р., №б/н від 26.11.2005р., №б/н від 26.11.2005р., №б/н від 27.11.2005р., №б/н від 27.11.2005р., №б/н від 27.11.2005р.
Після переваги вагонів на вагах відповідача була виявлена надлишкова поставлена продукція (додаток № 1 до договору № 3925/1-131 за листопад 2005р.), а саме: ферросілікомарганця МнС17РБ в базовій вазі 3,653тонн, ферросіліції ФС65 в базовій вазі 2,780тонн. Але при складанні додатку була допущена помилка при застосуванні норми гранично-припустимого розходження 0,74%, а слід було застосувати 0,2%.
Таким чином, згідно представленого розрахунку, залишки ферросілікомарганця МнС17РБ в базовій вазі склали 3,17тонн на суму 15 817грн. 03коп. з урахуванням ПДВ, залишки ферросіліції ФС65 в базовій вазі 2,780тонн на суму 10 304грн. 90коп. з урахуванням ПДВ. Загальна вартість якої склала 26 121грн. 93коп.
Пунктом 2.7 укладеного договору при відправці товару залізничним транспортом постачальник організує контрольну перевагу, що оформлюється комісійним актом переваги товару на складі постачальника, укладеним постачальником та охоронною організацією. Прийомка товару за кількістю здійснюється на станції призначення за участю представників організації, яка забезпечує охорону товару на шляху проходження.
Фактична кількість поставленого товару підтверджується наступними документами:
- актами комісійної перевірки маси вантажу по брутто, складеними за участю представників покупця та постачальника, що здійснюють охорону товару, діючими на підставі довіреності постачальника.
На підставі вище перелічених документів покупцем здійснюється розрахунок відповідальної вагової нестачі з урахуванням норми нестачі (сума норми природної втрати та граничного визначення маси нетто у розмірі 0,74% та норми надлишків у розмірі 0,2% від ваги нетто у вагоні), вартість якої рахується сторонами при проведенні розрахунків.
Відповідач у листі №02-329 від 20.02.2009р. підтвердив, що дійсно на адресу ВАТ“Металургійний комбінат “Азовсталь» у листопаді 2005р. по вище переліченим накладним надійшли феросплави. Але залишки, які створились після переваження феросплавів були оприбутковані на рахунок «Залишки до з»ясування». Згідно наданих розрахунків був списаний природний збиток у межах норми в кількості 0,66тонн на собівартість набутих феросплавів та здійснений взаємозалік залишків та нестач у кількості 0,749тонн, які надійшли на комбінат на протязі звітного періоду. По закінченню звітного кварталу залишки у кількості 7,531тонна були списанні на рахунок «Прибуток від безоплатного отримання активів» та постачальнику не сплачувалися.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Відповідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідач своєю бездіяльністю порушив вказані принципи та не вжив усіх заходів для належного виконання свого обов'язку із повернення зайво поставленої продукції, або її сплати.
За приписами частини 1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке воно здійснює відповідно до закону за власною волею, незалежно від волі інших осіб. Як зазначено у ст.317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Стаття 320 ЦК України підкреслює, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Окрім цього, у ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Протиправне утримання відповідачем майна (продукції) є порушенням права власності позивача, обмеження його у здійсненні цього права та позбавлення його можливості використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по поверненню зайво поставленої продукції своєчасно не виконав.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу зайво поставлена продукція в кількості 3,17 базових тон ферросілікомарганця МнС17РБ та 2,78 базових тон форросіліція ФС65 не сплачена та не повернута, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.
Суд не приймає до уваги ствердження відповідача про те, що на підставі додатку №1 до договору поставки №3925/1-131 від 25.03.2005р. було здійснено списання природного збитку у межах норми та проведений взаємний залік залишків, нестач, які надійшли на комбінат на протязі звітного кварталу, оскільки залишки продукції повинні бути повернуті або сплачені відповідачем, або проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог між сторонами по справі відповідно до вимог діючого законодавства.
Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.193 ГК України, ст.ст.11, 321, 526 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів» м.Стаханов, Луганської області до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь, Донецької області про повернення зайво поставленої продукції в кількості 3,17 базових тон ферросілікомарганця МнС17РБ та 2,78 базових тон форросіліція ФС65 задовольнити повністю.
Зобов»язати Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь» (87500 м.Маріуполь, Донецької області, вул.Лепорського 1, ЄДРПОУ 00191158) повернути Відкритому акціонерному товариству “Стахановський завод феросплавів» (94000 м.Стаханов, Луганської області, ЄДРПОУ 00186513) зайво поставлену продукцію в кількості 3,17 базових тон ферросілікомарганця МнС17РБ та 2,78 базових тон форросіліція ФС65.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» (87500 м.Маріуполь, Донецької області, вул.Лепорського 1, п/р26003501676000 в філії ПУМБ м.Маріуполя, МФО 335742, ЄДРПОУ 00191158) на користь Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів» (94000 м.Стаханов, Луганської області, п/р26003130026039 в ЗАТ КБ «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186513) витрати по сплаті держмита у сумі 261грн. 22коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 08.04.2009р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Видати накази після набрання рішення законної сили.
Суддя