79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.03.09 Справа№ 30/271
за позовом: ТзОВ «СтальГруп», м. Жовква
до відповідача: ТзОВ «Міськбудмоноліт», м.Львів
про стягнення 210409,84 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача: Батруха Р.Б.
від відповідача: н/з
Суть спору:
Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «СтальГруп», м. Жовква до товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт», м.Львів про стягнення 210409,84 грн.
Ухвалою господарського суду від 09.12.2008 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.01.2009 року.
Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 15.01.2009р., 03.02.2009, 24.02.2009р. з причин, наведених у відповідних ухвалах.
Представник позивача в судове засідання 19.03.2009р. з"явився, подав уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 204 606,62 грн. Позов просить задоволити відповідно до поданого уточнення.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару від 14.01.2008р., згідно якого позивач (продавець) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1805945,45 грн., що підтверджується накладними на отримання товару (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.
В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.2.1 договору, відповідач зобов»язувався провести передоплату за партію товару в розмірі 100% його вартості згідно виписаного рахунку або накладної. Як вбачається з поданих позивачем накладних, сторонами змінено порядок розрахунків, а саме -оплата за товар проводиться протягом 3-х банківських днів з моменту відвантаження.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата повністю не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 110295,78 грн. Дана обставина відповідачем не заперечена.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п.5.2 договору, позивачем нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить 42356,84 грн.
Однак, суд вважає, що застосування штрафної санкцій може призвести до негативних наслідків для підприємства- відповідача та з врахуванням важкого фінансового становища, суд, керуючись ст.83 ГПК України, вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої пені до 27750,22грн.
Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми, що становить 5344,71 грн. та інфляційні нарахування в сумі 46609,29 грн., відповідно до поданого уточнення.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача становить 190000,00 грн. та підлягає стягненню.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, з врахуванням уточнення позовних вимог.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 526, 530,625,692 ЦК України, ст.ст.179,193,216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт», м.Львів, вул. Городоцька, 367/2 ( код ЄДРПОУ 32970122) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СтальГруп», м.Жовква, вул.. С.Петлюри, 2/17 (код ЄДРПОУ 35603100) -190000,00 грн. заборгованості, 1900,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог -відмовити.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.