Рішення від 20.09.2013 по справі 0525/9697/2012

2/258/227/13 0525/9697/2012

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0525/9697/2012 Провадження № 2/258/227/13

« 21» серпня 2013 року м. Донецьк

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДОНЕЦЬКА

в складі - судді - ЖОЛТОГО Д.В.,

при секретарі - СЛОКВЕНКО О.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 «про поділ спадкового майна та вселення», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Донецька з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 «про поділ спадкового майна та вселення».

Свої позовні вимоги мотивує наступним.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої спадкоємиці - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 10% квартири АДРЕСА_1, які належали спадкоємиці на підставі Свідоцтва про право власності № 2351 від 19.02.1999 р., виданого представництвом Фонду державного майна України в м. Донецьку.

Спірна спадкова квартира належить позивачу та відповідачам на праві спільної часткової власності, а саме:

У відповідності до Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 19.02.1999 р. № 2351, спірна квартира була приватизована наступним чином:

1. батькові позивача - відповідачу ОСОБА_5 належить 10 % вищевказаної квартири.

2. матері позивача (нині померлої ) ОСОБА_7 належало за життя 10% вищевказаної квартири.

3. сестрі позивача - ОСОБА_4 належить 30 % вищевказаної квартири.

4. позивачу належить 20 % вищевказаної квартири.

5. племіннику позивача - ОСОБА_6 належить 30 % вищевказаної квартири.

Спірна спадкова квартира складається з 3- х житлових кімнат загальною площею 65, 9 кв.м. і житловою площею 43, 6 кв.м.

Основним квартиронаймачем спірної квартири є ОСОБА_5.

У спірній квартирі зареєстровані відповідачі - ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.

Після смерті спадкоємиці - ОСОБА_7 позивач у встановлений законом термін звернувся до нотаріальної контори м. Красногорівка Донецької області з питання прийняття спадщини та видачі йому свідоцтва про право власності на спадщину за законом, оскільки його мати померла в с.м.т. Старомихайлівка, де вона проживала на момент своєї смерті.

Однак, відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.03.2012 р. виданому позивачу нотаріусом Красногорівської державної нотаріальної контори Донецької області, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на частину вищевказаної спадкової квартири, з огляду на те, що у нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкову квартиру - свідоцтво про право власності на квартиру № 2351 від 19 лютого 1999 року.

Вищевказаний правовстановлюючий документ знаходиться у відповідачів і вони відмовляються його надати.

Крім того, відповідачі не впускають позивача в спірну квартиру, не дають йому ключі від спірної квартири, незважаючи на те, що він на даний момент є власником 20% спірної спадкової квартири.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем 1- ї черги за законом після смерті матері - ОСОБА_7

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 10% спірної квартири.

Позивачу як спадкоємцю першої черги за законом належить 3,33 % від частки матері в квартирі (10 % : 3).

Позивач вказує, що спадщину після смерті матері прийняв у встановленому законом порядку - звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак Свідоцтво про право власності отримати не може за вищевказаними обставинами, тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Крім того, позивач не може проживати в належній йому на праві спільної часткової власності квартирі з вини відповідачів, які не впускають його в квартиру.

За таких обставин, позивач просить суд визнати за ним право власності на 3,33 % в квартирі АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, вселити його в квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати відповідачів надати йому ключі від даної квартири та зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні спірною квартирою.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, надали суду заяву в якій позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили суд розглядати справу у їх відсутність за участю їх представника - адвоката ОСОБА_3

Представник відповідачів ОСОБА_3, яка діяла на підставі договору про надання юридичних послуг, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила суду що позивач мав можливість отримати свідоцтво про право на спадщину, однак не надав нотаріусу відповідні правовстановлюючі документи. Крім того, в зв'язку з відсутністю в спірній квартирі жилих кімнат, площа яких відповідала б його частці у квартирі а також в зв'язку з тим, що відповідач добровільно виїхав з квартири, просила відмовити у задоволенні позову в частині вселення позивача у спірну квартиру.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивач є власником 20% квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 33752880 від 06.04.2012 року, довідкою КП «БТІ м. Донецька» та не заперечується сторонами.

Інші частки квартири належать: батькові позивача - ОСОБА_5 - 10 %, матері позивача (нині померлої ) ОСОБА_7 належало за життя 10% спірної квартири, сестрі позивача - ОСОБА_4 - 30 %, племіннику позивача - ОСОБА_6 - 30 %.

Спірна спадкова квартира складається з 3- х житлових кімнат загальною площею 65, 9 кв.м. і житловою площею 43, 6 кв.м.

Мати позивача - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого 09 вересня 2011 року відділом ДРАЦС Мар'їнського районного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 55.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на належне їй майно - 10 % квартири АДРЕСА_1.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є позивач ОСОБА_1, чоловік померлої ОСОБА_5 та донька померлої ОСОБА_4.

Позивач своєчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Згідно з ч. 1 стаття 1269 Цивільного Кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.03.2012 р. виданому позивачу нотаріусом Красногорівської державної нотаріальної контори Донецької області, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на частину спірної спадкової квартири, з огляду на те, що ним не було надано правовстановлюючий документ на нерухоме майно та витяг з Реєстру прав власності.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Законом передбачений порядок отримання свідоцтва про право на спадщину, який встановлює обов'язок особи, яка звернулась з відповідною заявою, надати оригінали правовстановлюючих документів. Позивачем таких документів до нотаріальної контори надано не було. В своїх поясненнях він посилається на відмову надати правовстановлюючі документи на квартиру відповідачами. Однак він як співвласник квартири може отримати у відповідних інстанціях необхідні документи самостійно.

Суд вважає, що у позивача є умови для одержання в нотаріальні конторі свідоцтва про право на спадщину, тобто в даному випадку нотаріальною конторою не порушено права позивача щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що позивач має можливість одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, якщо надасть всі передбачені законодавством документи, суд вважає що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Що стосується позову ОСОБА_1 в частині вселення, зобов'язання передати ключі від спірної квартири та не чинити перешкод у користуванні спірною квартирою, суд вважає що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.317 ЦК України, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно ст. 319 ч.3 ЦК Україні, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

До теперішнього часу позивач не має можливості потрапити в спірну квартиру, оскільки в зв'язку з неприязними відносинами з відповідачами, останні перешкоджають йому в цьому, не дають ключі від квартири і не пускають його до квартири, що зокрема підтверджується поясненнями відповідачів про неможливість проживання позивача в квартирі в зв'язку з його невеликою часткою в ній. В даний час у позивача виникла необхідність проживати в спірній квартирі.

Оскільки позивач є співвласником спірної квартири, його частка в ній складає 20 %, суд вважає за необхідне вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати відповідачів передати ключі від спірної квартири і зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спірною квартирою.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 316, 317, 319, 321, 372, 1261, 1269, 1278 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 «про поділ спадкового майна та вселення» - задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 передати ОСОБА_1 дублікати ключів від вхідних дверей і не перешкоджати йому проживати в квартирі АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кіровського районного суд м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:

Попередній документ
33721601
Наступний документ
33721603
Інформація про рішення:
№ рішення: 33721602
№ справи: 0525/9697/2012
Дата рішення: 20.09.2013
Дата публікації: 14.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кіровський районний суд м. Донецька
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право