83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
03.04.09 р. Справа № 37/218
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м. Донецьк
про: відстрочку та розстрочення виконання рішення суду,
у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м. Донецьк про: стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 635 003,89 грн.,
за участю уповноважених представників:
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - Марченко С.В. (за довыреныстю № б/н від 11.06.2008р.)
Відповідно до вимог ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України розгляд заяви здійснювався із фіксацією у протоколі судового засідання.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. у справі № 37/218 задоволені у повному обсягу вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м. Донецьк про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 635 003,89 грн. 19.01.2009р. рішення Господарського суду набрало законної сили, у зв'язку із чим були видані накази від 19.01.2009р. про його примусове виконання.
Супровідним листом від 23.01.2009р. справу було направлено до Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на рішення суду від 06.01.2009р.
18.02.2009р. до матеріалів справи надійшли Постанови відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку від 09.02.2009р. про повернення виконавчого документа. (а.с.а.с.66а-69)
За результатами апеляційного перегляду зазначене Рішення Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2009р. залишено без змін.
26.03.2009р. Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м.Донецьк звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою № 25/03-02 від 25.03.2009р (а.с.а.с.71-73) про відстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців та після закінчення терміну відстрочення розстрочити виконання рішення від 06.01.2009р. строком на строк 12 місяців.
Через канцелярію суду 31.03.2009р. супровідним листом № 7-293/09 та 7-294/09 від 26.03.2009р. надійшли Постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2009р. (а.с.а.с.99-102).
В обґрунтування зазначених вимог Відповідач посилається на те, що: сума заявлена до стягнення за даним рішенням є достатньо великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м. Донецьк та його неплатоспроможності. За штатним розкладом (а.с.а.с.79-82) на підприємстві працює понад 290 працівників. Керівництвом Відповідача були проведені збори учасників товариства, за результатами яких була укладена угода від 12.01.2009р. (а.с.75), яка затверджена протоколом № 12 (а.с.76), згідно якої було вирішено не проводити скорочення штату працівників, не зменшувати розмір заробітної плати та в найкоротший термін погасити заборгованість по заробітній платі працівників, яка відповідно до бухгалтерської довідки №18/03-091 станом 18.03.2009р. складає 803554,74 грн. (а.с.77), з огляду на що стягнення суми боргу за рішенням до звільнення працівників та негативних фінансових і соціальних наслідків; контрагентами Відповідача неналежним чином виконуються перед ним грошові зобов'язання, що призвело до виникненні та існування дебіторської заборгованості: ТОВ «Сибуглесбыт» (Російська федерація) (а.с.а.с.91-93), ТОВ «Міжнародна промислова компанія» (а.с.а.с.94-95), ТОВ «Термоуглехим» (Російська федерація) (а.с.а.с.85-90), за рахунок стягнення (відповідну процедуру розпочато) якої Відповідач планує погасити борг з заробітної плати робітників та стягувану суму; наявність дебіторської заборгованості з боку ДП «Автобаз-Україна» та ПП «Рембуд-плюс», фінансування яких здійснюється в з державного бюджету (в частині останнього - як підрядника державного підприємства); наявність значної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Райфайзен Лізинг Аваль»
На підтвердження вказаних обставин відповідач надав запропонований графік погашення заборгованості, угоду із трудовим колективом від 12.01.2009р. та протокол загальних зборів про її затвердження, бухгалтерська довідка про заборгованість із заробітної плати від 18.03.2009р., бухгалтерська довідка про кредиторську заборгованість перед ТОВ «Райфайзен Лізинг Аваль» від 25.03.2009р., штатний розклад, претензії до боржників з доказами відправки, листи №1800-68/1313 від 10.07.2008р., № 1800-68/2018 від 26.09.2008р., повістку № 1800-68/2101 від 06.10.2008р., листи № 1800-68/2464 від 20.11.2008р. та №1800-67/1318 від 11.07.2008р. від Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгівельно-промисловій палаті Російської федерації; виконавчий лист Арбітражного суду Новосибірської області по справі А 45-10555/2008 42/256 від 31.10.2008р., який набрав чинності 01.12.2008р.
Крім того, Відповідачем наданий листі від 27.03.2009р. №01/26/2-435 голови Куйбишевської районної у м. Донецьку ради із клопотанням про надання ТОВ «Донспецпром» відстрочення виконання рішення, вмотивоване необхідністю запобігання невиконанню бюджету району, пов'язаного із ймовірними масовими звільненнями працівників у разі одночасного стягнення заборгованості.
У судовому засіданні представник Відповідача (Боржник) підтримав вимоги про надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення з підстав, зазначених у заяві.
Викликаний судом представник Позивача (Стягувач) у судове засідання не з'явився, надіславши телеграму про неможливість явки представника через хворобу із проханням в наступному судовому засіданні довести позицію щодо порушених у заяві питань.
Заслухавши представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява Відповідача підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.
Виходячи із змісту п.п. 1.1., 1.2. Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка, в свою чергу, означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, які визначаються судом.
Відповідно до п. 2 згадуваного Роз'яснення підставою для відстрочки та розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В контексті зазначеного, суд, оцінюючи вимоги Заявника наголошує на наступному.
Доводи Відповідача щодо необхідності надання відстрочки та розстрочки виконання рішення полягають в обґрунтуванні скрутного фінансового становища і оцінки негативних наслідків виконання такого рішення без відстрочки та розстрочки.
З огляду на наявність низки законів, прийнятих Верховною Радою України у зв'язку із світою фінансовою кризою, зокрема від 25.12.2008р. N 799-VI, від 18.12.2008р. N 694-VI, від 04.02.2009р. N 923-VI, від 25.12.2008р. N 800-VI, від 31.10.2008р. N 639-VI, від 04.02.2009р. N 922-VI, факт наявності такої кризи та негативність її впливу на вітчизняних суб'єктів господарювання, у тому числі - сторін розглядуваного спору, є загальновідомою обставиною у розумінні ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Між тим, виходячи із наданих Відповідачем документів, він перебуває у скрутному фінансовому становище, ступінь якого істотним чином впливає на можливість продовження поточної господарської діяльності із одночасним виконанням грошових зобов'язань перед Позивачем, встановлених рішенням у розглядуваній справі.
Приймаючи до уваги, що відомості щодо стану Відповідача, у тому числі - стосовно обсягів кредиторських та дебіторських зобов'язань - підтверджені наданими до матеріалів справи документами, тоді як Позивач ані аргументів на їх спростування, ані відомостей щодо власного фінансового становища до відома суду не надав, суд оцінює обґрунтованість та адекватність вимог Заявника виключно за наявними документами та наголошує на такому:
- по-перше, ймовірність неплатоспроможності Відповідача у світлі встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» порядку та строків погашення вимог кредиторів дають підстави для висновку щодо можливості у такому випадку істотного ускладнення повного та своєчасного виконання зобов'язань, у тому числі, і перед Позивачем;
- по-друге, можливість масового вивільнення працівників та зволікання із погашенням перед ними заборгованості за заробітною платою у разі здійснення одночасного задоволення вимог Позивача, на що звертав увагу голова Куйбишевської районної у м. Донецьку ради у клопотанні про надання відстрочки, призведе до негативних соціальних наслідків, які несумісні із принципами ст. 3 Конституції України, всемірне дотримання яких віднесено до загальнодержавних інтересів за змістом ст. 3 Закону України «Про основу національної безпеки України». Водночас, згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка (практика) відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006р. № 3477-ІV є джерелом права для національних судів, здійснення державою пропорційного та адекватного втручання у право мирного володіння своїм майно, до якого у розумінні Конвенції можуть бути віднесені і борги за судовим рішенням (п.45 Рішення Суду у справі «Агротехсервіс» проти України» від 05.07.2005р.), може бути зумовлено саме загальними інтересами (п.46 Рішення Суду у справі «Жовнер проти України» від 29.06.2004р.) , в розглядуваному випадку - працівників ТОВ «Донспецпром»;
- по-третє, Відповідачем здійснюються заходи, спрямовані на погашення дебіторської заборгованості контрагентів, визначений розмір якої дозволяє істотним чином відновити порушені права Позивача;
- по-четверте, Відповідач має істотну заборгованість перед іншими кредиторами, у зв'язку із чим задоволення вимог перед Позивачем на тлі браку коштів негативно вплине на законні майнові інтереси останніх, і, як наслідок, погіршить фінансове становище Відповідача.
Відтак, суд вважає, що наведені Відповідачем обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь Позивача.
Водночас, задоволення заяви Відповідача у повному обсягу з огляду на тривалість порушення прав Позивача на отримання відповідних грошових коштів та інфляційні процеси в економіці, призвело б непропорційного порушення балансу майнових інтересів та невиправданих додаткових втрат Позивача. У зв'язку із чим, керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, та з огляду на відсутність інших вмотивованих заперечень Позивача, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви боржника, а саме:
- надати відстрочку виконання рішення на шість місяців;
- відмовити у наданні розстрочки виконання рішення.
Клопотання Позивача про відкладання розгляду заяви для надання можливості представити позиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів судом відхиляється, оскільки за змістом ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України відвідна заява має бути розглянута у 10-ти денний строк, що унеможливлює відкладання судового засідання. Крім того, Позивач був належним чином повідомлений як про дату і час розгляду заяви, так і про її сутність - Відповідачем надсилалась копія заяви поштою, - а отже мав достатньо часу письмово довести до відома суду свою позицію, тим більше, що хвороба певного співробітника (до того ж не доведена документально) у світлі приписів ст. 28 Господарського процесуального кодексу України не позбавляє Позивача уповноважити іншу особу для представництва його інтересів, а отже - з огляду на достатність наданих документів - не може вважатися поважною у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України причиною для відкладання засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2 - 4-6, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м. Донецьк про відстрочку на 12 місяців та розстрочку після закінчення відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. у справі № 37/218 на 12 місяців задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. у справі № 37/218 на шість місяців.
3. У задоволені решти вимог щодо відстрочки та розстрочки відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили 03.04.2009р.
5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів, або в касаційному порядку -протягом одного місяця - з дня її прийняття.
Суддя Попков Д.О.