Справа № 521/9369/13-ц
19 вересня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.,
при секретарі - Святецькій І.О.,
за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, посилаючись на те, що з відповідачкою по справі перебував у зареєстрованому шлюбі з 03 листопада 1989 року по 11 грудня 2007 року. Від шлюбу народилися двоє дітей: донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу у них з відповідачкою була досягнута усна домовленість про те, що він залишає їй та дітям усе нажите під час шлюбу майно, а вона не подає позову про стягнення аліментів на утримання дітей. Нещодавно, йому стало відомо, що ОСОБА_3 порушила їхню домовленість, 26 березня 2008 року звернулася до суду з заявою про стягнення аліментів, а 26 лютого 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси виніс по справі заочне рішення. Оскільки, він не погоджується з рішенням суду, за яким з нього стягнуто аліменти на утримання дітей, а за період невиконання ним цього рішення утворилася заборгованість за аліментами, яка станом на 29.08.2013 року встановлена у розмірі 24 966,96 гривень, він вимушений звернутися з наступним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві.
Представник позивача адвокат ОСОБА_1 правову позицію свого довірителя обґрунтовувала тим, що оскільки між сторонами була домовленість про те, що ОСОБА_2 не буде сплачувати аліменти дітям, то рішення суду про стягнення з нього аліментів є незаконним, а значить і нарахована заборгованість за несплату аліментів також є незаконною, тому позивач повинний бути звільнений від сплати цієї заборгованості за правилами ст. 197 СК України. Представник відповідача не заперечувала, що рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2, її довірителем не оскаржено.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала та показала суду, що ніякої домовленості з позивачем щодо аліментів на утримання дітей у них не було. 26.02.2009 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти у розмірі по ? частині з усіх видів заробітку щомісячно на утримання доньки - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення дітьми повноліття. Виконавчий лист про стягнення аліментів вона дійсно пред'явила до виконання 18 березня 2010 року, тому державним виконавцем саме з того часу, з 18.03.2010 року нараховується заборгованість за аліментами тільки на утримання сина у розмірі ? частини з усіх видів доходу позивача. За період з 18.03.2010 року по 29.08.2013 року заборгованість встановлена в сумі 24966,96 гривень. Вважає, що не має підстав для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, так як ним не надано до суду доказів, що заборгованість виникла у зв'язку з його хворобою, або іншою обставиною, що має істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2009 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку щомісячно до її повноліття, тобто до 05 жовтня 2008 року, але менш 30% прожиткового мінімуму, вставленого Законом України «Про бюджет» та на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини з усіх видів заробітків щомісячно, до його повноліття, тобто до 26 березня 2015 року, але не менш 30% прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про бюджет», починаючи з 26 березня 2008 року. Рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження № В-10/655 від 18 березня 2010 року, державним виконавцем першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, розглянуто заяву ОСОБА_3 про примусове виконання виконавчого листу № 2-1675/09, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 18.05.2009 року, про стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки за даним позовом у розмірі ? частини з усіх видів заробітку на утримання дитини. У постанові зазначено, що виконавчий документ набрав чинності 18 травня 2009 року, заява про примусове виконання подана 18 березня 2010 року.
Як вбачається з розрахунків заборгованості по аліментах, затвердженого начальником першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 29.04.2013 року та 30 серпня 2013 року, державним виконавцем першого Малиновського відділу ДВС, встановлено, що розрахунок заборгованості по аліментах визначається відповідно до положень статті 182,183 СК України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Інформація про працевлаштування боржника в виконавчому провадженні відсутня, отже розрахунок здійснюється виходячи з середньомісячної заробітної плати по м. Одесі. Згідно з даними розрахунками заборгованість по стягненню аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, визначена за період починаючи з 18 березня 2010 року по 29.08.2013 року із розрахунку ? частини, з усіх видів заробітку боржника, тобто на утримання тільки однієї дитини та складає суму 24966,96 гривень.
З даних документів, суд робить висновок про те, що заборгованість по аліментах визначена саме з того часу як відповідачка ОСОБА_3 пред'явила до виконання виконавчий лист, а не з часу пред'явлення позову до суду, і не з часу отримання виконавчого листа в суді, тому вважає безпідставними посилання ОСОБА_2 в своєму позові на правила ч.3 статті 173 СК України, згідно з якою суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буд встановлено, що вона виникла внаслідок не пред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Відповідно до ч.2 статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. В контексті даної норми повне звільнення від сплати заборгованості за аліментами - це звільнення платника від усієї заборгованості, яка утворилася з поважних причин, і не з вини платника аліментів. Справи про звільнення від сплати заборгованості за аліментами розглядаються в суді за місцем проживання особи, на користь якої присуджено аліменти в позовному провадженні за заявою платника аліментів. Останній зобов'язаний надати суду докази і довести, що заборгованість утворилася з поважних причин, які мали для нього, його сім'ї істотне значення. Задовольнити такий позов - це право, а не обов'язок суду.
В судому засіданні позивач нічого не вказував про свій незадовільний стан здоров'я, який не дозволяє йому працювати взагалі, нічого не вказував про стан здоров'я членів своєї сім'ї, не послався на жодну обставину, яка має істотне значення, яка б дала можливість суду скористатися своїм правом, та прийняти рішення про звільнення його від заборгованості по аліментах. Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків вставлених статтею 61 цього Кодексу.
Враховуючи, що позивач не довів суду свою правову позицію по справі про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, а його посилання на усну домовленість з ОСОБА_3 про її не звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, не можуть бути прийняті до уваги,тому що не є обставинами, що мають істотне значення, суд відмовляє в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197 Сімейного кодексу України, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області в десятиденний термін.
Головуючий: