Справа № 212/7428/13-ц
2-п/212/80/13
24 вересня 2013 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борис О.Н., при секретарі Хазієвій Т.В., за участю представників: позивача - Коваленко Р.А., відповідачів - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 31» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу, -
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 31» (надалі КП «ЖЕО № 31) звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 3546 гривень 30 копійок та на користь держави суму судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідачі будучи власниками квартири АДРЕСА_1 порушували вимоги законодавства, не сплачували кошти за надані комунальні послуги, у зв'язку з чим за період з 01.02.2009 року по 01.04.2013 р. виникла заборгованість на загальну суму 3546 гривень 30 копійок, яку позивач і просить стягнути.
У судовому засіданні представник позивача по довіреності Коваленко Р.А. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позові.
Представник відповідачів по довіреності ОСОБА_2 заперечував проти позову у повному обсязі, вважає вимоги позивача необґрунтованими, не доведеними, заявлені поза межами строку позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає позовні вимоги КП «ЖЕО № 31» такими, що підлягають задоволенню.
До такого висновку суд приходить на підставі наступного.
Матеріалами справи встановлено. Згідно виписки з фінансово-особового рахунку НОМЕР_1 (а.с. 3), квартира АДРЕСА_1 є приватизованою, належить відповідачам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно вимог статті 162 Житлового кодексу України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно вимог статті 160 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язання, що випливають з договору.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачами договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, правовідносини між сторонами регулюються законом. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, споживачі житлово-комунальних послуг зобов'язані оплачувати послуги в строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України строки оплати - щомісячно.
Ст. 151 ЖК України покладає обов'язок на громадян, які мають в приватній власності жилий будинок, квартиру, забезпечувати утримання свого житла, проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку при будинкову територію.
Відповідно до ст.ст. 64,67,68 ЖК України, квартиронаймач та члени його сім'ї зобов'язані вносити плату за житлово-комунальні послуги у встановлені строки.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57?60 ЦПК України, відповідачем такі докази не надані, доводи позивача не спростовані. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.
Судом встановлено, що відповідно до даної інформації про стан особового рахунку НОМЕР_1, оплата за надані житлово-комунальні послуги здійснювалась частково, що й призвело до утворення заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги у сумі 3546,30 грн.
Суд погоджується також з розрахунком заборгованості, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування правильності розрахунків за надані послуги, надані позивачем.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, правовідносини між сторонами регулюються законом. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, споживачі житлово-комунальних послуг зобов'язані оплачувати послуги в строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України строки оплати - щомісячно. Суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що відсутність укладеного між відповідачем та позивачем договору про житлово-комунальні послуги є підставою для їх несплати, оскільки обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладається саме на власника (наймача) житла (п.5 ч.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року).
З довідки наданої позивачем до матеріалів справи (а.с.7) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на 18 травня 2013 року заборгованість по утриманню будинку та при будинкової території складає 3546,30 грн., з яким суд погоджується та який узгоджується з матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Згідно ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги, централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо, послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та при будинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі є споживачами наданих житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1, користуються ними, позивач обґрунтував суму заборгованості, яку просить стягнути з відповідача, розрахунком, проведеним згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (надалі - Порядку), Рішенням Криворізької міської ради № 557 від 28.08.2006 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій в м. Кривому Розі».
Також суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо незгоди з сумою нарахованого боргу у зв'язку з неналежним рівнем наданих житлово-комунальних послуг, оскільки судом встановлено, що акт - претензія споживача щодо надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 в порядку, визначеному ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», не складався і відповідачі не зверталися до підприємства за складанням такого акту.
Заява представника відповідачів про застосування позовної давності задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач (ч.ч.1,2 ст. 264 ЦК України).
З матеріалів справи убачається, що за заявою КП «ЖЕО 31» про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_5, від 27 квітня 2011 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу було видано судовий наказ про стягнення боргу, ухвалою цього ж суду від 05 травня 2011 року судовий наказ скасовано за заявою ОСОБА_4 про скасування судового наказу.
Отже, строк позовної давності переривався подією - зверненням КП «ЖЕО №31» до суду з заявою, а тому суд відхиляє доводи представника відповідачів щодо пропуску позивачем строку позовної давності, вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню
Витрати по справі підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь держави.
Керуючись ст. 160, 162 ЖК України ст. ст.11, 15, 16, 256, 264, 267, 509, 527, 529, 530, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 169, 212, 213,215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 31» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 31» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 3546 гривень 30 копійок, солідарно.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 214 гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. Н. Борис