01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.01.2009 № 6/81
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Носкова А.В. - юрист
від відповідача - Печерський П.М. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.09.2008
у справі № 6/81 (Ковтун С.А.)
за позовом Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
до Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про вирішення переддоговірного спору за договором
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.09.2008 р. у справі №6/81 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на те, що господарським судом було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим судом застосовано Постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій», яка визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб»єкти господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги, тобто на житлово-експлуатаційні організації.
Позивач звертає увагу суду на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати Постанову Кабінету Міністрів України № 959 від 12.07.2006р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення», яким встановлено, що до складу загальновиробничих витрат, які входять до тарифу на водопостачання, включаються витрати, пов»язані з оплатою послуг інших спеціалізованих підприємств (тобто АК «Київенерго») та з виконанням робіт, що віднесені до процесу виробництва та надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення. Також позивач зазначає, що судом не застосовано Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.2007р. «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення холодної і гарячої води».
Позивач посилається також на те, що жодним нормативним актом не встановлено граничний рівень рентабельності, а тому позивач як самостійний господарюючий суб»єкт має право надавати оплатні послуги для досягнення статутних цілей, керуючись принципом свободи договору та рівності сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
Між сторонами по справі тривалий час існують господарські відносини засновані на договорах про надання послуг з підвищення тиску холодної води. В зв»язку із зміною обставин та з метою здійснення належного обліку філіалами АЕК «Київенерго» обсягу послуг, наданих щодо кожного окремого теплового пункту, у позивача виникла потреба в укладенні нових договорів про надання послуг з підвищення тиску холодної води, в зв»язку з чим 28.12.2007р. позивач звернувся до відповідача з листом № 03/4847 про укладення договору № 08-038-1-1-1 про надання послуг з підвищення тиску холодної води. До листа позивачем було додано два примірники запропонованих умов договору, які підписані позивачем.
Відповідач не погодився з рядом запропонованих позивачем умов, у зв»язку з чим склав протокол розбіжностей, про що зроблено застереження у надісланому проекті договору. 10.01.2008р. відповідач надіслав на адресу позивача листом № 104/12-13/11-08 підписаний та скріплений печаткою договір з відміткою «з протоколом розбіжностей» та протокол розбіжностей до договору у двох примірниках з обґрунтуванням своїх позицій по кожному пункту розбіжностей, які просив розглянути та повернути на адресу відповідача підписаний та скріплений печаткою один примірник протоколу розбіжностей. На момент розгляду справи позивач не повернув на адресу відповідача підписаний та скріплений печаткою протокол розбіжностей до договору.
Оскільки сторони не досягли згоди, позивач звернувся до суду з позовом про вирішення переддоговірного спору за договором та просить визнати договір про надання послуг з підвищення тиску холодної води № 08-038-1-1-1 укладеним у редакції позивача.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення аналогічного змісту містяться й у Господарському кодексі України (ч. 2 ст. 180 вказаного нормативного акту). Пунктом 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Порядок укладення договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання, регулюється Господарським кодексом України.
Виходячи зі змісту глави 20 ГК України в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до п. 2, 3 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У раз якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору іншій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадяцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до ч.4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його. В цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Винятком з цього правила є порядок укладення договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом ч. 1 ст. 187 ГК України.
З матеріалів справи вбачається, що предметом регулювання запропонованого позивачем договору, є правовідносини, що пов'язанні з вчиненням позивачем дій та їх оплатою відповідачем щодо підвищення тиску холодної води водопідкачувальними пристроями. Таким чином спірний договір не пов'язаний з державним замовленням та його укладення не є обов'язковим на підставі закону.
Також позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про наявність згоди відповідача про передачу неврегульованих розбіжностей для вирішення до суду (ч. 5 ст. 181 ГК України).
За таких обставин колегія погоджується з висновком місцевого суду, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Судом першої інстанції було відмовлено в позові у зв»язку з відсутністю волевиявлення відповідача до укладення договору, а тому колегія не погоджується з висновком суду в мотивувальній частині рішення щодо застосування того чи іншого нормативного акту при регулюванні розрахунків за надані послуги, оскільки ця обставина може бути предметом спору при розрахунках за фактично надані послуги, так як договір є неукладеним. Тому, на думку колегії, абзаци третій-дев»ятий на сторінці четвертій рішення слід виключити.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м.Києва від від 11.09.2008 р. у справі № 6/81 залишити без змін.
Матеріали справи № 6/81 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.
30.01.09 (відправлено)