01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.01.2009 № 29/115
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Гаращенко Т.М.
За участю представників:
Від позивача: Ганчук П.Я.- за дов., Тарасенко В.М.- за дов.
Від відповідача: Плакса Н.О.- за дов., Самойленко К.В. - за дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрейдгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.11.2008
у справі № 29/115 (Усатенко І.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Стінгер ЛТД"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрейдгаз"
про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій за договором
Рішенням Господарського суду м.Києва від 06.11.2008р. у справі №29/115 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінгер ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдгаз»( з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення 1 572 833,82 грн.- заборгованості за Договором № СТ-22/1-ППГ від 29.06.2007р. та 134 903,84 грн.- пені, у зв»язку з простроченням виконання грошового зобов»язання.
Відповідач, не погодившись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ТОВ «Стінгер ЛТД» до ТОВ «Укртрейдгаз» відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що позивач у позові просив стягнути пеню у сумі 103 962,84 грн. станом на 31.12.2007р. Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені до суми 134 903,84 грн. станом на 05.02.2008р. до відповідача не надходила, і, отже, як стверджує відповідач, було порушено ст.56 ГПК України щодо надсилання такої заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.
Скаржник звертає увагу на те, що описова частина рішення не містить повний виклад вимог позивача і, зокрема, в ній не зазначено, коли і як позивач збільшив свої позовні вимоги, коли суд вирішив прийняти заяву до провадження у справі №29/115 і з першого разу розглянув і задовольнив пеню в частині збільшеного її розміру без участі відповідача, що є порушенням процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22,23 ГПК України.
Крім того, відповідач оспорює вартість природного газу і вважає, що позивач незаконно включив до вартості природного газу вартість витрат із зберігання газу у розмірі 20,00 грн. без ПДВ і, таким чином, вартість природного газу на момент укладання договору мала становити 858,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 143 грн.).
Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та стверджує, що договір є укладеним, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, тому його узгоджені умови є обов»язковими для виконання сторонами.
В поданій апеляційній скарзі відповідач не обмовився, що грошові зобов»язання ним не виконані, основна заборгованість за постачання газу згідно з Договором в № 22/1-ППГ від 29.06.2007р. складає 1572833,82 грн.
Позивач вважає, що вимоги апеляційної скарги ТОВ «Укртрейдгаз» є нікчемними та мають на меті затягування розрахунків за отриманий товар і окремим негативним наслідком цього порушення є неможливість розрахуватися за відповідний обсяг газу разом з пенею з основним постачальником газу - Російською Федерацією.
26.01.2009р. через канцелярію Київського апеляційного господарського суду ТОВ «Укртрейдгаз» подано письмове клопотання в порядку ст.ст.22,79 ГПК України про зупинення апеляційного провадження у даній справі №29/115 до вирішення пов»язаної з нею справи за позовом ТОВ «Укртрейдгаз» до ТОВ «Стінгер ЛТД» про визнання частково недійсним п.4.1 Договору №22/1-ППГ від 29.06.2007р. на постачання природного газу , в якому сторони узгодили ціну природного газу та його вартість.
Судова колегія не задовольнила вказане клопотання, оскільки на підтвердження заявленого клопотання заявник не надав судового документа іншого суду про порушення провадження у справі за вказаним відповідачем позовом та, крім того, відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, яка встановлює обов»язок господарського суду зупинити провадження у справі, заявник не обґрунтував, що неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія установила наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стінгер ЛТД» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдгаз» та просить з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині пені, стягнути з відповідача на користь позивача 1 572 833,82 грн.- заборгованості за поставлений природний газ згідно з Договором №СМТ-22/1-ППГ від 29.06.2007р. та 134 903,84 грн. - пені у зв»язку з несвоєчасною оплатою за спожитий природний газ у строки, зазначені у п.5.2 Договору.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач - ТОВ «Укртрейдгаз» неналежним чином виконав свої договірні зобов»язання щодо оплати поставленого позивачем у 2007 році природного газу.
Відповідач згідно зі ст. 59 ГПК не надав обґрунтованого відзиву на позовну заяву з документами, які б підтверджували заперечення проти позову , з викладенням доказів, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.
У відзиві на позовну заяву, який є в матеріалах справи, відповідач заявив лише клопотання про зупинення провадження у справі №29/115 згідно зі ст.79 ГПК України до вирішення пов»язаної з нею справи №42/195 за позовом ТОВ «Укртрейдгаз» до ТОВ «Стінгер ЛТД» про визнання недійсним Договору №22/1-ППГ від 29.06.20-07р. на постачання природного газу між ТОВ «Стінгер ЛТД» та ТОВ «Укртрейдгаз» в частині п.6.2 даного Договору щодо розміру відповідальності у зв»язку з простроченням виконання грошового зобов»язання, яка встановлена зазначеним пунктом.
Суд першої інстанції ухвалою від 12.05.2008р. №29/115 задовольнив зазначене клопотання відповідача і зупинив провадження у справі №29/115 до вирішення пов»язаної з нею справи №42/195.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 20.05.2008р. у справі №42/195, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2008р., у позові ТОВ «Укртрейдгаз» відмовлено повністю.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами ( ст.34 ГПК України) та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як свідчать матеріали справи , 29.06.2007р. між позивачем ТОВ»Стінгер ЛТД» (постачальник) та відповідачем ТОВ «Укртрейдгаз» ( покупець) було укладено Договір поставки №СТ-22/1-ППГ ( далі Договір), згідно з яким позивач зобов»язується передати у власність Покупцю природний газ для виробничо-технічних витрат і нормованих втрат та власних потреб, а відповідач зобов»язаний прийняти газ , оплатити його на умовах даного Договору та використовувати за призначенням.
Відповідно до п.2.1 Договору Постачальник передає Покупцю газ у період з 01 липня по 31 липня 2007 року, а відповідно до п.5.2 Договору оплата вартості у повному обсязі здійснюється покупцем в строк до 10 серпня 2007 року в сумі, що відповідає вартості заявленого обсягу газу, зазначеному в п.2.2 даного договору.
В пункті 2.2 Договору зазначено, що об»єм природного газу, що передається Покупцю в зазначений період, становить 2 100 000 куб.метрів.
Розділом 4 Договору сторони погодили ціну природного газу та його вартість. Вартість газу за 1000 куб.м. з урахуванням ПДВ складає 882,00 грн. Вартість обсягу природного газу визначається у відповідності до зазначеної вартості однієї тисячі кубічних метрів та зазначеного в Акті прийому-передачі фактично спожитого газу.
З наявних у справі доказів вбачається, що постачальник у вказаний у Договорі термін передав відповідачу газ в обсязі 2 066 705 куб.метрів, який відповідно до пункту 4.1 Договору коштує 1 822 833,82 грн., про що сторони склали Акт прийому-передачі природного газу № РН-0000159 за липень 2007 року.
Згідно з п.3.5 Договору Акт приймання-передачі газу є підставою для розрахунків.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач 30.08.2007р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача 150 000,00 грн., як оплату за природний газ та 13.11.2007р. перерахував ще 100 000,00 грн., чим порушив взяті на себе за Договором грошові зобов»язання щодо оплати поставленого позивачем природного газу у повному обсязі, у зв»язку чим заборгував перед позивачем 1 572 833,82 грн.
Відповідно до п.10.1 та п.10.2 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, які затверджені Наказом Державного комітету України по нафті та газу від 01.11.1994р. №355, розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газо збутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами. Термін оплати, порядок нарахування оплати і перевірки правильності нарахування обумовлюються договором між сторонами.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься у ст.526 Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.525 ЦК України).
Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів повної оплати вартості природного газу, який був поставлений відповідачу позивачем, про що свідчить Акт прийому-передачі № РН-0000159 за липень 2007 року, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача у примусовому порядку суми основного боргу в розмірі 1 572 833,82 грн. є обґрунтованими, документально доведеними і правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до п.6.2 Договору у разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий природний газ у строки, визначені у п.5.2 Договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд першої інстанції обґрунтовано погодився з розрахунком суми пені з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені , в якій позивач уточнив період, за який стягується пеня , та суму пені , і просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.08.2007р.. по 05.02.2008р. в сумі 134 903,84 грн., що відповідає розміру подвійної облікової ставки, встановленої згідно листа НБУ від 17.05.2007р. № 14-011/1150 в розмірі 8% на період з 01.06..2007р. та 10% на період з 01.01.2008р. встановленої згідно Постанови Правління НБУ від 29 грудня 2007р. №492, нарахованих за шість місяців, як і передбачено ч.6 ст.232 ГК України.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є доведеними належними доказами і обгрунтовано задоволені судом першої інстанції в уточненому позивачем розмірі.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги і вважає їх безпідставними.
Позивачем надсилалась на адресу відповідача заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, на підтвердження чого в матеріалах справи є чек Укрпошти від 24.10.2008р.( розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення) та опис вкладення до листа з календарним штемпелем поштового відділення зв»язку за 24.10.2008р., які згідно зі ст.32 ГПК України є належними доказами.
Необхідно зазначити, що в позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача пеню станом на 31.12.2007р., незважаючи на те, що, як кредитор, право якого було порушено боржником, мав право просити суд стягнути з відповідача пеню станом на день пред»явлення позову - 12 березня 2008р., оскільки за відповідачем залишилась ще непогашеною заборгованість і, отже, не виконано грошове зобов»язання належним чином, але в заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача пеню лише станом на 05.02.2008р.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Скаржник, безпідставно стверджує, що вартість природного газу, яку сторони узгодили в договорі, є завищеною, не оплативши при цьому вже поставлений позивачем природний газ.
Згідно ст..627 ЦК України та відповідно до ст..6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору.
Відповідно до ст.ст.638,639,640 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповідно про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до Розділу П Цивільного кодексу України та Глави 20 Господарського кодексу України - договір є обов»язковим для виконання сторонами; сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов; при укладанні договору на основі вільного волевиявлення сторони мають право погоджувати будь-які умови, що не суперечать законодавству; договір є укладеним з моменту, коли сторони погодили всі умови та підписали договір.
Позивач звернувся до суду зі своїми позовними вимогами не під час переддоговірних відносин, не в процесі укладання договору , а тоді, коли виконав свої договірні зобов»язання, поставив відповідачу природний газ в повному обсязі, який передбачений договором і протягом майже цілого року очікував від відповідача повного розрахунку за поставлений газ.
З огляду на викладене, судова колегія залишає без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого господарського суду - без змін, оскільки визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст..ст.99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2008р. у справі № 29/115 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдгаз» - без задоволення.
2.Матеріали справи № 29/115 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.