Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів Широян Т.А., Марчук Н.О.,
за участю прокурора Голюги О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2013 року.
Як убачається із матеріалів справи, постановою від 13 січня 2012 року за заявою ОСОБА_1 про злочин старшим слідчим прокуратури Солонянського району Дніпропетровської області було відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та інших посадових осіб Солонянського РВ ГУ МНС в Дніпропетровській області за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366 КК України.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якій просив скасувати постанову слідчого прокуратури, а матеріали справи направити на нове розслідування.
Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури Солонянського району Дніпропетровської області від 13 січня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та інших посадових Солонянського РВ ГУ МНС в Дніпропетровській області залишено без задоволення.
Як встановив суд, ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Солонянського району Дніпропетровської області із заявою від 30 січня 2012 року про порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ст. 364, 366 КК України, посилаючись на те, що останній та інші посадові особи Солонянського РВ ГУ МНС в Дніпропетровській області систематично зловживали своїм службовим становищем, а саме привласнювали грошові кошти із заробітної плати співробітників, складали завідомо неправдиву звітність про пожежі та зменшення спричинених збитків від вогню, збільшували показники хибних викликів та використовували службові автомобілі для підвезення води приватним підприємствам під час бойового чергування.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2013 року постанову місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на поверхневу та неповну перевірку прокурором його заяви про злочин, помилковість висновків суду про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, просить скасувати постановлені по його скарзі судові рішення, а матеріали за його скаргою направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає, що постановлені по скарзі ОСОБА_1 на постанову слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи_судові рішення відповідають вимогам закону, а тому просив їх залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
За змістом ст. 236-2 КПК України суддя під час розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні справи перевіряє, чи були при такій відмові виконані вимоги ст. 99 КПК України.
Із матеріалів справи убачається, що місцевий дотримався цих вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду скарги ОСОБА_1
Зокрема, судом обґрунтовано зазначено, що заяви ОСОБА_1 про злочин неодноразово були предметом перевірки органів прокуратури протягом 2009-2011 років, внаслідок чого виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю достатніх підстав, які вказують на вчинення злочину, а після скасування їх в судовому порядку, були проведені ще й додаткові перевірки, якими нових даних на підтвердження доводів ОСОБА_1, викладених у заяві про злочин, встановлено не було.
Крім того, суд взяв до уваги дані матеріалів перевірки 71-пр-08/2011-ВМ-ПР, з яких вбачається, що слідчим прокуратури були допитані та відібрані письмові пояснення від працівників СДПЧ-58 на предмет зловживання службовим становищем, крім того були проведені і інші заходи для виявлення ознак злочину, що свого підтвердження не знайшли.
Отже, висновок про те, що винесена слідчим прокуратури Солонянського району Дніпропетровської області постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та інших посадових осіб Солонянського РВ ГУ МНС в Дніпропетровській області за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366 КК України, відповідає вимогам ст.ст. 97,99 КПК України, є правильним.
Крім того, суд правильно вказав, що посилання ОСОБА_1 на певні дані, які, на його думку, є доказами по справі, не можуть бути взяті судом до уваги і слугувати підставою для скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, адже відповідно до кримінально-процесуального законодавства це є прерогативою під час розгляду кримінальної справи по суті, а не під час розгляду в порядку ст. 236-2 КПК України (1960 року).
Апеляційним судом було ретельно перевірено доводи апеляції ОСОБА_1, які є аналогічними його касаційній скарзі, і на їх спростування апеляційний суд навів обґрунтовані доводи та постановив вмотивовану ухвалу, яка відповідає ст. 377 КПК України.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване рішення, а також підстав для скасування вироку та ухвали суду з направленням справи на новий судовий розгляд, як то зазначено у касаційній скарзі ОСОБА_1, по справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України 1960 року, пп. 11,15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2013 року - без зміни.
Судді:
Т.А. Широян Т.С. Шилова Н.О. Марчук