Справа: № 810/695/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
12 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про скасування постанов, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, в якому просив (з врахуванням уточнених позовних вимог) скасувати постанови про накладення штрафних санкцій № 7 та № 8 від 24.01.2013 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у січні 2013 року посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань характеристик продукції, за результатами якої було складено Акт від 21.01.2013 року № 000005.
Перевіркою встановлено порушення позивачем положень пунктів 7 та 12 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання від 29.10.2009 року № 1149 та пункту 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання від 29.07.2009 року № 785, а саме: встановлено відсутність на товарах (електрощітка для волосся, машинка для стрижки, ковш з кришкою, прилад для укладання волосся, кавомолка, міксер) національного знака відповідності та не пред'явлено декларації про відповідність на вказані товари.
За результатами перевірки відповідачем було прийнято постанови про накладення штрафу від 24.01.2013 №7 та № 8, відповідно до яких на позивача накладено штрафні санкції на загальну суму 5100,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати оскаржувані постанови про накладення штрафу.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевіряючих про відсутність національних знаків відповідності на товарах та декларацій про відповідність товарів є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, відповідачем не доведено обставин, на підставі яких ґрунтувались висновки відповідача про порушення позивачем вимог положень пунктів 7 та 12 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання від 29.10.2009 № 1149 та пункту 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання від 29.07.2009 № 785.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані постанови про накладення штрафу від 24.01.2013 року № 7 та № 8 були винесені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області на підставі виявлених під час перевірки порушень, зокрема відсутності національного знаку відповідності на продукції, а саме на упаковці товарів, чим на думку відповідача порушено п.п. 7, 12 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання від 29.10.2009 № 1149 та п. 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання від 29.07.2009 № 785, а також відсутність декларації про відповідність на продукцію, чим порушено вимоги п.п. 7, 12 Технічного регламенту № 1149 та п. 23 Технічного регламенту № 785.
Так, спірні правовідносини врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» від 29.11.2011 № 1599 Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання від 29.10.2009 № 1149 та Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання від 29.07.2009 № 785.
Згідно з п.4 ТР №1149 введення в обіг низьковольтного електричного обладнання можливе тільки в разі, коли воно не загрожує безпеці людей, свійських тварин або майна за умови належного встановлення, обслуговування та використання за призначенням, для якого воно створене.
Забороняється введення в обіг електрообладнання без декларації про відповідність та національного знака відповідності, нанесеного згідно з правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (п. 7 ТР № 1149).
Національний знак відповідності наноситься виробником або його уповноваженим представником безпосередньо на електрообладнання, а у разі відсутності можливості його нанесення - відповідно на пакування або документацію, що супроводжує електрообладнання (інструкцію з експлуатації, гарантійне свідоцтво тощо), так щоб забезпечувалася його чіткість, розбірливість та незмивність протягом передбаченого строку служби.
Пунктом 11 ТР № 1149 встановлено, що оцінка відповідності електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту проводиться із застосуванням модуля А (внутрішній контроль виробництва), передбаченого Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 №1585.
Так, зокрема відповідно до п.п. 5, 8 ТР № 1585, наявність на продукції національного знака відповідності означає, що фізична чи юридична особа, яка здійснила маркування або відповідає за це, перевірила і засвідчує відповідність продукції вимогам усіх регламентів, які її стосуються, і проходження належних процедур оцінки відповідності. На продукцію, що підпадає під дію регламентів, наноситься національний знак відповідності, якщо регламентом не передбачено інше. Стосовно будь-якого винятку чи відхилення від вимог щодо маркування національним знаком відповідності повинно бути підготовлене відповідне обґрунтування. Національний знак відповідності є єдиним знаком, що свідчить про відповідність продукції вимогам регламентів.
Таким чином, за цією процедурою виробник або уповноважений представник гарантує і декларує, що електрообладнання відповідає вимогам цього Технічного регламенту.
Відповідно до п.п. 12, 13 ТР № 1149, за результатами оцінки відповідності виробник або уповноважений представник проставляє на кожному виробі електрообладнання, пакуванні, інструкції з експлуатації або гарантійному свідоцтві національний знак відповідності та складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком до цього Технічного регламенту. Виробник або уповноважений представник складає зазначену нижче технічну документацію, зберігає її після виготовлення останнього виробу разом із декларацією про відповідність принаймні 10 років і подає їх для перевірки визначеним законодавством органам нагляду в установлених законодавством випадках. У разі відсутності виробника або його уповноваженого представника зобов'язання щодо збереження декларації про відповідність та технічної документації покладається на особу, яка ввела електрообладнання в обіг.
Опис національного знака відповідності наведено в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності», де зазначено, що знак відповідності має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.
Відповідно до п. 5 вказаної Постанови, знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.
Здійснення державного ринкового нагляду та контролю за нехарчовою продукцією покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до Закону України від 02.12.2010 № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.
За недотримання вимог, встановлених щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, які визначаються технічними регламентами, суб'єкти господарювання несуть відповідальність, встановлену Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»
Зокрема, ст. 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:
1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
З аналізу вказаних вище норм чинного законодавства суд першої інстанції вірно зазначив, що законодавець покладає обов'язок нанесення знака відповідності товару на виробника або уповноваженого представника, а на розповсюджувача такого товару обов'язок реалізації його лише за умови наявності такого знака на виробі та/або на етикетці, тарі, пакуванні, експлуатаційній та товаросупровідній документації тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.
При цьому, в силу положень п. Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності», знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом, тому посилання відповідача на те, що знак відповідності має бути не тільки на виробі, а й обов'язково на упаковці, судом першої інстанції обґрунтовано визнано безпідставними.
Також стосовно твердження апелянта про те, що позивачем не було представлено декларацій відповідності на продукцію спростовується самим актом перевірки, на ст..5 якого зокрема вказано, що до акта додаються декларації про відповідність на продукцію та сертифікати відповідності, копія яких наявні також в матеріалах справи (а.с. 11-17).
Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, обов'язковою умовою складення декларації про відповідність товару є наявність саме національного знаку на цьому виробі. А відтак, саме наявність під час перевірки вказаних декларацій підтверджує і факт наявності національних знаків відповідності на зазначених товарах і спростовує позицію відповідача щодо їх відсутності.
Щодо відсутності національного знаку та декларації відповідності на товар - ковш з кришкою, як підстави порушення товариством положення пунктів 7 та 12 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання від 29.10.2009 № 1149 та пункту 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання від 29.07.2009 № 785, колегія суддів зазначає наступне
Так, згідно ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 №46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.
Відповідно до ст.18 вказаного Декрету відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.
Підтвердження відповідності харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється в порядку, визначеному законом.
Згідно із Наказом від 01.02.2005 № 28 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 466/10746 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» продукція, наведена в пункті 17 (посуд, в тому числі для кухні) підлягає обов'язковій сертифікації.
Таким чином, для реалізації такого виду товару як ковш (посуд кухонний) законодавцем чітко встановлено наявність сертифікату відповідності.
Враховуючи викладене, видається обґрунтованою позиція позивача, з якою погодився суд першої інстанції, що оскільки вказаний вид товару не є електротоварам то він підлягає лише сертифікації. Вказаний сертифікат якості був наданий під час проведення перевірки, про що зроблена відповідна відмітка на п'ятій сторінці акта.
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, висновки відповідача про відсутність національних знаків відповідності на товарах та декларацій про відповідність товарів є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наявними в ній матеріалами, відповідачем не доведено обставин, на підставі яких ґрунтувались висновки відповідача про порушення позивачем вимог положень пунктів 7 та 12 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання від 29.10.2009 № 1149 та пункту 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання від 29.07.2009 № 785, тому оскаржувані постанови про накладення штрафних санкцій № 7 та № 8 від 24.01.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про скасування постанов - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя І.О. Грибан
Суддя О.О. Беспалов
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Грибан І.О.