01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.01.2009 № 52/60
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Гаращенко Т.М.
За участю представників:
Від позивача: Заболотна Ю.Б. (дов. б/н від 20.10.2008)
Від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляне"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2008
у справі № 52/60 (Чебикіна С.О.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Пріма"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляне"
про стягнення 4254,44 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.09.2008р. у справі №52/60 задоволено позов: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа - Пріма» 3 280 грн. 20 коп.- сума основного боргу, 29 грн. 91 коп. -3% річних, 144 грн. 33 коп. - інфляційних та судові витрати.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поляне» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2008р. у справі №52/60 скасувати повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Так, скаржник наголошує на тому, що Господарський суд м.Києва порушив норми ст. 77 ГПК України, а саме, він мав відкласти в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи на іншу дату, оскільки представник відповідача не з'явився у судове засідання.
Як зазначає відповідач, оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі п.п.2,3 ст.104 ГПК України, оскільки було порушено право відповідача на представництво його інтересів в судовому засіданні.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідач належним чином повідомлявся судом про час і місце проведення судового засідання, надав суду свій відзив на позовну заяву, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив (в матеріалах справи не має відповідного клопотання відповідача), суд розглянув справу та прийняв рішення у відсутності представника відповідача, оскільки нез'явлення належним чином повідомленого представника відповідача у судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Таким чином, судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, а отже рішення не підлягає скасуванню.
Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав заперечення на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання (а.с. 61-62) по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне», дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовною заявою ТОВ «Альфа - Пріма» до ТОВ «Поляне» про стягнення 4 254, 44 грн., а саме: 3 280, 20 грн. - основного боргу, 29, 91 грн. - 3% річних, 144, 33 грн - інфляційних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки продукції №128 від 03.12.2007р. та 800, 00 грн.- витрат на правову допомогу, які позивач просить відшкодувати з відповідача, як збитки.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що ним було здійснено поставку товару, відповідно до умов договору №128 від 03.12.2007р., на загальну суму 3280 грн 20 коп., що підтверджується видатковими накладними. Претензій щодо кількості та якості поставленого товару від відповідача не надходило. Отже, позивач взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором виконав належним чином, тоді як відповідач, свої зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав належним чином і має заборгованість перед позивачем у сумі 3 280,20 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає позовні вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу та просить суд першої інстанції відмовити в задоволенні зазначеної частини вимог. Проти стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних відповідач не заперечує.
Судова колегія повністю підтримує позицію суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у зазначеному розмірі з наступних підстав:
Між ТОВ «Альфа- Пріма» та ТОВ «Поляна» було укладено договір поставки продукції №128 від 03.12.2007р. (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору постачальник (ТОВ »Альфа-Пріма») зобов'язується поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець (ТОВ «Поляне») зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2008 року (п. 12.1. Договору).
Відповідно до п. 6.3. Договору, якщо постачальник надав належним чином оформлені товарні і податкову накладні протягом 3 (трьох) банківських днів з дати здійснення поставки товару, Покупець здійснює оплату за товар в національній валюті в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу після 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання товару Покупцем, який зазначений в транспортній накладній, що підтверджується проставленням штампу «Товар отриманий».
На виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку і передачу у власність відповідача товар на загальну суму 3 280, 20 грн., що підтверджено видатковими накладними: №№ 1-00010636 від 20.12.2007 р. на суму 669,60 гри., 1-00010946 від 28,12.2007 р. на суму 357,60 гри., 1-00000449 від 17.01.2008 р. на суму 450,00 грн., 1-00000490 від 17.01.2008 р. на суму 285,60 грн., 1-00000702 від 24.01.2008 р. на суму 506,40 грн., 1-00000949 від 31.01.2008 р. на суму 450,00 грн., 1-00001280 від 07.02.2008 р. па суму 342,00 грн., 1-00001486 від 14.02.2008 р. на суму 273,60 грн.
Оформленим актом звірки розрахунків від 12.05.2008р. відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем на суму 3280,20 грн., але свої договірні зобов'язання не виконав належним чином, за поставлений товар у повному обсязі не розрахувався.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості у добровільному порядку, у зв'язку з чим місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача 3280, 20 грн. основного боргу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України), тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача, 3% річних у сумі 29, 91 грн. та інфляційних в сумі 144,33 грн. є обґрунтованими.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України.
Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та її вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення яких-небудь майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною.
Віднесення позивачем до збитків витрат товариства на правове обслуговування супересчить закону, зокрема положенням ст. 623 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною шкодою.
Зважаючи на вищезазначене судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що, вимога позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 800,00 грн., які позивач заявляє як збитки, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано зобов'язання за Договором в повному обсязі та вчасно.
Судова колегія вважає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, мають формальний характер, з огляду на те, що суд першої інстанції надсилав ухвалу про порушення провадження у справі №52/60 від 21.07.2008р. ТОВ «Поляне» 23.07.08р. за адресою: 04210. м Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 39-В, що підтверджено штампом Відділу діловодства №2 на зворотній стороні даної ухвали.
Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення №05934935 уповноваженому за довіреністю ТОВ «Поляне» 25.07.2008р.
Відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві станом на 15.06.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Поляне» значиться за адресою: 04210. м Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 39-В.
Згідно п.2.ч.3ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь - якої із сторін,не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими належним чином, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Зважаючи на вищевикладене, відповідач був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання, що підтверджено також наданням ним відзиву на позовну заяву (а.с. 37-41), однак не скористався наданим йому процесуальним правом брати участь у даному судовому засіданні.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2008р у справі №52/60 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2008р у справі №52/60 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне» - без задоволення.
2.Матеріали справи № 52/60 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.
29.01.09 (відправлено)