Справа: № 2а-11654/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
17 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними рішень, стягнення надміру сплачених платежів, -
У серпні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними рішень, стягнення надміру сплачених платежів, в якому просив визнати протиправною та скасовати картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29.02.2012 року №100190000/2/00581, визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці від 29.02.2012 року №100000003/2012/011178/2 про визначення митної вартості товару «Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) цілий, патраний з головою» виробництва Норвегії та товару «Риба охолоджена форель атлантична (Oncorhynchus mykiss) ціла, патрана з головою» виробництва Норвегії за резервним методом (метод №6), стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 28454,21 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року апеляційну скаргу Київської регіональної митниці Державної митної служби України залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2013 року касаційну скаргу Київської регіональної митниці Державної митної служби України задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року - скасовано справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Київської регіональної митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року - без змін, з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що самостійне коригування митної вартості товару, заявленою ТОВ «Аскоп - України» було здійснено посадовими особами митного органу без урахування норм Митного кодексу та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, 28 лютого 2012 року ТОВ «Аскоп-Україна» згідно Вантажної митної декларації №100190000/2012/310820 від 28.02.2012 року пред'явило Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою» виробництва Норвегії в кількості 5 819 кг за кодом УКТЗЕД 0302120000 та товар «Риба охолоджена форель атлантична (Oncorhynchus mykiss) ціла, патрана з головою» виробництва Норвегії в кількості 595 кг за кодом УКТЗЕД 0302118000.
Шляхом подачі Декларації митної вартості (ДМВ-1) №100190000/2012/310820 від 28.02.2012 року митна вартість атлантичного лосося та атлантичної форелі була задекларована позивачем відповідно до ст.ст. 259, 260, 262, 266, 267 Митного кодексу України за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в наступних розмірах:
- митна вартість атлантичного лосося - в розмірі 33 419,09 доларів США або 266 908,26 грн. (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленого станом на 28.02.2012р. в розмірі 7,9867 грн. за 1,00 долар США), що складається з вартості товару в розмірі 31 715,19 доларів США або253 299,71 грн. та 13 608,55 грн. вартості перевезення товару, в зв'язку з чим сума податку на додану вартість, яка підлягала сплаті при митному оформленні даного товару за таким методом становила 53 381,65 грн. Середньорозрахунковий рівень заявленої позивачем митної вартості лосося склав 5,74 доларів США за один кг.;
- митна вартість атлантичної форелі - в розмірі 3 504,54 доларів США або 27 989,71 грн. (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленого станом на 28.02.2012р. в розмірі 7,9867 грн. за 1,00 долар США), що складається з вартості товару в розмірі 3 330,32 доларів США або 26 598,26 грн. та 1 391,45 грн. вартості перевезення товару, в зв'язку з чим сума податку на додану вартість, яка підлягала сплаті при митному оформленні даного товару за таким методом становила 5 597,94 грн. Середньорозрахунковий рівень заявленої позивачем митної вартості форелі склав 5,89 доларів США за один кг.
Загальна сума податку на додану вартість, що підлягала б сплаті при митному оформленні вищевказаних товарів за першим методом становила 58 979,59 грн.
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи:
- зовнішньоекономічний контракт № 01/09-2011 NOR від 01 вересня 2011 року, укладений безпосередньо з виробником товару компанією Hallvard Leroy AS (Норвегія);
- Інвойс № 4209699 від 24.02.2012 року;
- вантажну митну декларацію країни відправлення (Норвегія);
- договір перевезення;
- міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) з відбитками штампів органів державного ветеринарного, санітарно-епідеміологічного та інших видів контролю;
- транспортну довідку перевізника про вартість перевезення;
- заявку на перевезення;
- ветеринарне свідоцтво (Форма №2);
- сертифікат відповідності;
- сертифікат походження;
- попередню декларація та інші документи, що надаються митному органу в оригіналах та залишаються в нього після проведення митного оформлення товару.
29 лютого 2012 року митний орган відмовив позивачу в митному оформленні задекларованого товару, оформивши відповідну Картку відмови №100190000/2/00581. Підставою для відмови було Рішення №100000003/2012/011178/2 від 29.02.2012 року про визначення митної вартості атлантичного лосося та атлантичної форелі за резервним методом в розмірі 49 286,93 доларів США (по ціні 8,47 доларів США за один кг) та в розмірі 5 450,20 доларів США (по ціні 9,16 доларів США за один кг).
Цього ж дня позивач оформив ВМД № 100190000/2012/311042, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом атлантичного лосося та атлантичної форелі за резервним методом в розмірі 49 286,93 доларів США (по ціні 8,47 доларів США за один кг) та в розмірі 5 450,20 доларів США (по ціні 9,16 доларів США за один кг). Не погоджуючись з діями посадових осіб Київської регіональної митниці щодо коригування митної вартості товару позивач оскаржив їх до суду.
Обговорюючи правомірність заявлених позовних вимог колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного Кодексу України).
Згідно із статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
У силу вимог пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до підпунктів 1.2, 1.9, 1.11 пункту 1 розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок), контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом:
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
- перевірки наявності необхідних для підтвердження митної вартості документів, визначених Порядком декларування.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу вимог частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі потреби в наданні додаткових документів посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, у графі "Для відміток митного органу" ДМВ (або у випадках, коли вона не подавалась - на зворотному боці Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД /додаток 1 до Порядку оформлення/ або на звороті запиту /додаток 3 до Порядку оформлення/) робить запис про необхідність подання додаткових документів відповідно до пункту 11 Порядку декларування, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис.
Окрім того, згідно пункту 4 вказаного Порядку, у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У свою чергу, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина 11 статті 264 Митного кодексу України).
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.
Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Правову позицію з даного питання було викладено в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 року та 11.09.2012 року, зокрема в останніх було зазначено: «за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування цим органом переліку документів, передбачених пунктом 11 Порядку №1766, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення цього органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості»;
- ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обгрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Суд залишив в силі рішення нижчестоящих судів, яким позовні вимоги задоволені, в тому числі про стягнення з Державного бюджету податку на додану вартість.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Аскоп - Україна» при ввезені на митну територію України товару було надано для митного оформлення весь пакет документів, визначений нормами Митного кодексу України та п.п. 7,11 вищезазначеного Порядку, а саме:
- зовнішньоекономічний контракт № 01/09-2011 NOR від 01 вересня 2011 року, укладений безпосередньо з виробником товару компанією Hallvard Leroy AS (Норвегія);
- Інвойс № 4209699 від 24.02.2012 року;
- вантажну митну декларацію країни відправлення (Норвегія);
- договір перевезення;
- міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) з відбитками штампів органів державного ветеринарного, санітарно-епідеміологічного та інших видів контролю;
- транспортну довідку перевізника про вартість перевезення;
- заявку на перевезення;
- ветеринарне свідоцтво (Форма №2);
- сертифікат відповідності;
- сертифікат походження;
- попередню декларація та інші документи, що надаються митному органу в оригіналах та залишаються в нього після проведення митного оформлення товару.
Також, з матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача, з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої позивачем, було зобов'язано останнього надати: заключення експертної організації щодо вартісних та якісних характеристик товару; податкові, видаткові накладні на продаж товарів на території України; платіжні доручення про проведення розрахунків з продавцем за попрередні поставки.
28.02.2012 року ТОВ «Аскоп - України» надав працівникам Київської регіональної митниці запитувані документи, а саме:
- податкові накладні № 2918 від 23.02.2012 року, № 2871 від 22.02.2012 року, № 2851 від 22.02.2012 року;
- видаткові накладні № 2804 від 23.02.2012 року, № 2745 від 23.02.2013 року, № 2754 від 22.02.2013 року;
- заключення експертної організації щодо вартісних та якісних характеристик товару № 7 від 28.02.2012 року;
- платіжне доручення (свіфт) за дану партію товару;
- платіжне доручення за попередню поставку товару № 1861181 від 16.02.2012 року.
Відповідно до матеріалів справи, умови оплати кожної окремої партії товару - 100% передплати до моменту відвантаження, якщо інше не визначено в Доповненнях до Контракту, що є невід'ємною частиною Контракту.
Відповідно до інвойсу № 4209699 від 24.02.2012 року до вказаного контракту позивачем придбано у названого іноземного контрагента партію товару, зазначеного найменування, кількості, ціни за одиницю і вартості. Загальна вартість партії 35 045,51 дол. США.
Платіжним дорученням в іноземній валюті від 24.02.2012 року позивач перерахував Продавцю 35 045,51 дол. США згідно інвойсу № 4209699 (т.1 а.с.156).
З наведеного вбачається, що позивачем вчинено усіх дій та надано усі документи для підтвердження митної вартості товару.
Також, митним органом, всупереч ст.. 71 КАС України не доведено, що визначити митну вартість товару за 2-5 методом було неможливим.
Як правомірно зазначено судом першої інстанції, необґрунтованими також є посилання відповідача в запереченнях на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару, порівняно з іншим митним оформленням (8,47 дол. США за одиницю), інформація про яке міститься в базі даних ЄАІС ДМСУ, та наявність у митного органу сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товарів.
Згідно наведених вище нормативних положень митний орган здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів та, в разі наявності обґрунтованих сумнівів в правильності її визначення, може перевірити достовірність показників, зокрема шляхом запитування додаткових документів, проведення консультацій. Таким чином, сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює.
Однак, в даному випадку, зроблені відповідачем посилання не свідчать про порушення позивачем вимог ст.ст. 266, 267 МК України і не спростовують дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність задекларованої позивачем митної вартості товарів та її відповідність правилам ст.ст. 259, 266, 267 МК України, у зв'язку з чим наведені відповідачем сумніви не можуть вважатися обґрунтованими.
До того ж, надані позивачем інформація з офіційного веб-сайту Державної митної служби України щодо середньорозрахункової вартості імпорту товарів в Україну в дол. США за січень - жовтень 2011 року, січень- листопад 2011 року, січень- грудень 2011 року, січень 2012 року та витяги з офіційного веб-сайту Державної служби статистики України щодо середньорозрахункових вартісних показників імпортованої з Норвегії подібної (аналогічної) продукції за січень-листопад підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість оцінюваного товару відповідає об'єктивному рівню цін на подібну (аналогічну) імпортну продукцію в грудні 2011 року та в січні - лютому 2012 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської регіональної митниці - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Є. Пилипенко
Судді: О.М.Романчук
С.Б. Шелест
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 17.09.2013 року.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Романчук О.М
Шелест С.Б.