91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
24.03.09 Справа № 4/208.
Розглянувши матеріали справи за позовом
Управління агропромислового розвитку Старобільської РДА, м. Старобільськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра", с. Шульгинка Старобільського району Луганської області
про стягнення 32874 грн. 17 коп.
Суддя Батюк Г.М.
При секретарі судового Чех Т.М.
За участю представників сторін:
від позивача - Холодняк І.М., довіреність № 587 від 12.12.08;
від відповідача - Приходько Є.О, довіреність № б/н від 16.12.08.
встановив:
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача незаконно отриману дотацію на придбання мінеральних добрив вітчизняного виробництва та вирощування продукції рослинництва в сумі 31400 грн.00 коп., пеню в сумі 1474 грн. 17 коп.
Представник позивача надав до суду заяву, здану до суду 23.12.08, в порядку ст.22 ГПК України, про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача збитків в сумі 31400 грн.00 коп., пеню в сумі 1474 грн. 17 коп., відповідно до вимог ст.224 ГК України.
Представник позивача вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог, здану до суду 23.12.08, у судовому засіданні підтримав.
Представник позивача надав до суду заяву, здану до суду 26.01.09, в порядку ст.22 ГПК України, про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача збитків в сумі 33191 грн. 34 коп., у тому числі: дотацію на вирощування озимих культур в сумі 25000 грн. 00 коп., пеню в сумі 1426 грн. 23 коп., дотацію на закупівлю мінеральних добрів в сумі 6400 грн. 00 коп., пеню в сумі 365 грн. 11 коп., відповідно до вимог ст.224 ГК України.
Представник позивача вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог, здану до суду 26.01.09, у судовому засіданні 26.01.09 підтримав.
Представник позивача надав до суду заяву № 91 від 25.02.09, здану до суду 26.02.09, в порядку ст.22 ГПК України, про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача збитків в сумі 33191 грн. 34 коп., у тому числі: дотацію на вирощування озимих культур в сумі 25000 грн. 00 коп., пеню в сумі 1426 грн. 23 коп., дотацію на закупівлю мінеральних добрів в сумі 6400 грн. 00 коп., пеню в сумі 365 грн. 11 коп., відповідно до вимог ст.224 ГК України.
Представник позивача вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог, здану до суду 26.02.09, у судовому засіданні 26.02.09 підтримав.
Вказана заява про уточнення позовних вимог, здану до суду 26.02.09, прийнята судом, як таке, що не суперечить ст. 22 ГПК України. На підставі викладеного, позовними вимоги слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 33191 грн. 34 коп., у тому числі: дотацію на вирощування озимих культур в сумі 25000 грн. 00 коп., пеню в сумі 1426 грн. 23 коп., дотацію на закупівлю мінеральних добрів в сумі 6400 грн. 00 коп., пеню в сумі 365 грн. 11 коп.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, здану до суду 24.03.09, позовні вимоги (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) відхилив, посилаючись на те, що позивачем необґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на ч.1 ст.224 ГК України, та не доведено порушення відповідачем положення Постанов Кабінету Міністрів України № 182 від 09.02.07 та № 256 від 21.02.07, на з інших підстав, викладених у відзиві.
Заява про уточнення позовних вимог, здана до суду 26.02.09, підлягає до задоволення.
Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 33191 грн. 34 коп., у тому числі: дотацію на вирощування озимих культур в сумі 25000 грн. 00 коп., пеню в сумі 1426 грн. 23 коп., дотацію на закупівлю мінеральних добрів в сумі 6400 грн. 00 коп., пеню в сумі 365 грн. 11 коп. ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно проведеної ревізії Головним контрольно - ревізійним управлінням в Луганській області, управління агропромислового розвитку Старобільської райдержадміністрації (позивача у справі) в період з 01.01.05 по 31.12.07 були виявлені порушення по наданню дотації ТОВ «Астра»(відповідачу у справі) на посівні озимі культури та придбані мінеральні добрива вітчизняного виробництва.
Позивач зазначив, що відповідач маючи прострочку заборгованості перед Пенсійним фондом України в порушення вимог п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.02.07 № 182 «Про затвердження Порядку використання у 2007р. коштів державного бюджету, що виділяються для часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва»отримало часткову компенсацію на придбання мінеральних добрив в сумі 6400 грн. та в порушення п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.07 № 256 «Про використання у 2007році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва»одержав підтримку виробництва продукції рослинництва в сумі 25000 грн.
Також, позивач вказує на те, що на отримання дотації із державного бюджету відповідачем на адресу позивача був наданий лист № 47 від 21.03.07 про включення останнього до переліку сільськогосподарських підприємств, які мають право на отримання на посіяні озимі культури врожаю 2007р. та надано зобов'язання.(а.с. 11,12).
Крім того, позивач зазначив, що при отриманні довідки з Пенсійного фонду України в Старобільському районі від 20.03.07 № 1450/03, що станом на 20.03.07 відповідач має заборгованість в сумі 2375 грн. 75 коп. має зобов'язання погасити заборгованість до кінця 2007року.
Обґрунтовано позов нормами ст.224 ГК України, яким встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків особи, яка спричинила збитки своїми діями при неналежному виконанні або не виконанні господарського зобов'язання за договором.
Оскільки, відповідачем зобов'язання виконано не було, що стало причиною не повернення до бюджету отриманих коштів у повному обсязі, тим самим державі нанесені збитки, тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача збитків в сумі 33191 грн. 34 коп., у тому числі: дотацію на вирощування озимих культур в сумі 25000 грн. 00 коп., пеню в сумі 1426 грн. 23 коп., дотацію на закупівлю мінеральних добрів в сумі 6400 грн. 00 коп., пеню в сумі 365 грн. 11 коп., відповідно до вимог ст. 224 ГК України та ст.ст. 216, 218 ГК України( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 414 від 24.02.08 та претензія №519 від 23.09.08 з вимогою про повернення бюджетних коштів. Але, відповідач відповідь на вимоги не надав, повернення коштів не здійснив.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Як свідчать матеріали справи, на отримання дотації із державного бюджету відповідачем на адресу позивача був наданий лист № 47 від 21.03.07 про включення останнього до переліку сільськогосподарських підприємств, які мають право на отримання на посіяні озимі культури врожаю 2007р. та надано зобов'язання.(а.с. 11,12).
Відповідно до вимог п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.02.07 № 182 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів державного бюджету, що виділяються для часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва»отримало часткову компенсацію на придбання мінеральних добрив в сумі 6400 грн. та п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.07 № 256 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва»одержав підтримку виробництва продукції рослинництва в сумі 25000 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивач повернув кошти до державного бюджету частково.
Суд вважає, позивачем не надано належних доказів щодо невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності відповідачем при отриманні бюджетних коштів на часткову компенсацію на придбання мінеральних добрив вітчизняного виробництва та підтримки виробництва продукції рослинництва, відповідно до вимог ст. 218 ГК України.
Як вбачається, рішення про надання відповідачу бюджетних коштів приймалося уповноваженою комісією для визначення переліку сільськогосподарських підприємств, які мають право на отримання бюджетних коштів для державної підтримки виробництва продукції рослинництва. В порядку передбаченим п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 182 від 09.02.07 та п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 21.02.07.
Як свідчать матеріали справи, отримані бюджетні кошти використані відповідачем за цільовим призначенням, та яких-небудь порушень не виявлено.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі. Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.
Так, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України) або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору.
Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.
Так, сторони зобов'язані довести суду обставини щодо наявності шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком такої протиправної поведінки.
Цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника, отже відповідач зобов'язаний довести той факт, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Але, перед усім позивачем повинно бути доведено факт того, що він реально поніс збитки у заявленому розмірі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що докази понесених позивачем збитків в сумі 33191 грн. 34 коп. в матеріалах справи відсутні.
Докази протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, докази вини відповідача (як підстави для настання відповідальності) - в матеріалах справи відсутні.
Суд вважає, що позивачем, як того вимагає ст.33 ГПК України, не було доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
За таких підстав суд дійшов висновку, що позов про стягнення збитків в сумі 33191 грн. 34 коп., у тому числі: дотацію на вирощування озимих культур в сумі 25000 грн. 00 коп., пеню в сумі 1426 грн. 23 коп., дотацію на закупівлю мінеральних добрів в сумі 6400 грн. 00 коп., пеню в сумі 365 грн. 11 коп., відповідно до вимог ст.224 ГК України, ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), спричинених не поверненням до бюджету коштів часткової компенсації вартості на придбання мінеральних добрив вітчизняного виробництва та підтримки виробництва продукції рослинництва, слід визнати не обґрунтованим, не підтвердженим належними доказами та таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.224, 225 ГК України, ст.ст.22, 623 ЦК України, ст.ст.22,24,33,34,44,49,82,84,85 ГПК України, суд
вирішив:
1.У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення : 30.03.09.
Суддя Г.М.Батюк