24 вересня 2013 р. Справа № 804/11567/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Голобутовського Р.З.
при секретарі - Вербному Д.С.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
прокурора - Овчар Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії , -
30.08.2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій просить:
-визнати неправомірними дії Прокуратури Дніпропетровської області під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 29.07.2013 р. щодо її направлення для розгляду до Прокуратури м. Орджонікідзе;
-зобов'язати Прокуратуру Дніпропетровської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 29.07.2013 р. по суті та надати їй письмову відповідь.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2013 р. ОСОБА_1 до Генерального прокурора України направлено звернення.
08.08.2013 р. позивачем отримано копію супровідного листа №19р (19-100883-13-вих) від 02.08.2013 р. старшого прокурора управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної Прокуратури України О.Василевського, адресованого до Прокуратури Дніпропетровської області, з яким надіслано «за належністю звернення ОСОБА_1 для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства». У зверненні йшлося про приховування ст. слідчим Прокуратури м. Орджонікідзе ОСОБА_4 злочину, який вчинив ст. слідчий СВ Орджонікідзевського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, шляхом умисної неправильної кваліфікації діянь ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України, який вчинив інший злочин - перевищення влади та службових повноважень, яке супроводжувалось насиллям та болісними діями і діями, що ображають особисту честь і гідність (ст. 365 Кримінального кодексу України) стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_6, що суттєво вплинуло як на хід досудового розслідування, так і на правильність прийнятого рішення за наслідками його проведення; про недопущення слідчим ОСОБА_4 матері постраждалої дитини у якості законного представника у кримінальному провадженні, не визнання потерпілою дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 після призначення ним же судово-медичної експертизи дочки як потерпілої; про винесення постанови про закриття кримінального провадження заднім числом.
21.08.2013 р. ОСОБА_1 отримано лист з Прокуратури Дніпропетровської області від 12.08.2013 р. №06/1-р, яким повідомлено про те, що вказане звернення направлено до Прокуратури м. Орджонікідзе «для розгляду та за наявності підстав, вжиття заходів відповідно до вимог Кримінального кодексу України».
Не погодившись з такими діями Прокуратури Дніпропетровської області, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Прокуратура Дніпропетровської області подала до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі слід закрити, виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії Прокуратури Дніпропетровської області під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 29.07.2013 р. щодо її направлення для розгляду до Прокуратури м. Орджонікідзе та просить зобов'язати Прокуратуру Дніпропетровської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 29.07.2013 р. по суті та надати їй письмову відповідь.
Під час судового розгляду судом встановлено, що позивач оскаржує дії Прокуратури Дніпропетровської області за своєю скаргою про неналежне проведення досудового слідства, покриття обставин скоєння кримінального злочину працівниками Прокуратури м. Орджонікідзе та СВ Орджонікідзевського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за кримінальним провадженням за заявою дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_6.
Згідно ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.
Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011 визначено, що у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого Кримінально-процесуальним кодексом України.
Отже, правовідносини, що виникли між сторонами не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Даний спір має вирішуватись в порядку в порядку кримінального судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд задовольняє клопотання Прокуратури Дніпропетровської області та закриває провадження у справі, а також роз'яснює, що дана справа повинна розглядатися в порядку кримінального судочинства України місцевим районним судом.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання Прокуратури Дніпропетровської області про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі №804/11567/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити, що даний спір підсудний місцевому районному суду в порядку кримінального судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський