ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
Вн. № 6/652
м. Київ
31.03.2009 р. № 6/652
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Закрите акціонерне товариство "Піллар"
до Державна податкова інспекція у Деснянському районі м.Києва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0004492303/0 від 28.12.2007р.
Представники:
від позивачаЗінченко І.М.
від відповідача Денисенко Н.О., Суботіна М.В.
третьої особине прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 31.03.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Закрите акціонерне товариство «Піллар» з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в м. Києві про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення від 28.12.2007 р. № 0004492303/0 та зобов'язання ДПІ у Деснянському районі м. Києва надати на протязі 5 днів висновок до Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про відшкодування податку на додану вартість на 167 953,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, ЗАТ «Піллар»(позивач) стверджує, що протягом липня 2007 р. підприємством було сплачено постачальникам товарів (робіт) послуг в ціні придбаних товарів всього на суму 15 221 900,71 грн., в т.ч. податок на додану вартість в розмірі 2 536 983,49 грн. Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон України № 168/97-ВР) передбачений обов'язок повернення надмірно сплачених сум податку, однак норми вказаного Закону не передбачають співпадання податкового періоду, в якому виник податковий кредит, з податковим періодом, в якому була здійснена оплата придбаних товарів (робіт, послуг). Тому, на думку позивача, зазначена сума податкового кредиту з податку на додану вартість підлягає відшкодуванню з бюджету, а податкове повідомлення -рішення від 28.12.2007 р. № 0004492303/0 прийняте всупереч чинному законодавству України, і тому має бути визнане нечинним.
ДПІ у Деснянському районі м. Києва (відповідач) проти позову заперечує, та вказує на те, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ЗАТ «Піллар»є невідповідність заявленої до відшкодування у серпні 2007 р. суми податку сумам податку, які фактично сплачені позивачем у попередньому податковому періоді за отримані товари (послуги) постачальникам таких товарів (послуг).
Представник третьої особи проти позову заперечує, посилаючись на той факт, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва не надавала висновок на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість позивачу до відповідного органу Державного казначейства. Таким чином, Головне управління Державного казначейства України у м. Києві не мало правових підстав для відшкодування ПДВ на користь ЗАТ «Піллар».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва була проведена виїзна позапланова перевірка Закритого акціонерного товариства «Піллар»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за серпень 2007 р. та вересень 2007 р. За результатами перевірки був складений акт від 21.12.2007 р. № 6638/23-4/16299604 та прийняте податкове повідомлення -рішення від 28.12.2007 р. № 0004492303/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2007 р. на суму 167 953,00 грн.
За результатами перевірки відповідачем було встановлено порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР та п.п. 5.12.2 п. 5 «Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (в редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 р. № 213), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. № 250/2054, а саме Товариством невірно проведено розрахунок суми податкового кредиту за липень 2007 р., фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у липні 2007 р. постачальникам таких товарів (послуг), що призвело до завищення даного показника на суму 167 953,00 грн.
Позивач не погодився з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням -рішенням, та в порядку передбаченому п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскаржив його в апеляційному порядку. За результатами розгляду скарг Товариства податковими органами, податкове повідомлення -рішення було залишено без змін, скарги ЗАТ «Піллар» - без задоволення.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивачем 20.08.2007 р. позивачем було подано до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 р. (вх. № 52850 від 20.08.2007 р.). Відповідно до зазначеної декларації (рядок 9 декларації), податкові зобов'язання позивача за липень 2007 р. складали 1 155 879,00 грн. Податковий кредит позивача за липень 2007 року складав 3 384 216,00 грн. (рядок 17 декларації).
Згідно з даними податкової декларації позивача за липень 2007 р., різниця між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з урахуванням коригування платежів по вексельній формі відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів [(992 642,00 грн. до зменшення суми податку на додану вартість (рядок 19.1. декларації); 939 550,00 грн. до збільшення суми податку на додану вартість (рядок 19.2. декларації)] становить - 2 281 429,00 грн. (рядок 21 декларації). Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками липня 2007 р. складає 2 669 089,00 грн.(рядок 24 декларації).
Згідно даних декларації, від'ємне значення суми, розрахованої відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», складає 2 905 162,00 грн. (з урахуванням 623 733,00 грн. за червень 2007 р. (рядок 26 декларації), зараховане позивачем до складу податкового кредиту серпня 2007 р.
Позивачем протягом липня 2007 р. було сплачено постачальникам товарів (послуг) всього 15 221 900,71 грн., в тому числі, в ціні придбаних товарів, робіт (послуг), податку на додану вартість в розмірі 2 536 983,49 грн. Також, позивачем у липні 2007 р. сплачені суми податку на додану вартість по товарах, роботах (послугах), що придбані у червні 2007 р.
Також, позивачем 20.09.2007 р. було подано до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2007 р. (вх. № 56961 від 20.09.2007 р.). Відповідно до податкової декларації позивача за серпень 2007 р. (рядок 9), податкові зобов'язання позивача у серпні 2007 р. складали 665 736,00 грн. (стор. 13, 14 акту перевірки). Податковий кредит позивача за серпень 2007 р. складав 3 440 604,00 грн. (рядок 17 декларації) (стор. 14-16 акту).
Згідно з даними декларації позивача за серпень 2007 р., різниця між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з урахуванням коригування платежів по вексельній формі відстрочення сплати ПДВ при імпорті товарів [(511 188,00 грн. до зменшення суми податку на додану вартість (рядок 19.1. декларації); 511 188,00 грн. до збільшення суми податку на додану вартість (рядок 19.2. декларації)] становить - 2774868,00 грн. (рядок 21 декларації). Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками серпня 2007 р. складає 2 905 162 грн. (рядок 24 декларації) (стор. 16, 17 акту).
Згідно з п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Позивачем, разом з декларацією за серпень 2007 р., відповідно до зазначених вище вимог, було подано Розрахунок суми бюджетного відшкодування (вх. № 56962 від 20.09.2007 р.) та Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (вх. № 57025 від 20.09.2007р.), в яких, зокрема, було визначено суму податкового кредиту попереднього звітного періоду фактично сплачену позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг) в розмірі 2 536 983,00 грн. та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 2 536 983,00 грн.
Таким чином, позивачем у липні 2007 р. сплачено податок на додану вартість в ціні товарів (послуг), що були придбані у липні та в червні 2007 р.
Законами України від 25.03.2005 р. №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України, на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів», від 03.06.2005 року № 2642- IV «Про внесення змін до деяких законів України»та від 07.07.2005 р. № 2771- IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законів України, викладений у новій редакції Закон України «Про податок на додану вартість».
Порядок бюджетного відшкодування регламентується п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Як вже встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2007 р., податок на додану вартість в ціні товарів, які були сплачені постачальникам в червні 2007 р., що є порушенням п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.. 7 Закону України № 168/97-ВР.
Відповідно до п.п. 7.8.1, пп..7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що:
якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
Для підприємства ЗАТ «Піллар», враховуючи вимоги пп.7.8.1 та 7.8.2 Закону України №168/97-ВР податковим звітним періодом є календарний місяць.
Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Форма розрахунку суми бюджетного відшкодування як складову частину декларації з ПДВ затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за № 702/10982.
Згідно з п.9.1 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого даним наказом, форми податкової декларації з ПДВ, зареєстровані в установленому порядку в Міністерстві юстиції України, відповідають нормам і суті ПДВ.
Встановлення відмінних від затверджених законом норм не може бути здійснено податковим органом, оскільки відповідно до п.11.4 ст. 11 Закону України № 168/97-ВР зміни порядку оподаткування ПДВ можуть здійснюватися лише шляхом змін до Закону окремим законом з питань оподаткування.
При заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (тобто попереднього місяця перед звітним, а у даному випадку саме липня 2007 року), фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (у тому ж липні 2007р.) постачальникам таких товарів (послуг).
Крім того, відповідно до п.п.5.12.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 166, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2007 р., поданого ЗАТ «Піллар», сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (липня), фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), (р. З розрахунку) складає 2 536 983,00 грн., по результатах перевірки (п.3.2.4 акта) встановлено, що товариством фактично у липні 2007 року сплачено постачальникам товарів, робіт (послуг) податкового кредиту липня 2007 року в сумі 2 369 030,00грн., що на 167 953,00грн. менше ніж за даними підприємства.
В результаті допущеного порушення сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2007 року підлягає зменшенню на 167 953,00грн.
Таким чином, суд вважає, що у рядок 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування включаються виключно суми податку на додану вартість по тих товарах (послугах), податковий кредит по яких виник в одному податковому періоді з їх оплатою. Відповідно суми податку на додану вартість в розмірі 167 953,00 грн., що сплачені позивачем в липні 2007 року, але за товари (послуги), придбані в попередніх податкових періодах (в червні 2007 р.) не підлягають бюджетному відшкодуванню.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про неправомірність та незаконність дій відповідача ДПІ у Деснянському районі м. Києва в частині відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 167 953,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В позові відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.