01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.03.2009 № 25/156
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі: Цецарському А.О.
За участю представників:
від позивача ПитомецьГ.П.
від відповідача ПріваловВ.В., Сарамага Р.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2008
у справі № 25/156 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Державного підприємства "Дельта-лоцман"
до Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"
про стягнення 21797,43 грн.
Державне підприємство »Дельта-Лоцман» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Акціонерної судноплавної компанії »Укррічфлот» заборгованості 18 139,00грн., пені 2 388,62грн. та штрафу 1 269,81грн. у всього на суму 21 797,43 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2008 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерної судноплавної компанії »Укррічфлот» до Державного підприємства »Дельта-Лоцман» 21 797,43грн. заборгованість, 335,97грн. судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерна судноплавна компанія »Укррічфлот» (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю. Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду міста Києва 27.05.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалі справи, з вересня по листопад 2007 року агентами відповідача подавалися заявки позивачу на рух суден, надання послуг з лоцманського проведення, послуг служби регулювання руху суден, інформаційної послуги судну при проходженні судном ГСХ, в яких зазначалося прохання забезпечити лоцманське проведення суден відповідача та гарантувалося своєчасне проведення остаточного розрахунку за надані послуги згідно виставленого позивачем рахунку.
Отже, на підставі вказаних заявок позивачем надавалися послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден, які оформлювалися складанням лоцманських квитанцій, які підписувалися капітанами суден та скріплювалися їх печатками.
Таким чином, за фактом надання послуг позивачем виставлялися відповідачу рахунки на сплату вартості таких послуг.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Враховуючи вище зазначені обставини можна зробити висновок, що між сторонами укладалися усні правочини про надання послуг з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден. Укладення та вчинення правочину підтверджується заявками агентів відповідача, лоцманськими квитанціями, а розмір плати за надання таких послуг визначалися у відповідності до калькуляцій позивача (реєстр рахунків та копії заявок, лоцманських квитанцій та рахунків знаходяться в матеріалах справи), виходячи із фактичних витрат, які він поніс при наданні послуг.
В даному випадку, подання агентом відповідача заявок позивачу про надання відповідних послуг та засвідчення капітанами суден факту надання позивачем зазначених послуг відповідно до ст. 58 Кодексу торговельного мореплавства України, породжує обов'язок відповідача, як власника вказаних суден, оплатити послуги позивача по наданню послуг з лоцманського проведення та послуг служби регулювання руху суден.
Відповідно до норми ст. 6, 44 Господарського кодексу України закріплений принцип свободи підприємницької діяльності у межах визначених законом, і самостійного встановлення підприємством цін на продукцію та послуги відповідно до закону.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи те, що документи, які свідчать про укладення між сторонами усного договору, не містять строків оплати послуг позивача, у відповідності до ч. 2 ст.530 ЦК України відповідач був зобов'язаний оплатити вартість наданих йому позивачем послуг протягом семи днів з моменту отримання рахунків, що ним зроблено не було (докази отримання відповідачем рахунків знаходяться в матеріалах справи).
Таким чином відповідачем свої зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг не було виконано. Згідно із наявними в матеріалах справи документами, заборгованість відповідача перед позивачем за надані протягом вересня-листопада 2007 року послуги згідно з рахунками які знаходяться в матеріалах справи складає у сумі 18 139,00 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем порушено свої зобов'язання перед позивачем і не сплачена заборгованість за надання послуг лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден наданих за вересень-листопад 2007 року, підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності є обґрунтовані.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Акціонерної судноплавної компанії »Укррічфлот» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2008 - відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії »Укррічфлот» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2008 без змін.
Матеріали справи № 25/156 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Шапран В.В.