01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.09.2008 № 42/144
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Доценко О.І. - юрист
від відповідача: Рак О.В. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.04.2008
у справі № 42/144
за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"
до Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про зобов"язання передати природний газ згідно договору
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.04.2008р. по справі
№ 42/144 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що судом прийнято рішення, яке не відповідає обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов»язання по передачі природного газу у жовтні та листопаді 2006 року за договором № 06/06-101 від 31.01.2006р. Крім того, відповідач не підписав акти передачі-приймання природного газу за зазначений період та повідомив позивача листом № 31/17-643 від 26.01.07р. про те, що на даний час на своєму балансі не має розподілених обсягів природного газу з ресурсів жовтня, листопада та грудня 2006 року.
Позивач вважає, що п.1.3. укладеного між сторонами договору передбачено, що в разі нестачі або відсутності газу передбаченого п. 1.2. за даним договором може передаватись газ іншого походження. Походження газу, що передається за даним договором коригується відповідачем в односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних ресурсів газу.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
31.01.06р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Відкритим акціонерним товариством «Хмельницькгаз» було укладено договір № 06/06-101 на постачання природного газу.
Відповідно до п.1.1. договору відповідач (постачальник за умовами договору) зобов»язується передати у власність позивача (покупець за умовами договору) в 2006 році природний газ, надалі газ, для нормованих витрат, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що за даним договором постачається імпортований природний газ отриманий НАК «Нафтогаз України» за зовнішньоекономічними контрактами укладеними на виконання міжнародних договорів України та переданий постачальнику за договором купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України» та постачальником.
Додатковими угодами № 1 від 28.02.2006р. та № 2 від 02.06.2006р. до договору № 06/06-101 від 31.01.2006р.сторонами змінювалась ціна газу.
Пунктом 3.4. договору сторони погодили порядок приймання-передачі газу, а саме не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, позивач (покупець) зобов»язується надати відповідачу (постачальнику) два примірники акту приймання-передачі підписані та скріплені печаткою, які є підставою для розрахунків.
Підставою звернення позивача до суду стала та обставина, що відповідач зобов»язання за договором виконав частково, а саме не передав позивачу у жовтні 2006р. - 11, 400 тис.куб.м газу, у листопаді 2006р. - 11, 400 тис. куб.м газу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в підтвердження позовних вимог надано копії актів передачі-приймання природного газу за спірний період, які були надіслані на адресу відповідача листом № 42 від 23.01.07р. для належного оформлення.
Відповідач 26.01.2007р. надіслав на адресу позивача лист № 31/17-643 яким повідомив останнього про те, що на даний час ДК «Газ України» не має на своєму балансі нерозподілених обсягів природного газу з ресурсів жовтня-грудня 2006 році.
Позивач вважає, що відповідно до п.1.3. договору в разі нестачі або відсутності газу передбаченого п.1.2. договору, відповідач повинен передати газ іншого походження (п.1.3.договору).
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов»язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо з закону або іншого нормативного акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Сторонами договору № 06/06-101 визначено, що укладаючи договір сторони керуються Законом України «Про нафту і газ», Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01р. № 1729 «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом» та іншими нормативними документами, які регламентують поставку та розподіл природного газу.
Відповідно до ч.2.ст. 6 Закону України «Про нафту і газ» Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтовій галузі та здійснюють управління нею.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001р. «Про порядок забезпечення галузей економіки та населення природним газом» встановлено, що потреба газу суб»єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, задовольняється з ресурсів імпортованого природного газу.
Відповідно до п.3 «Соглашения об урегулировании отношений в газовой сфере» від 04.01.2006р., контракту купівлі-продажу природного газу в 2006-2010 роках, укладеного між РосУкрЕнерго АГ та ЗАТ «Укргаз-Енерго», а також актів технічного приймання газу за червень та липень 2006 року, укладених між РосУкрЕнерго АГ, НАК «Нафтогаз України» та дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», єдиним постачальником та реалізатором імпортованого природного газу на внутрішньому ринку України є ЗАТ «Укргаз-Енерго».
Розпорядженням КМУ № 27-р від 24.01.2006р. «Про питання забезпечення вітчизняних споживачів природним газом», п.2 договору про створення ЗАТ «Укргаз-Енерго» від 01.02.2006р. встановлено, що основою метою діяльності останньої є безперебійне постачання імпортованого природного газу в обсягах, необхідних для забезпечення щорічного балансу природного газу.
Таким чином, для виконання відповідачем умов договору № 06/06-101 від 31.01.2006р. НАК «Нафтогаз України» повинна була закупити у 2006 році природний газ у ЗАТ «Укргаз-Енерго» та передати його ДК «Газ України».
ЗАТ «Укргаз-Енерго» відмовилось укладати до договори з НАК «Нафтогаз України» у зв»язку з чим НАК «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом до ЗАТ «Укргаз-Енерго» про спонукання до укладення договору.
Рішенням Господарського суду м. Києва № 7/767 від 09.02.2007р. позовні вимоги задоволено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007р. рішення Господарського суду скасовано, у позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України № 7/767 від 03.10.2007р. постанову Київського апеляційного господарського суду залишено без змін.
Таким чином, НАК «Нафтогаз України» не мала в листопаді, грудні 2006 року права власності на відповідний ресурс природного газу для ДК «Газ України».
Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов»язання припиняється неможливістю його виконання у зв»язку з обставиною, за яку жодна з сторін не відповідає.
Оскільки жодна із сторін не відповідає за волевиявлення єдиного постачальника імпортованого природного газу на внутрішньому ринку України - ЗАТ «Укргаз-Енерго», колегія приходить до висновку, що зазначені обставини унеможливили виконання ДК «Газ України» договору на постачання природного газу № 06/06-101 від 31.01.2006р.
Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов»язання припиняється неможливістю його виконання у зв»язку з обставиною, за яку жодна з сторін не відповідає.
Оскільки жодна із сторін не відповідає за волевиявлення єдиного постачальника імпортованого природного газу на внутрішньому ринку України - ЗАТ «Укргаз-Енерго», колегія приходить до висновку, що зазначені обставини унеможливили виконання ДК «Газ України» договору на постачання природного газу № 06/06-101 від 31.01.2006р.
Між сторонами виникли відносини з договору поставки, які врегульовані ст. 265 ГК України.
Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України реалізація суб»єктами господарювання товарів не господарюючим суб»єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини, які врегульовані главою 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Чинним законодавством не передбачено право покупця вимагати передачі речі, окрім випадків продажу речі визначеної індивідуальними ознаками.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду належних доказів, які підтверджують його позовні вимоги щодо неотримання природного газу, а надані ним акти приймання-передачі природного газу за листопад, грудень 2006 року підтверджують фактичне отримання останнім обсягів природного газу за договором, оскільки відповідно до п. 3.4. договору складаються після поставки газу.
Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновком місцевого суду, що право позивача щодо отримання природного газу не порушено.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м.Києва від 22.04.2008 року по справі № 42/144 залишити без змін.
Матеріали справи № 42/144 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді