"20" січня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17-03/1375-2-27/07
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача 1: не з'явився; позивача 2: ОСОБА_4 - по довіреності, відповідача 1: не з'явився; відповідача 2: не з'явився; відповідача 3: - Домачук В.А. - по довіреності; третьої особи: не з'явився, ТОВ «Цибулівський цукровий завод» - Шевчук О.І. - по довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17-03/1375-2-27/07
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
до - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич», - товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-2000», - товариства з обмеженою відповідальністю «Дім шпалер»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3
про визнання договорів купівлі-продажу недійними
та зустрічним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-2000», - товариства з обмеженою відповідальністю «Дім шпалер»
до - ОСОБА_1, - ОСОБА_2, - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич»
про визнання дійсними договору купівлі-продажу незавершеного виробництва цукрового буряку від 10.06.2005 року, ф'ючерсного контракту № 1 від 11.08.2004 року
та зустрічним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-2000» - товариства з обмеженою відповідальністю «Дім шпалер»
до - ОСОБА_1, - ОСОБА_2, - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич»
про визнання дійсним договору купівлі-продажу зернових від 11.08.2004 року
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до господарського суду Черкаської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич», товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-2000» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дім шпалер» про визнання угод недійсними в зв'язку з невідповідністю їх вимогам закону.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Декор-2000» та товариство з обмеженою відповідальністю «Дім шпалер» подали до суду взаємно пов'язані з первісним позовом зустрічні позови про визнання оспорюваних правочинів дійсними з тих мотивів, що статутом СТОВ «Тікич» не встановлено обмежень повноважень директора щодо укладення правочинів, правочин укладений у встановлений законом формі, порушень законодавства в момент укладення правочинів не відбулось, правочин сторонами виконаний, а тому сам факт не затвердження правочину зборами учасників товариства не є підставою для визнання його недійсним.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.07.2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними: договору купівлі-продажу урожаю цукрового буряку від 10 червня 2005 року, укладеного між TOB «Дім Шпалер» та СТОВ «Тікич» на загальну суму 3 260 250 грн.; договору купівлі-продажу зернових культур від 11 серпня 2004 року, який укладений між ТOB «Декор-2000» та СТОВ «Тікич» на загальну суму 742 180 грн.; ф'ючерсного контракту № 1 від 10 червня 2005 року, укладеного між TOB «Дім Шпалер» та СТОВ «Тікич»на загальну суму 1 521 грн. - відмовлено в повному обсязі.
Зустрічний позов ТОВ «Дім шпалер» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, СТОВ «Тікич» про визнання дійсними договору купівлі-продажу незавершеного виробництва цукрового буряку від 10.06.2005 року на суму 3 260 250 грн., ф'ючерсного контракту № 1 від 11.08.2004 року на суму 152 100 грн. задоволено. Зустрічний позов ТОВ «Декор-2000» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, СТОВ «Тікич» про визнання дійсним договору купівлі-продажу зернових від 11.08.2004 року - задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу незавершеного виробництва цукрового буряку від 10.06.2005 року на суму 3 260 250 грн. та ф'ючерсний контракт № 1 від 10.06.2005 року на суму 1 521 грн., укладені між ТОВ «Дім шпалер» та СТОВ «Тікич». Визнано дійсним договір купівлі-продажу зернових культур від 11.08.2004 року на суму 742 180 грн., який укладений між ТОВ «Декор-2000» та СТОВ «Тікич».
Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді дозволу на реалізацію цукру у кількості 904,597 тон переданого на зберігання TOB «Цибулівський цукровий завод" у 2005 році від TOB «Верхнячка-Цукор», грошові кошти від реалізації якого акумульовані на рахунку TOB «Цибулівський цукровий завод», вжиті ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04.12.2006 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням від 23.07.2007 року, ОСОБА_1 звернулась до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої Київський міжобласний апеляційний господарський суд прийняв постанову від 31.10.-09.11.2007 року, якою рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2007 року було змінене, та прийняте нове рішення, яким провадження у справі № 03/1375-2-27/07 по зустрічним позовам ТОВ «Декор-2000» та ТОВ «Дім шпалер» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання оспорюваних правочинів дійсними було припинене. В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2007 року у цій справі залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2008 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1, рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.10.-09.11.2007 року залишено без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
В подальшому до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою звернулось ТОВ «Цибулівський цукровий завод», в якій стверджувало, що суди прийняли рішення, яке стосується прав і обов'язків ТОВ «Цибулівський цукровий завод», якого не було залучено до участі у справі, тому просило судові акти у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2008 року рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.10.-09.11.2007 року в частині прав та обов'язків ТОВ «Цибулівський цукровий завод» скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд. В решті постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.10.-09.11.2007 року залишено без змін.
У судовому засіданні 25.12.2008 року представник ТОВ «Дім шпалер» подав доповнення до позовної заяви в частині, що стосується прав та обов'язків ТОВ «Цибулівський цукровий завод», в якій просить скасувати усі заходи забезпечення позову, вжиті судами протягом часу розгляду цієї справи, та просить стягнути з ТОВ «Цибулівський цукровий завод» на користь ТОВ «Дім шпалер» 2 261 492 грн. вартості переданого на зберігання цукру.
У судовому засіданні 20.01.2009 року представником ТОВ «Дім шпалер» було заявлене клопотання про залучення ТОВ «Цибулівський цукровий завод» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів.
Суд відмовив у задоволенні цього клопотання з тих підстав, що в силу статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу або бути залученими до участі у справі на стороні позивача або відповідача виключно до прийняття рішення господарським судом. Оскільки постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2008 року рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2007 року та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.10.-09.11.2007 року були скасовані лише в частині прав та обов'язків ТОВ «Цибулівський цукровий завод» і в цій частині справу направлено на новий розгляд, а в решті постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.10.-09.11.2007 року залишено без змін, і ТОВ «Цибулівський цукровий завод» не є стороною договорів, які є предметом спору, то у суду відсутні підстави для залучення ТОВ «Цибулівський цукровий завод» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів.
Сторони та третя особа були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте представники позивача 1, відповідачів 1,2 та третьої особи двічі без поважних причин в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи по суті за правилами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у його відсутності.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд скасовує заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалами від 21.09.2005 року, 05.10.2005 року, 22.11.2005 року Монастирищенського районного суду Черкаської області з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі наступних договорів:
- договору купівлі-продажу урожаю цукрового буряку від 10.06.2005 року, укладеного між ТОВ «Дім шпалер»та СТОВ «Тікич», за умовами якого СТОВ «Тікич» зобов'язалось на умовах даного договору передати у власність TOB «Дім шпалер» товар, а TOB «Дім шпалер» зобов'язалось прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що товаром за договором є незавершене виробництво цукрового буряку, що вирощується СТОВ «Тікич" в 2005 році в с. Долинка Монастирищенського району на полі № 1Дол площею 90,75 га, на полі № ЗБал площею 61,20 га, на полі № 4Бал площею 67,70 га, на полі № 4Дол площею 5.1,10 га, на полі № 5Бал площею 57,10 га, на полі № 5Яцк площею 68,60 га, на полі № 8Яцк площею 68,60 га, всього на загальній площі 465,75 га, прогнозованою врожайністю 400 центнер/га, з описом згідно Додатку до даного договору. З додатку до договору від 10.06.2005 року вбачається, що загальна вартість товару становить 3 260 250 грн. Факт отримання і оплати сторонами по договору незавершеного виробництва цукрових буряків на загальну суму 3 260 250 грн. підтверджується актом приймання-передачі від 10.06.2005 року та актом прийому-передачі векселів від 19.08.2005 року.
- ф'ючерсного контракту № 1 від 10.06.2005 року, укладеного між TOB «Дім шпалер» та СТОВ «Тікич», за умовами якого СТОВ «Тікич» зобов'язалось на умовах даного договору передати у власність TOB «Дім шпалер» товар, а TOB «Дім шпалер» зобов'язалось прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (контракту). Товаром за договором є незавершене виробництво ячменю, що вирощується СТОВ «Тікич" в 2005 році в с. Долинка Монастирищенського району на полі № 3 площею 68,1 га, на полі № 4 площею 69,7 га, з описом згідно Додатку до даного договору. З додатку до контракту від 10.06.2005 року вбачається, що загальна вартість товару становить 152 100 грн. Факт отримання і оплати сторонами за контрактом товару на суму 152 100 грн. підтверджується актом приймання-передачі від 12.06.2005 року та банківською випискою від 15.06.2005 року.
- договору купівлі-продажу зернових від 11.08.2004 року, укладеного між TOB «Декор-2000» та СТОВ «Тікич», за умовами якого СТОВ «Тікич» зобов'язалось на умовах даного договору передати у власність TOB «Декор-2000» товар, а TOB «Декор-2000» зобов'язалось прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Товаром згідно договору є незавершене виробництво (урожай) озимої пшениці, що вирощується СТОВ «Тікич» в 2005 році в с. Балка Монастирищенського району на полі № 10Б площею 61,4 га, на полі № 1Б площею 46,5 га, на полі № 8Б площею 24,6 га, на полі № 1Б к.с. площею 55,39 га, на полі № 2Б к.с. площею 28,2 га, та в с. Долинка Монастирищенського району Черкаської області на полі № 2 площею 67,2 га, на полі № 2Д площею 98,60 га, всього на загальній площі 381,89 га, прогнозованою врожайністю 50 центнер/га, з описом згідно Додатку до даного договору. З додатку до договору від 11.08.2004 року вбачається, що загальна вартість товару становить 742 180 грн. Факт отримання і оплати сторонами по договору незавершеного виробництва озимої пшениці на суму 742 180 грн. підтверджується актом приймання-передачі від 08.06.2005 року та банківською випискою від 12.08.2004 року в розмірі 688 302 грн.
При прийнятті рішення від 23.07.2007 року місцевим господарським судом, на підставі наданих сторонами доказів, з'ясовано, що установчими документами СТОВ «Тікич" право директора товариства на укладення договору не обмежено, а тому суд прийшов до висновку, з яким погодився апеляційний господарський суд, що директор товариства підписав договори (угоди) без порушення наданих йому повноважень, а сам факт не затвердження договору після його підписання та виконання не може бути підставою для визнання укладених правочинів недійсними.
Окрім того, апеляційна інстанція при прийнятті постанови від 31.10.-09.11.2007 року виходила з того, що при укладанні спірних угод не були порушені права позивача, як учасника товариства, права акціонера (учасника) товариства чітко визначені законом та статутом, в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) вказано, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб, які не суперечать законодавству, суспільним інтересам справедливості, добросовісності, розумності тощо. Відповідно до вказаного рішення Конституційного суду України легітимні інтереси акціонерного товариства формуються його вищими органами і захищаються в суді не окремим акціонером, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших акціонерів, так і законним інтересам усього товариства. Акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси (які не є тотожним інтересу акціонерного товариства в цілому) шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Відповідно до частини 1 статті 115 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 12 Закону України «Про господарські товариства» господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як внесок до статутного (складеного) капіталу. Згідно зі статтею 116 Цивільного кодексу України учасник товариства (за винятком повного та командитного товариства) реалізує своє право брати участь в управлінні через систему органів самого товариства. У разі виникнення спору між господарським товариством та його засновниками (учасниками) щодо користування майном товариства на ці відносини не поширюється положення про право спільної власності. Згідно ухвали Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 жовтня 2002 року, набуте TOB майно є власністю товариства, а не спільною частковою власністю його учасників, тому при продажу майна товариством як його власником, учасник товариства не вправі вимагати визнання недійсним договору купівлі-продажу майна і переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором з підстав порушення його прав власності на відчужене майно. Таким чином, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні, тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Під час розгляду справи № 03/1375-2-27/07 за спільною заявою позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Монастирищенський районний суд Черкаської області вжив заходів до забезпечення позову, а саме: ухвалою від 21 вересня 2005 року накладено арешт на цукровий буряк, який знаходиться на полях СТОВ «Тікич» Монастирищенського району Черкаської області, дозволивши та зобов'язавши зберігача ТОВ «Цибулівський цукровий завод» здійснити копку і переробку цукрового буряка; зобов'язано відповідачів: СТОВ «Тікич», TOB «Декор-2000», TOB «Дім шпалер» передати цукровий буряк на зберігання TOB «Цибулівський цукровий завод» з можливою переробкою продукції для недопущення її псування; заборонено TOB «Цибулівський цукровий завод» вчиняти дії щодо передачі цукрового буряка, а в разі його переробки - цукру, будь-яким юридичним або фізичним особам до вирішення спору; накладено арешт на зернові, які знаходяться на полях СТОВ «Тікич» Монастирищенського району Черкаської області, дозволивши та зобов'язавши TOB «Цибулівський цукровий завод» здійснити збір зернових та доставку на Монастирищенський ХПП; зобов'язано відповідачів: СТОВ «Тікич», TOB «Декор-2000», TOB «Дім шпалер» передати зернові на зберігання Монастирищенському ХПП з можливою обробкою продукції для недопущення її псування; заборонено Монастирищенському ХПП вчиняти дії щодо передачі зернових, будь-яким юридичним або фізичним особам до вирішення спору; зобов'язано позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати суду до 29.09.2005 року гарантійне зобов'язання щодо належного і ефективного збереження та переробки цукрового буряка та виробленої продукції із нього, збору та доставки цукрових буряків та зернових TOB «Цибулівський цукровий завод" та належного зберігання зернових - Монастирищенським ХПП.
На підставі заяви позивачів про доповнення заяви про забезпечення позову Монастирищенський районний суд Черкаської області своєю ухвалою від 05 жовтня 2005 року наклав арешт на цукровий буряк та зернові культури, які знаходяться на полях СТОВ «Тікич» Монастирищенського району, та було відчужено TOB «Дім шпалер» і TOB «Декор-2000» третім особам, дозволивши та зобов'язавши TOB «Цибулівський цукровий завод» здійснити копку і переробку цукрового буряка, здійснити збір зернових та доставку на Монастирищенський ХПП, зобов'язати третіх осіб, яким TOB «Дім шпалер», TOB «Декор-2000» було відчужено цукровий буряк або зернові СТОВ «Тікич», передати на зберігання TOB «Цибулівський цукровий завод» цукровий буряк (в разі переробки-цукор) та зернові на Монастирищенський ХПП; заборонено TOB «Цибулівський цукровий завод» вчиняти дії щодо передачі цукрового буряка, а в разі його переробки - цукру, будь-яким юридичним або фізичним особам до вирішення спору; заборонено Монастирищенському ХПП вчиняти дії щодо передачі зернових, будь-яким юридичним або фізичним особам до вирішення спору.
Позивачі вдруге звернулись із заявою про доповнення заяви про забезпечення позову і Монастирищенський районний суд Черкаської області своєю ухвалою від 22 листопада 2005 року наклав арешт та заборонив відчуження на продукти переробки цукрового буряка - цукру в кількості 904,597 тонн, жом та патоку СТОВ «Тікич», TOB «Дім шпалер», TOB «Декор-2000», що знаходяться на зберіганні TOB «Верхнячка-цукор» смт. Верхнячка Христинівського району; наклав арешт та заборону відчуження на продукти переробки цукрового буряка - цукру, жом та патоку СТОВ «Тікич», TOB «Дім шпалер», TOB «Декор-2000», що знаходяться на зберіганні TOB «Цукровий завод імені Шевченка» с. Денехівка Київської області; зобов'язано TOB «Верхнячка-цукор» смт. Верхнячка передати продукти переробки цукрового буряка - цукор в кількості 904,597 тонн, жом та патоку СТОВ «Тікич», TOB «Дім шпалер», TOB «Декор-2000», - TOB «Цибулівський цукровий завод» в натурі в строк до 25.11.2005 року; зобов'язано TOB «Цукровий завод імені Шевченка» с. Денихівка Київської області передати продукти переробки цукрового буряка - цукор, жом та патоку СТОВ «Тікич», TOB «Дім шпалер», TOB «Декор-2000», - TOB «Цибулівський цукровий завод» в натурі в строк до 25.11.2005 року; заборонено TOB «Цибулівський цукровий завод» вчиняти дії щодо передачі цукру, жому та патоки будь-яким юридичним або фізичним особам до вирішення спору.
11.09.2006 року на адресу Монастирищенського районного суду Черкаської області від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про часткову зміну виду забезпечення позову та надання дозволу на реалізацію цукру у кількості 904,597 тонн. Ухвалою суду від 15.09.2006 року у задоволенні цієї заяви було відмовлено. Проте Апеляційний суд Черкаської області своєю ухвалою від 04 грудня 2006 року скасував зазначену ухвалу місцевого суду від 15.09.2006 року, заяву ОСОБА_1 про часткову зміну виду забезпечення позову задовольнив, дозволивши TOB «Цибулівський цукровий завод» реалізацію цукру у кількості 904,597 тонн переданого на зберігання TOB «Цибулівський цукровий завод» у 2005 році від TOB «Верхнячка-цукор» на виконання ухвали Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22.11.2005 року, і кошти отримані від реалізації цукру акумулював на рахунку TOB «Цибулівський цукровий завод» № НОМЕР_1 в ПІБ м. Монастирище МФО 354381.
Суд з'ясувавши обставини у справі, дійшов висновку, що вказані ухвали Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.09.2005 року, від 05.10.2005 року та від 22.11.2005 року стосуються прав та обов'язків ТОВ «Цибулівський цукровий завод».
Приймаючи рішення по суті від 23.07.2007 року про відмову у задоволенні первісного позову, господарський суд Черкаської області скасував лише заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04.12.2006 року.
Тому суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.09.2005 року, від 05.10.2005 року та від 22.11.2005 року.
Керуючись статтями 68, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2005 року, ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05 жовтня 2005 року та ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2005 року у справі № 17-03/1375-2-27/07.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 21.01.2009 року.