Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
Іменем України
20.01.2009
Справа №2-12/13216.1-2007
За позовом - Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосії, (м. Феодосія, вул. Українська, 44).
До відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (
м. Феодосія, АДРЕСА_1)
Про стягнення 901,36 грн.
Суддя М.М. Іллічов
Секретар судового засідання О.В. Запара
Від позивача - не з'явився, клопотання.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Позивач - Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосії звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в зальній сумі 901,36 грн.
Провадження по дані справі було порушено 02.11.2006р. суддею господарського суду АР Крим Цикуренко А.С. з привласненням справі номеру 2-11/17877-2006.
Рішенням господарського суду АР Крим від 20.11.2006р. позов був задоволений у повному обсязі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2007р. апеляційну скаргу на рішення господарського суду АР Крим від 20.11.2006р. було повернуто Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2007р. було відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2007р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з прийнятою Постановою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.2008р. скаргу було повернуто Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2007р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2007р. та рішення господарського суду АР Крим від 20.11.2006р. скасовано, справу передано до господарського суду АР Крим на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.10.2007р. справу було прийнято до свого провадження суддею Омельченко В.А. з привласненням справі номеру 2-16/13216.1-2007А.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.12.2007р. провадження по справі було зупинено.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.06.2008р. провадження по справі було поновлено.
Ухвалою заступника Голови господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 14.10.2008р. у зв'язку з припиненням повноважень судді господарського суду АР Крим Омельченко В.А. та переходом до іншого суду на підставі постанови Верховної ради України від 18.09.2008р. №532-VI, було залучено до розгляду адміністративної справи №2-16/13216.1-2007А замість судді господарського суду АР Крим Омельченко В.А. суддю господарського суду АР Крим - Іллічова М.М. з передачею йому справи.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 17.10.2008р. справу було прийнято до свого провадження суддею господарського суду АР Крим Іллічовим М.М.
Позивач до судового засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника у зв'язку із неможливістю забезпечити явку останнього до судового засідання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований у якості платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 07.02.2006р. відповідач надав до Управління розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік, згідно до якого нарахував суму страхових внесків, що підлягає сплаті за 2005р. у розмірі 1153,28 грн., але сплатив тільки 251,92 грн. Таким чином, не сплаченою станом на 01.10.2006р. залишилась сума у розмірі 901,36 грн. Позивач зазначає, що вимога про сплату боргу у сумі 901,36 грн. оскаржувалась відповідачем до Головного управління ПФУ в АР Крим, однак рішенням першого заступника начальника ГУ ПФУ в АР Крим залишена без розгляду. Згодом, відповідач оскаржував рішення ГУ ПФУ в АР Крим до Пенсійного фонду України. Скарга була розглянута заступником Голови правління ПФУ і повернута без розгляду.
Відповідач до судового засідання також не з'явився, однак надіслав до суду заяву про відвід судді господарського суду АР Крим Іллічова М.М. Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.01.2009р. у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. про відвід судді господарського суду АР Крим Іллічова М.М. відмовлено.
Крім того, в заяві про відвід відповідач посилається на неможливість з'явитись до судового засідання у зв'язку із знаходженням на амбулаторному лікуванні. Згідно до раніше наданого відзиву на позовну заяву відповідач проти позову заперечує. При цьому відповідач посилається на те, що у відповідності до ст..24 пункт 3 (абз.2,3) Закону України №1058, якщо сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць менше ніж мінімальний розмір страхового внеску та у разі, якщо вказана доплата не була здійснена, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків по відповідним рахункам у відповідності до ст..24 п.3 Закону України №1058. Відповідач посилається на норму ст..24 Конституції України, згідно до якої громадяни мають рівні конституційні права та рівні перед Законом. СПД, які обрали особливий вид оподаткування (єдиний податок), не зобов'язують сплачувати суми страхових внесків до Пенсійного фонду до мінімальної, якщо обрахований внесок з суми єдиного податку є меншим мінімального страхового внеску. На думку відповідача, Законом №1058 не передбачені вимоги, викладені в позовній заяві, а тому, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників. При цьому суд бере до уваги повторну неявку відповідача до судового засідання; більш того, відповідачем суду не представлено будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин його відсутності, також суд враховує необхідність дотримання розумності строку розгляду справи.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.11.2008р. суд закінчив підготовче провадження та перейшов до судового розгляду справи.
Після з'ясування усіх обставин справи та перевірки їх доказами, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд, -
ОСОБА_1 був зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця Кіровською райдержадміністрацією, що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (Т1, а.с.5),
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні ПФУ в м.Феодосії у якості платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер 07-11-4697).
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до Управління ПФУ в м.Феодосії був наданий розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік, згідно до якого було нараховано 1153,28 грн. внесків, з яких відповідачем було сплачено 251,92 грн. авансових сум (Т1, ас.8).
06.04.2006р. Управлінням ПФУ в м.Феодосії на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. була направлена вимога про сплату боргу на суму 901,36 грн. (Т1, а.с.9).
Не погодившись із прийнятою вимогою, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим.
За результатами вказаної скарги було прийнято рішення про повернення заяви про перегляд рішення органу Пенсійного фонду без розгляду (Т1, а.с.11-12).
Не погодившись із зазначеним рішенням ГУ ПФУ в АР Крим, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав скаргу до Пенсійного фонду України.
За результатами розгляду поданої скарги, Пенсійним фондом України було прийнято рішення про повернення скарги без розгляду (Т1, а.с.1314).
У зв'язку із викладеними обставинами, Управління ПФУ в м.Феодосії звернулось до господарського суду АР Крим із відповідним позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 901,36 грн.
В ході розгляду даної справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим із позовом до Управління ПФУ в м.Феодосії про скасування вимоги та стягнення 5000,00 грн. (справа №2-16\16876-2007А).
Постановою 07.03.2008р. у справі №2-16/16876-2007А позов був задоволений частково; скасовано вимогу Управління ПФУ в м.Феодосії про сплату боргу №Ф-626 від 06.04.2006р. на суму 901,36 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.
Не погодившись із прийнятою постановою господарського суду АР Крим, Управління ПФУ в м.Феодосії та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1. подали апеляційні скарги до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.05.2008. апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишено без задоволення; апеляційну скаргу Управління ПФУ в м.Феодосії задоволено; постанову господарського суду АР Крим від07.03.2008р. у справі №2-16/16876-2007А скасовано; прийнято нову постанову: суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління ПФУ в м.Феодосії про скасування вимоги на суму 901,36 грн. та стягнення 5000,00 грн. моральної шкоди відмовлено; стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державного бюджету 1 грн. 70 коп. держмита, не сплаченого при подачі апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Так, у вказаній постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.05.2008р. у справі №2-16/16876-2007А колегією суддів було встановлено, що згідно до статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування »№ 1058 -IV від 09 липня 2003 року ( далі Закон-1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до пункту 3 статті 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент та інше). Вказані особи згідно Закону № 1058 є в той же час і страхувальниками. Страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
ОСОБА_1. одержує пенсію по інвалідності, однак він не втрачає статус застрахованої особи, у відповідності зі статтею 13 Закону, припинення участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, так як згідно з вказаним вище, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, набуває цей статус з інших підстав.
Згідно зі статтею 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 18 Закону № 1058 встановлено, що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що
складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону №1058, а саме, пункту 8 особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску»
Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу);»( стаття 1 Закону № 1058).
Сума мінімального розміру заробітної плати для нарахування мінімального страхового внеску за 2005 рік береться на підставі Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004 року № 2285-IV.
Сума заборгованості по сплаті страхових внесків ОСОБА_1. складає 901, 36 грн., нараховується на підставі «Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за 2005 рік» ( додаток 25, далі - Розрахунок), наданого особисто самим ОСОБА_1. до Управління Пенсійного фонду. При цьому суму мінімального страхового внеску нараховував сам ОСОБА_1., ніяких донарахувань суми страхових внесків інспектором Управління не здійснювалося. Доказів іншого не надано. При цьому ОСОБА_1. у своєму "Розрахунку" вказав суму фактичного доходу в сумі 3604 грн. і розрахунок мінімальної суми страхових внесків, виходячи з мінімальної заробітної плати за відповідний період, у сумі 1153,28 грн., що ніяк не перевищує його доходу відповідно до поданої ним декларації.
Всупереч роз'ясненню Феодосійського міського Управління юстиції у випадку неправильного розрахунку суми страхових внесків, чи сплати страхових внесків не в повному обсязі, цей період СПД ОСОБА_1. не тільки не зараховувався б в страховий стаж до повної сплати страхових внесків, але і у відношенні нього необхідно було б скласти Акт про правопорушення, а Управлінню Пенсійного фонду необхідно було б нарахувати страхові внески, виходячи з вимог Закону і застосувати фінансові санкції до СПД ОСОБА_1. відповідно до пункту 9 статті 106 Закону №1058 (ст. 20 Закону №1058).
Відповідно до норм чинного законодавства, Пенсійний фонд України має право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом. Також стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Отже, дії Пенсійного фонду України при виконанні своїх завдань не можуть бути противоправними та порушувати права і інтереси інших осіб, так як ці дії передбачені вказаними вище законами і повноваженнями Управління пенсійного фонду України.
Статтею 19 Закону України № 1058 встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Суд дійшов висновку, що сплата суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 на загальнообов'язкове державне соціальне страхування авансових платежів, не звільняє його від сплати страхових внесків у розмірі 32% у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2005 рік».
Відповідно до розрахунку по формі № 25 «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік» СПД ОСОБА_1. власноручно задекларував 07 лютого 2006 року свої доходи від підприємницької діяльності: сума доходу на яку нараховуються внески (графа 4) - 3604,00 грн.; нараховано внесків (графа 4 / 32%) 1153,28 грн. Всього позивачем сплачено авансових сум у розмірі 251,92 грн. Отже, недоїмка складає 901,36 грн., на яку правомірно відповідно до вимог Закону №1058 і Інструкції № 21-1 Управлінням пенсійного фонду України в місті Феодосія направлено СПД ОСОБА_1. вимогу № Ф-626 від 06.04.2006 р. на суму 901,36 грн.
Згідно з пунктом 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в тому числі, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Станом на 01.01.2007 р. згідно акту звірки між Управлінням пенсійного фонду України та СПД ОСОБА_1. узгоджена заборгованість позивача перед Управлінням у сумі 901,36 грн.
Вказана сума заборгованості виставлялася до сплати СПД ОСОБА_1. відповідно до наступних вимог № 721 від 06.08.2007 р., № 817 від 05.09.2007 р.; № 924 від 05.10.2007 р.; № 61 від 09.01.2008 р.; №151 від 06.02.2008 р.; №263 від 07.03.2008 р.; №315 від 04.04.2008 р; № 425 від 07.05.2008 р.
Щодо посилань відповідача на той факт, що він є платником єдиного податку, то суд вважає за необхідне зауважити, що відповідач є платником єдиного податку з 01.10.2006р., що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку (Т1, а.с.114). Проте, як вже зазначалось раніше, згідно до вимог Закону №1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не представив суду доказів відсутності за ним заборгованості зі сплати страхових внесків.
Судом встановлено, що сума заборгованості, не погашена відповідачем, складає 901,36 грн.
За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Феодосія, АДРЕСА_1, інн.НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосії (м.Феодосія, вул..Українська,44, р/р 25600010048601 в КРОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 22300286) заборгованість у сумі 901,36 грн.
3. Виконавчий лист видати після набрання постановою суду законної сили за заявою позивача.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Повний текст постанови оформлений та підписаний відповідно до ст..160 КАС України - 26.01.2009р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.