01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.12.2008 № 26/195
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Гаращенко Т.М.
За участю представників:
від позивача :Муштей Л.Ю.- за дов.
Від відповідача: Кравченко А.В.- за дов.
Роговенко Д.С.- за дов.
За участю експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ярослава Ю.Ю. та Борщевського П.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерне страхове товариство "Вексель"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.07.2006
у справі № 26/195 (Пінчук В.І.)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Фоззі"
до Акціонерне страхове товариство "Вексель"
про стягнення 282317,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2006р. у справі №26/195 частково задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Фоззі» до Акціонерного страхового товариства «Вексель» про стягнення 282 317,00 грн. (страхового відшкодування у розмірі 281 817,00 грн. та 500,00 грн. - витрат на проведення автотоварознавчого дослідження).
Підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 180 214,94 грн. - страхового відшкодування та судові витрати. В решті частини позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати, як незаконне та необґрунтоване та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що спеціалістом - автотехніком у Висновку з дослідження обставин ДТП №2110-1 від 21.10.2005р. Бюро судових експертиз «Сантодор», який був проведений на прохання АСТ «Вексель», було встановлено, що механізм розвитку подій під час ДТП, який вказаний водієм Власенком В.В., як і можливість отримання всіх зафіксованих на досліджуваному автомобілі Mitsubishi Pajero пошкоджень з укріплюючою кам'яною кладкою в місці пригоди, є технічно необґрунтованими;
-інформація, яка надана до АСТ «Вексель» водієм Власенком В.В., в цілому про механізм пригоди з автомобілем Mitsubishi Pajero д.н. АІ 3594 АС на конкретному місці ділянки дороги є, принаймні, недостовірною в частинах можливості утворення всіх пошкоджень на його автомобілі з укріплюючою кам'яною кладкою в місці пригоди.
Як стверджує скаржник, викладене свідчить про надання страхувальником - ЗАТ »Фоззі» страховику - АСТ Вексель» свідомо неправдивої інформації про факти та обставини страхового випадку. Це дає підстави страховику, АСТ «Вексель, виходячи з положень п.3 ч.1 ст.991 ЦК України та п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування», відмовити страхувальнику у виплаті страхового відшкодування повністю.
Крім того, відповідач посилається на порушення судом вимог ст.4-2 ГПК України та зазначає, що фактично у мотивувальній частині рішення судом викладено лише доводи позивача і не надано ніякої оцінки Висновку спеціаліста - автотехніка № 2110-1 від 21.10.2005р. щодо обставин ДТП .
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
01.11.2006р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду порушено апеляційне провадження у справі №26/195 і розгляд справи призначено на 14.11.2006р.
13.11.2006р. представник відповідача звернувся з клопотанням про призначення судової автотехнічної експертизи, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що в матеріалах справи №26/195 знаходиться Висновок №2110-1 спеціаліста - автотехніка з дослідження обставин ДТП від 21.10.2005р., що складений спеціалістом Науково-дослідного Бюро судових експертиз «Сантодор», на замовлення АСТ «Вексель», який слугував підставою для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 14.11.2006р. задоволено клопотання відповідача і відповідно до ст.41 ГПК України Київський апеляційний господарський суд призначив судову автотехнічо-трасологічну експертизу для роз»яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань з метою всебічного, повного, об»єктивного розгляду всіх обставин справи та правильного вирішення даного спору, у зв»язку з чим на підставі ст..79 ГПК України зупинено апеляційне провадження у справі №26/195.
Проведення судової експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Оплату за проведення судової автотехнічно - трасологічної експертизи гарантував відповідач - АСТ «Вексель».
На адресу Київського апеляційного господарського суду від експертної установи надійшов Висновок № 12457 комісійної судової транспортно - трасолочної експертизи за матеріалами господарської справи №26/195 від 12.06.2008р., у зв»язку з чим ухвалою суду від 12.07.2008р. на підставі ст.79 ГПК України апеляційне провадження у справі №26/195 було поновлено.
Вартість проведеного дослідження складає 980,64 грн., яку сплатив відповідач.
В судовому засіданні 09.12.2008р. відповідач знову звернувся з клопотанням про призначення повторної судової автотехнічно - трасологічної експертизи, яке судовою колегією не задоволено, оскільки відповідно до ст.42 ГПК України господарський суд лише при необхідності може призначити повторну судову експертизу.
Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, оцінивши Висновок комісійної судової транспортно - трасологічної експертизи №12457 від 12.06.2008р. за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін та експертів П.Г.Борщевського та Ярослава Ю.Ю., які були викликані в суд апеляційної інстанції за клопотанням відповідача на підставі ст.31 ГПК України для дачі висновку щодо поставлених питань, судова колегія установила наступне:
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 281 817,00 грн. на підставі договору у формі Страхового полісу №0058808 від 10.05.2005р., відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника (позивача), що пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, а саме, автомобіль Mitsubishi Pajero , д.н. АІ 3594 АС, 2004 року випуску, вартістю 281 817,00 грн.
Відповідно до пункту 5 Договору сплата страхової премії мала бути проведена в рівних сумах по 3663,62 грн. в строки, встановлені в п.5.2 договору , і, як стверджує позивач, свої обов»язки по сплаті страхової премії виконував належним чином.
Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідно до п.14 Договору Вигодонабувачем за даним Полісом є ЗАТ Промислово-Інвеститційний банк (філія «Відділення Промінвестбанку в м.Фастів Київської області, вул.Кірова,22), оскільки при купівлі застрахованого автомобіля було укладено кредитний договір № 25 від 05.05.2005р. та договір застави б/н від 11.05.2005р. з установою банку, відповідно до яких позивач зобов»язався застрахувати майно на користь Банку, але пунктом 8.1.1 Страхового полісу визначено право Страхувальника на одержання страхового відшкодування при настанні страхового випадку.
01.08.2005р. по вул. Володимирський узвіз у м.Києві із застрахованим автомобілем сталась дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої, як стверджує позивач, транспортний засіб був знищений, і позивач на виконання вимог пунктів 9.1.1 та 9.2 Договору( страхового полісу) заявив в органи ДАІ в день, коли сталась ДТП, та наступного дня письмово повідомив страховика ( відповідача) про подію, що мала ознаки страхової, але страховик 26.10.2005р. у своїй відповіді на повідомлення позивача відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Позивач зазначає, що в результаті ДТП застрахований автомобіль було пошкоджено -позивачеві завдано матеріального збитку з врахуванням величини втрати товарного вигляду на загальну суму 248 453,92 грн. ( в т.ч. ПДВ 20%), що становить 88,16% загальної страхової суми та 88,16% від вартості автомобіля, що підтверджується Актом автотоварознавчого дослідження № 01-03-06 від 09.03.2006р., проведеного ТОВ «Інжинірингова група «ПІК» та, крім того, сплачено суму винагороди у розмірі 500,00 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження.
Позивач наполягає на тому, що відповідно до пункту 10.2.2 Договору страхове відшкодування виплачується у випадку повної загибелі застрахованого ТЗ- протягом 30 робочих днів, починаючи з дня надання Страхувальником Страховику останнього із всіх необхідних документів. Повна фактична,або конструктивна загибель застрахованого ТЗ настає при вартості відновлювального ремонту ТЗ 80% і більше його дійсної ринкової вартості на момент укладання Договору.
Відповідно до п.3.8 Програми страхування - СІ - означає, страхове відшкодування сплачується при повній загибелі ТЗ - в розмірі його вартості за вирахуванням франшизи, але не більше страхової суми.
У відзиві на позов відповідач обґрунтував відмову у виплаті страхового вішкодування тим, що в ході проведеного ним власного розслідування, було виявлено, що характер отриманих пошкоджень не відповідає в цілому обставинам ДТП, на підтвердження чого посилається на Висновок № 2110-1 від 21.10.2005р. спеціаліста-автотехніка з дослідження обставин ДТП, зроблений на його замовлення Науково-дослідним Бюро судових експертиз «Сантодор», яким встановлено, що можливість отримання всіх пошкоджень технічно необгрунтована, а інформація , яка надана водієм Власенком В.В. до АСТ «Вексель» в цілому про механізм ДТП на конкретному місці ділянки дороги , є принаймні ,недостовірною.
Відповідач вважає, що вимоги щодо відшкодування позивачу 282 317,00 грн. є абсолютно необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними належними доказами, а твердження позивача у позовній заяві про те, що застрахований автомобіль в результаті ДТП був знищений, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи. Зазначений автомобіль був не знищений, а пошкоджений в результаті ДТП.
Відповідач не погоджується з Актом автотоварознавчого дослідження, на який посилається позивач щодо розміру завданого позивачу збитку на суму 248 453,92 грн., стверджуючи, що даний акт складений з порушеннями, а саме, з врахуванням нормативів та розцінок, що діяли на той час.
При визначенні вартості автомобіля спеціаліст, який проводив товарознавче дослідження, вказав, що він користувався «Бюлетенем автотоварознавця», вип. №32, стор.664. На підставі наведеного спеціаліст визначив, що вартість автомобіля Mitsubishi Pajero, який перебував в експлуатації з 2004 року, становить 48 335,00 доларів США, що за курсом НБУ на 01.03.2006р. ( 100 дол. США =505,00 грн.) становить 244 192,75 грн. з урахуванням ПДВ, але зазначені вихідні дані не повинні були застосовуватись для даного дослідження.
Відповідач самостійно замовив проведення автотоварознавчого дослідження та посилається на Акт автотоварознавчого дослідження №599 від 09.08.2005р., яке проведено СПД Кузьменко М.В. , яке , як він вважає, є більш обґрунтованим, оскільки складений на підставі даних про вартість автомобіля саме на дату ДТП - на серпень 2005р., а не весну 2006 року, як у випадку з Актом №01-03-06 від 09.03.2006р., який був складений без участі відповідача і відповідачу невідомо, чи відповідають пошкодження автомобіля, які зазначені у протоколі огляду транспортного засобу від 24.02.2006р., пошкодженням, які знаходяться в безпосередньому зв»язку з ДТП, що сталась 01.08.2005р.
Сума матеріального збитку, завданого власникові автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 180 214,94 грн. і такий висновок слідує з Акту автотоварознавчого дослідження №599 від 09.08.2005р., складеного СПД Кузьменко М.В. на замовлення АСТ «Вексель», який судом першої інстанції був взятий за основу при ухваленні судового рішення і з даною правовою позицією погоджується судова колегія, з огляду на наступне:
Відповідно до пункту 3 статті 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.
У даному випадку Страхувальник надав Страховику всі необхідні документи, що передбачені договором, які свідчать про факт настання страхового випадку. Факт настання страхового випадку підтверджується матеріалами ДАІ, які не оскаржені Страховиком, мають юридичну силу, а також на підставі яких судом прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 08.09.2005р.
Крім того, за заявою відповідача судом апеляційної інстанції була призначена судова автотрасологічна експертиза.
Згідно Висновку комісійної судової транспортно-трасологічної експертизи №12457 від 12.06.2008р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз «пошкодження аварійного характеру на лівому борту автомобіля Міцубісі Паджеро д.н. АІ 3594 АС по характеру ( формі, висоті розміщення) відповідають характеру ( формі, локалізації (висоті розміщення) виступаючих частин (гребня) кам»яної кладки, що вказує на факт їх контактування.
Пояснення водія Власенка В.В. можуть вважатись спроможними в частині факту контактування лівого борту автомобіля Міцубісі Паджеро д.н. АІ 3594 АС з елементами кам»яної кладки.»
За таким обставин, судова колегія критично оцінює заперечення відповідача про те, що позивач надав страховику неправдиву інформацію, які вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи.
Оцінивши та перевіривши Висновок комісійної судової транспортно-трасологічної експертизи за правилами ст.43 ГПК України, який відповідно до ст..42 ГПК України не є обов»язковим для господарського суду, але у судової колегії не викликає сумніву достовірність встановлених експертами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до ст..ст.384,385 КК України експерти були попереджені про те, що несуть відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.
Крім того, судова колегія звертає увагу на компетентність експертів, які не вийшли за межі своїх повноважень, на те, що експертами було додержано вимог законодавства при проведенні експертизи, на повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним, узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що позивачу були завдані збитки в сумі 180 214,94 грн., що встановлено Актом №599 від 09.08.2005р. автотоварознавчого дослідження проведеного на замовлення відповідача, тому позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 180 214,94 грн.
Щодо відшкодування втрат товарної вартості в сумі 15 092,29 грн. та 500,00грн. - витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, які включені позивачем до розміру позовних вимог, то необхідно зазначити, що у відповідності до п.5.3.1 Правил добровільного страхування наземного транспорту, якщо інше не передбачене договором страхування, Страховик не відшкодовує втрату товарної вартості застрахованого транспортного засобу та /або додаткового обладнання, але Страховим полісом не передбачено відшкодування страховиком втрати товарної вартості, а вимоги в частині стягнення 500,00грн.- витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, взагалі не підтверджені документально.
За таких обставин, судова колегія залишає апеляційну скаргу відповідача, як необгрунтовану, без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, оскільки визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Щодо понесених відповідачем витрат за проведення судової експертизи в сумі 980,64 грн. на стадії апеляційного провадження у справі, то відповідно до вимог ст..49 ГПК України при відмові у задоволенні апеляційної скарги, вони покладаються на відповідача.
Керуючись ст..ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2006р. у справі №26/195 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства «Вексель»- без задоволення.
2.Матеріали справи № 26/195 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.