Справа: № 810/1329/13-а ( у 5-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
05 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Твердохліб В.А., Троян Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Зееландія» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У березні 2013 року Дочірнє підприємство «Зееландія» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року форми «Р» № 0000961503 та форми «В1» № 0000971503.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 27 лютого 2013 року по 05 березня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та податкового законодавства за 2011 - 2012 роки по взаємовідносинам з ПП «Еверест», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, ПП «Фінн 9», за висновками якої, на переконання посадових осіб ДПІ, позивачем порушено вимоги підпунктів 198.3 і 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ за серпень 2010 року у розмірі 47843 грн., за січень 2011 року - 59785 грн., за лютий 2011 року - 46383 грн., за травень 2011 року - 36850 грн., за червень 2011 року - 68933 грн., за липень 2011 року - 70400 грн., за серпень 2011 року - 77733 грн., за вересень 2011 року - 142662 грн., за жовтень 2011 року - 127050 грн., за листопад 2011 року - 152650 грн., за грудень 2011 року - 84150 грн., за січень 2012 року - 94167 грн., за лютий 2012 року - 38650 грн.; підпунктів 201.1, 201.3, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України та завищено суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року у розмірі 142662 грн., за листопад 2011 року - 127050 грн., за грудень 2011 року - 76539 грн., за січень 2012 року - 84150 грн., за лютий 2012 року - 80229 грн., за березень 2012 року - 38650 грн., які підлягають зменшенню та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 497977 грн.
На підставі цього Акта відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року форми «Р» № 0000961503 та форми «В1» № 0000971503.
Відповідно до Акту перевірки позивачем, порушення порядку ведення господарських операцій ДП «Зееландія» із своїми контрагентами: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, ПП «Еверест», ПП «Фінн 9».
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за перевіряємий період, а висновок Акта перевірки про порушення позивачем пункту п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1, п. 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України є помилковим.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ДП «Зееландія» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, укладено договір поставки № ДГ-0007 від 3 січня 2012 року, за яким Постачальник (ФОП ОСОБА_3,) зобов'язується поставити, а Покупець (позивач) прийняти та оплатити товар на умовах DDP Incoterms 2000 - склад Покупця.
Загальна сума договору визначається сумарно додаванням всіх вартісних показників, зазначених у видаткових накладних.
На підтвердження товарності операцій підприємством надані: видаткова накладна №РН-0011 від 10 січня 2012 року, податкова накладна № 11 від 10 січня 2012 року, виписка по рахунку, прибуткова накладна №22 від 10 січня 2012 року; видаткова накладна №РН-0027 від 12 січня 2012 року, податкова накладна № 26, податкова накладна № 27 від 12 січня 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №27, прибуткова накладна №39 від 12 січня 2012 року; видаткова накладна №РН-00068 від 26 січня 2012 року, податкова накладна № 68 від 26 січня 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №84 від 26 січня 2012 року; видаткова накладна №РН-00082 від 31 січня 2012 року, податкова накладна № 82 від 31 січня 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №121 від 31 січня 2012 року; видаткова накладна №РН-00087 від 01 лютого 2012 року, податкова накладна № 87 від 01 лютого 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №109 від 01 лютого 2012 року; видаткова накладна №РН-00121 від 10 лютого 2012 року, податкова накладна № 121 від 10 лютого 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №235 від 10 лютого 2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач уклав договір поставки № 1332 із ПП «Еверест», згідно якого Постачальник (ПП «Еверест») зобов'язується поставити, а Покупець (ДП «Зееландія») прийняти та оплатити товар на умовах CPT Incoterms 2000 - склад Покупця.
Загальна сума договору визначається сумарно додаванням всіх вартісних показників, зазначених у специфікаціях на кожну поставку.
На підтвердження реальності операцій підприємством надано: видаткові накладні №РН-001340 від 20 серпня 2010 року, №РН-001381 від 25 серпня 2010 року, №РН-001382 від 25 серпня 2010 року, №РН-0000004 від 04 січня 2011 року, №РН-0000105 від 19 січня 2011 року, №РН-0000112 від 20 січня 2011 року, №РН-0000170 від 27 січня 2011 року, №РН-0000171 від 27 січня 2011 року, №РН-0001056 від 04 травня 2011 року, №РН-0001147 від 10 травня 2011 року, №РН-0001147 від 10 травня 2011 року, №РН-0001336 від 23 травня 2011 року, №РН-0001516 від 01 червня 2011 року, №РН-0001665 від 10 червня 2011 року, №РН-0001752 від 17 червня 2011 року, №РН-0001773 від 21 червня 2011 року, №РН-0001963 від 04 липня 2011 року, №РН-0002160 від 15 липня 2011 року, №РН-0002161 від 15 липня 2011 року, №РН-0002275 від 28 липня 2011 року, №РН-0002345 від 05 серпня 2011 року, №РН-0002352 від 08 серпня 2011 року, №РН-0002360 від 09 серпня 2011 року, №РН-0002383 від 12 серпня 2011 року, №РН-0002387 від 15 серпня 2011 року, №РН-0002417 від 19 серпня 2011 року, №РН-0002583 від 01 вересня 2011 року, №РН-0002573 від 01 вересня 2011 року, №РН-0002536 від 02 вересня 2011 року, №РН-0002628 від 08 вересня 2011 року, №РН-0002667 від 12 вересня 2011 року, №РН-0002649 від 12 вересня 2011 року, №РН-0002694 від 15 вересня 2011 року, №РН-0002777 від 21 вересня 2011 року, №РН-0002899 від 30 вересня 2011 року, №РН-0002975 від 10 жовтня 2011 року, №РН-0002974 від 10 жовтня 2011 року, №РН-0003131 від 14 жовтня 2011 року, №РН-0003195 від 18 жовтня 2011 року, №РН-0003242 від 21 жовтня 2011 року, №РН-0003240 від 21 жовтня 2011 року, №РН-0003313 від 25 жовтня 2011 року, №РН-0003349 від 27 жовтня 2011 року, №РН-0003343 від 28 жовтня 2011 року, №РН-0003453 від 02 листопада 2011 року, №РН-0003478 від 02 листопада 2011 року, №РН-0003563 від 08 листопада 2011 року, №РН-0003563 від 08 листопада 2011 року, №РН-0003640 від 10 листопада 2011 року, №РН-0003642 від 10 листопада 2011 року, №РН-0003691 від 17 листопада 2011 року, №РН-0003674 від 17 листопада 2011 року, №РН-0003727 від 22 листопада 2011 року, №РН-0003744 від 24 листопада 2011 року, №РН-0003791 від 30 листопада 2011 року, №РН-0003882 від 06 грудня 2011 року, №РН-0003897 від 07 грудня 2011 року, №РН-0003952 від 13 грудня 2011 року, №РН-0003952 від 13 грудня 2011 року, №РН-0004028 від 20 грудня 2011 року, №РН-0004069 від 22 грудня 2011 року, №РН-0004117 від 28 грудня 2011 року, №РН-0004117 від 28 грудня 2011 року, №РН-00040 від 20 січня 2012 року.
В матеріалах справи також містяться податкові накладні № 1340 від 20 серпня 2010 року, № 1354 від 25 серпня 2010 року, № 1355 від 25 серпня 2010 року, № 4 від 04 січня 2011 року, №105 від 19 січня 2011 року, №112 від 20 січня 2011 року, №170 від 27 січня 2011 року, №171 від 27 січня 2011 року, №1056 від 04 травня 2011 року, №1147 від 10 травня 2011 року, №280 від 08 лютого 2011 року, №1336 від 23 травня 2011 року, №1516 від 10 червня 2011 року, №1665 від 10 червня 2011 року, №1665 від 10 червня 2011 року, №1752 від 17 червня 2011 року, №1773 від 21 червня 2011 року, №1963 від 04 липня 2011 року, №2160 від 15 липня 2011 року, №2161 від 15 липня 2011 року, №2275 від 28 липня 2011 року, №2349 від 05 серпня 2011 року, №2352 від 08 серпня 2011 року, №2360 від 09 серпня 2011 року, №2383 від 12 серпня 2011 року, №2387 від 15 серпня 2011 року, №2417 від 19 серпня 2011 року, №2583 від 01 вересня 2011 року, №2573 від 01 вересня 2011 року, №2536 від 02 вересня 2011 року, №2628 від 08 вересня 2011 року, №2667 від 12 вересня 2011 року, №2649 від 12 вересня 2011 року, №2694 від 15 вересня 2011 року, №2777 від 21 вересня 2011 року, №2975 від 10 жовтня 2011 року, №2974 від 10 жовтня 2011 року, №3131 від 14 жовтня 2011 року, №3195 від 18 жовтня 2011 року, №3242 від 21 жовтня 2011 року, №3240 від 21 жовтня 2011 року, №3313 від 25 жовтня 2011 року, №3349 від 27 жовтня 2011 року, №3343 від 28 жовтня 2011 року, №3453 від 02 листопада 2011 року, №3478 від 02 листопада 2011 року, №3563 від 08 листопада 2011 року, №3640 від 10 листопада 2011 року, №3642 від 10 листопада 2011 року, №3691 від 17 листопада 2011 року, №3674 від 17 листопада 2011 року, №3727 від 22 листопада 2011 року, №3744 від 24 листопада 2011 року, №3791 від 30 листопада 2011 року, №3882 від 06 грудня 2011 року, №3897 від 07 грудня 2011 року, №3952 від 13 грудня 2011 року, №4028 від 20 грудня 2011 року, №4069 від 22 грудня 2011 року, №4117 від 28 грудня 2011 року, №40 від 20 січня 2012 року та прибуткові накладні №1335 від 20 серпня 2010 року, №1322 від 25 серпня 2010 року, №1331 від 25 серпня 2010 року, №4 від 04 січня 2011 року, №69 від 19 січня 2011 року, №71 від 20 січня 2011 року, №98 від 27 січня 2011 року , №114 від 27 січня 2011 року, №663 від 04 травня 2011 року, №742 від 10 травня 2011 року, №168 від 08 лютого 2011 року, №946 від 17 червня 2011 року, №959 від 21 червня 2011 року, №1044 від 04 липня 2011 року, №1135 від 15 липня 2011 року, №1134 від 15 липня 2011 року, №1189 від 28 липня 2011 року, №1373 від 05 серпня 2011 року, №1243 від 08 серпня 2011 року, №1249 від 09 серпня 2011 року, №1277 від 12 серпня 2011 року, №1293 від 15 серпня 2011 року, №1292 від 19 серпня 2011 року, №1390 від 01 вересня 2011 року, №1426 від 01 вересня 2011 року, №1417 від 02 вересня 2011 року, №1471 від 08 вересня 2011 року, №1495 від 12 вересня 2011 року, №1501 від 12 вересня 2011 року, №1517 від 15 вересня 2011 року, №1555 від 21 вересня 2011 року, №1651 від 30 вересня 2011 року, №1730 від 10 жовтня 2011 року, №1731 від 10 жовтня 2011 року, №1742 від 14 жовтня 2011 року, №1761 від 18 жовтня 2011 року, №1801 від 21 жовтня 2011 року, №1802 від 21 жовтня 2011 року, №1839 від 25 жовтня 2011 року, №1836 від 27 жовтня 2011 року, №1835 від 28 жовтня 2011 року, №1884 від 02 листопада 2011 року, №1914 від 02 листопада 2011 року, №1942 від 08 листопада 2011 року, №1958 від 10 листопада 2011 року, №1959 від 10 листопада 2011 року, №2028 від 17 листопада 2011 року, №2029 від 17 листопада 2011 року, №2034 від 22 листопада 2011 року, №2066 від 24 листопада 2011 року, №2107 від 30 листопада 2011 року, №2152 від 06 грудня 2011 року, №2187 від 07 грудня 2011 року, №2238 від 13 грудня 2011 року, №2305 від 20 грудня 2011 року, №2317 від 22 грудня 2011 року, №61 від 20 січня 2012 року;банківські виписки по рахунках на засвідчення проведення оплати по кожній названі поставці.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДП «Зееландія» 7 лютого 2012 року уклало договір поставки №070212 із приватним підприємством «Фінн 9», за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах DDP Incoterms 2000 - склад Покупця.
На підтвердження операцій, позивачем надано: видаткову накладну № РН-018 від 7 лютого 2012 року, податкову накладну від 7 лютого 2012 року, банківську виписку по рахунку про оплату, прибуткову накладну №228 від 7 лютого 2012 року (т.3 а.с.41-45).
На підтвердження наявності складських приміщень у ДП «Зееландія» подано договір оренди приміщення № 1 від 1 червня 2009 року із додатками, банківські виписки щодо оплати за цим договором щомісячно, акти виконаних робіт/наданих послуг. Загальна площа приміщень становить 622,6 кв. м, серед яких наявні виробничі, побутові, складські обладнані, складські необладнані приміщення.
На засвідчення факту наявності виробничих потужностей для проведення своєї діяльності надано письмове підтвердження, за підписом виконавчого директора та головного бухгалтера позивача, того, що на балансі підприємства станом на 31 грудня 2012 року обліковуються наступні основні засоби вартістю 9512981,98 грн.: Vrieco-Natura Mixer - машина для промислового призначення, первісна вартість 216137,73 грн.; модуль цукрової пудри, первісна вартість 31000,00 грн.; швейна машина-Seving mashine typeF/TA-70, первісна вартість 17128,71 грн.; міксер та просіювач Natura Mixer drawing+AZO, первісна вартість 388710,33 грн.; металодетектор і конвеєрна стрічка (Movit Belt+Metal Detector), первісна вартість 131921,40 грн.; металодетектор із конвеєрною стрічкою (Movit Belt+Metal Detector), первісна вартість 134512,24 грн.; платформа металева під виробниче обладнання, первісна вартість 15000,00 грн.; апарат для виготовлення змазок харчових, первісна вартість 20000,00 грн.; вакуум-насос, первісна вартість 13630,00 грн.; ємкість для підготовки води, первісна вартість 10000,00 грн.; дві вакуум-установки для випарування технологічних рідин МЗС 320/М, первісна вартість кожної 11250,00 грн.; агрегат водогрійний парогенеруючий електричний АВПЄ 100/75, первісна вартість 25750,27 грн.; два вакуум-апарати для випаровування, первісна вартість кожного 24980,00 грн.; металева ємкість 1куб.м., первісна вартість 13311,67 грн.; компресор DARI 270л 5,5 кВт, первісна вартість 5750,00 грн.; два дозатора жидких компонентів ДЖК-15, первісна вартість кожного 11162,50 грн.; насос шестеренчатий LS4 124А-SD-CGCG-IRV VIT, первісна вартість 37500,00 грн.; насосний агрегат А2ШН-7-К-18,5, первісна вартість 11833,33 грн.; ємкість для харчових мас ВВ-ЕПМ 161Т, первісна вартість 60800,00 грн.; ємкість для харчових мас ВВ-ЕПМ 178Т, первісна вартість 56250,00 грн.; подрібнювач маку М-01, первісна вартість 15200,00 грн.
На підтвердження використання придбання борошна і цукру білого у власній господарській діяльності ДП «Зееландія» подано: акти інвентаризації та накази на інвентаризацію; журнали-ордери і відомості по рахунку 201; зведені довідки про вироблену продукцію, яка містила цукор і борошно; зведені довідки про кількість переданої сировини (цукру і борошна) у виробництво; накладні на передачу готової продукції.
Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткові та податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.
Що стосується порушень позивачем п.п. 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно з пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З аналізу п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України вбачається, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість та саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.
Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності у позивача права на використання від'ємного значення ПДВ за перевіряє мий період є безпідставними, оскільки підприємством не заявлялось суми до бюджетного відшкодування; використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, а положення п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України на питання податкового кредиту не поширюються.
При цьому, напрямок бюджетного відшкодування та включення від'ємного значення до податкового кредиту є різними поняттями, оскільки перше передбачає собою можливість повернення коштів на рахунок платника у банку та/або у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів, а друге - використання сум від'ємного значення у зменшення податкових зобов'язань наступного періоду. Платник податку на власний розсуд приймає рішення про використання чи не використання у межах 1095-денного строку права на бюджетне відшкодування у разі наявності передбачених ПК України підстав, а невикористання права на бюджетне відшкодування з тих або інших причин не тягне за собою позбавлення платника не обмеженого 1095-денним строком права на віднесення і використання у розрахунку власних податкових зобов'язань сплаченого ПДВ до податкового кредиту.
Судом першої інстанції під час розгляду справи у суді першої інстанції досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за перевіряє мий період на спірну суму, оглянуто оригінали виписок безготівкової оплати товарів/робіт/послуг за відповідний період, у вартість яких була включена сума податку за цими податковими накладними. Заперечень щодо достовірності даних відображених у цих документах апелянт не має.
Крім того, колегія суддів, зазначає, що контрагенти позивача на момент складання податкових накладних були зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мають свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за перевіряємий період.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді В.А. Твердохліб
Н.М. Троян
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Твердохліб В.А.
Троян Н.М.