Справа № 168/886/13-п
Провадження № 3/168/427/13
20.09.2013 року суддя Старовижівського районного суду Волинської області Хаврона О. Й, розглянувши cправу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, несудимого, до адміністративної відповідальності притягався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.07.2013 р. близько 23год. 15хв. в смт. Стара Вижівка по вул. Незалежності ОСОБА_1, керував автомобілем опель, державний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) ПДР України і скоїв адміністративн правопорушення, передбачене ч. 3ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав повністю та пояснив, що у вчиненому розкаюється, просив не накладати на нього суворе адміністративне стягнення.
Крім повного визнання ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні, вона також підтверджується дослідженими в судовому засіданні зібраними матеріалами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 584521 від 20.07.2013 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впаливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №16 від 20.07.2013р., постановами судді Старовижівського районного суду Волинської області від 12.12.2012р., 25.04.2013р., згідно з якими ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.2 ст.130 КУпАП.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, щире розкаяння, як пом'якшуючу відповідальність обставину, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки оплатне вилучення транспортного засобу може бути допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч.2 та ч.3 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. ( Абзац четвертий пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою пленуму Верховного Суду N 18 від 19.12.2008 ).
Керуючись ст.ст. 33, 130, 252, 283, 284, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
ОСОБА_2