Справа № 261/316/13- ц
Провадження № 2/261/540/13
м. Донецьк
10 вересня 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В.., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про встановлення факту хронічного захворювання на виробництві, зобов'язання скласти акт розслідування професійного захворювання,-
Позивач завернувся до суду з позовом про встановлення факту хронічного захворювання на виробництві, зобов'язання скласти акт розслідування професійного захворювання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, з травня 1983 року по лютий 2003 року працював на підприємствах вугільної промисловості з повним робочим днем під землею, в тому числі і на робочих місцях з особливо важкими та небезпечними умовами праці. В тому числі з 02 квітня 2001 року по 04 лютого 2003 року він працював гірничим робітником підземним на «шахті ім. Челюскінців» ДП ДВЕК. У зв'язку зі станом здоров'я 06 лютого 2007 року, позивача було звільнено за п. 2 ст. 40 КЗпП України. Під час праці в важких на небезпечних умовах позивач отримав професійне захворювання, згідно санітарно - гігієнічною характеристикою умов праці, попередній діагноз: «хронічна вертеброгенна радикулопатія». Однак згідно обстеження в умовах клініки профзахворювань ІМП 01 лютого 2006 року, та розгляду медичної документації на засіданні Центральної лікарсько-експертної комісії від 11 квітня 2006 року винесено заключення, що хронічна вертеброгенна цервікальна мієлорадикулопатія з легким аміотрофічним больовим синдромом, порезом лівої руки - захворювання не віднесено до категорії професійних з урахуванням умов праці; хронічне обструктивне захворювання легенів ІІ в стадії затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН-0-1 зв'язок захворювання з умовами праці не встановлений в зв'язку з його розвитком після закінчення роботи з пилю. В зв'язку з цим позивача вважає, що в санітарно - гігієнічній характеристиці умов праці невірно відображені характеристики праці та шкідливі фактори, які спричинили захворювання позивача, в тому числі пил, який став причиною розвитку захворювання легенів позивача. В зв'язку з цим позивач звернувся до суду, та просить суд встановити факт хронічного захворювання на виробництві «Шахті ім. Челюскінців» ДП ДВЕК у період з 02 квітня 2001 р. по 04 лютого 2003 р., зобов'язати відповідача скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання.
В судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що позивач дійсно працював в особливо небезпечних підземних умовах на підприємствах вугільної промисловості, в тому числі з 02 квітня 2001 року по 04 лютого 2003 року він працював гірничим робітником підземним на ДВАТ «Шахта ім. Челюскінців» дочірнє підприємство державної холдингової компанії. У зв'язку зі станом здоров'я 04 лютого 2003 року, позивача було звільнено за п. 2 ст. 40 КЗпП України.
12 травня 2003 року наказом № 3 Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта ім. Челюскінців» дочірнє підприємство державної холдингової компанії реорганізовано та засновано Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Челюскінців» ДП «Донецьквугілля». Наказом № 31 від 29 березня 2004 року Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Челюскінців» ДП «Донецьквугілля» реорганізовано у Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» ДП «Донецьквугілля» з 01 квітня 2004 року. Наказом № 35 від 28 грудня 2004 року Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» ДП «Донецьквугілля» реорганізовано у Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Мінтопенерго України з 26 січня 2005 року. Наказом № 57 від 27 січня 2006 року Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Мінтопенерго України реорганізовано у Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства вугільної промисловості України. З 11 червня 2007 року згідно наказу № 96 від 27 квітня 2007 року технічна одиниця «Шахта ім. Челюскінців» виділено зі складу ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства вугільної промисловості України та створено Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Челюскінців» у складі Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства палива та енергетики України. Згідно витягів з ЄДРПОУ станом на березень 2013 року Донецьке виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Донецьквугілля» (дата реєстрації 25 липня 2001 року), Відкрите акціонерне товариство Державна холдингова компанія «Донвугілля» (дата реєстрації 25 квітня 1992 року), Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» ДП «Донецьквугілля» (дата реєстрації 02 жовтня 2004 року), ДП «Донецьквугілля», ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства вугільної промисловості України є самостійними юридичними особами та не виключеними з реєстру, а оскільки процедура припинення діяльності даних юридичних осіб на цей час не завершена, ДП «ДВЕК» не є правонаступником їх прав та обов'язків. Тому просить в позові відмовити.
Представник заінтересованої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м. Донецька позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що існує певний порядок встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, та перелік професійних захворювань, затверджений постановлою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 р. № 1662. Перелік установ та закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз професійних захворювань, переглядається кожні п'ять років та затверджується МОЗ. Відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення нещасних випадків на виробництві спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження хворих. Діагноз профзахворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним ЛПЗ, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу профзахворювання оформлюється висновком лікарсько-експертної комісії. Відповідно до медичного висновку про наявність(відсутність) профзахворювання № 39/1604 від 06 листопада 2012 р. Державної установи «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань від 12 листопада 2012 р. № 4021 позивачу професійне захворювання не встановлено. Позивач у разі незгоди мав право оскаржити рішення ЦЛЕК в судовому порядку, однак він цього не зробив. Крім цього згідно п. 1.23 Назаку МОЗ № 614 від 13.12.2004 р. «Про затвердження Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці» зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 23 лютого 2005 р. № 260/10540 санітарно-гігієнічна характеристика умов праці № 224 від 19 грудня 2005 р. на яку посилається позивач, втратила свою силу, оскільки дана характеристика може бути використана протягом 5 років. На підставі викладеного просить суд відмовити позивачу в позові.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно трудової книжки позивач з травня 1983 року по лютий 2003 року працював на підприємствах вугільної промисловості. В тому числі з 02 квітня 2001 року по 04 лютого 2003 року він працював гірничим робітником підземним на ДВАТ «Шахта ім. Челюскінців» дочірнє підприємство державної холдингової компанії. У зв'язку зі станом здоров'я 04 лютого 2003 року, позивача було звільнено за п. 2 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 29-32).
У відповідності зі ст. 153 КЗпП забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно висновку СЕС Петровського райну м. Донецька викладеного у санітарно - гігієнічної характеристики умов праці від 19 грудня 2005 року у ОСОБА_1 працюючого на шахті ім. Челюскінців ВП шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» ДП ДВЕК виявлено професійне захворювання, попередній діагноз «хронічна вертеброгенна радикулопатія». Висновок про умови праці працюючого у відповідності гігієнічної класифікації праці: умови праці ОСОБА_1 за період його праці на посаді ГРП ш. Челюскінців за характером виконаних робіт, впливу шкідливих факторів виробничого середовища відносяться: по запиленості к 3 класу ІІІ ступеня «гігієнічної класифікації праці» (шкідливі); по тяжкості до 3 класу І-ІІ ступеню (тяжкі); дії шуму, локальної вібрації - не піддавався. (а.с. 17-22).
Як передбачено п. 62 «Порядку проведення розслідування ьта ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі Порядку) усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.
П. 63 Порядку передбачає, що до хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою. До хронічного професійного захворювання належить також захворювання, що виникло після багатократного та/або тривалого впливу шкідливих виробничих факторів. Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності. Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання.
Згідно п. 64 Порядку віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662 ( 1662-2000-п ). Перелік установ і закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз професійних захворювань, переглядається кожні п'ять років та затверджується МОЗ.
Як вбачається з п. 65 Порядку у разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника на консультацію до лікаря-профпатолога Автономної Республіки Крим, області або міста з документами, перелік яких визначено у додатку 14.
П. 66 Порядку передбачає, що для встановлення остаточного діагнозу та зв'язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу лікар-профпатолог Автономної Республіки Крим, області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу з відповідними документами.
До спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу в разі потреби для встановлення діагнозу може направлятися також хворий, який проходить обстеження у будь-якому науковому інституті (установі) медичного профілю.
Згідно п. 67 Порядку спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання.
Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій.
Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.
Згідно медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань від 12 листопада 2012 р. № 4021 про наявність або відсутність професійного захворювання у ОСОБА_1, встановлено, що виявлене у нього захворювання: хронічний бронхіт ІІ ст.., в стадії затихаючого загострення, прикореневий нижньочастковий пневмосклероз, ЛН-0-1 не пов'язано з професійним, оскільки захворювання не пов'язане з умовами праці, враховуючи тривалу відсутність контакту з промисловим пилом (не працює під землею з 2003 р.)
Як вбачається з п. 68 Порядку у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.
Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку, тобто позивач в разі не згоди з рішенням Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України» мав можливість оскаржити само рішення, однак цього не зробив.
Крім цього згідно п.1.23. Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом 5 років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби), однак отримати довідку, яка б підтверджувала той факт, що умови праці заявника не змінилися, не можливо, оскільки, останнє місце праці позивача є Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта ім. Челюскінців» дочірнє підприємство державної холдингової компанії, з цього підприємства позивач був звільнений за станом здоров'я.
12 травня 2003 року наказом № 3 Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта ім. Челюскінців» дочірнє підприємство державної холдингової компанії реорганізовано та засновано Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Челюскінців» ДП «Донецьквугілля».
Наказом № 31 від 29 березня 2004 року Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Челюскінців» ДП «Донецьквугілля» реорганізовано у Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» ДП «Донецьквугілля» з 01 квітня 2004 року.
Наказом № 35 від 28 грудня 2004 року Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» ДП «Донецьквугілля» реорганізовано у Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Мінтопенерго України з 26 січня 2005 року.
Наказом № 57 від 27 січня 2006 року Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Мінтопенерго України реорганізовано у Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства вугільної промисловості України.
З 11 червня 2007 року згідно наказу № 96 від 27 квітня 2007 року технічна одиниця «Шахта ім. Челюскінців» виділено зі складу ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства вугільної промисловості України та створено Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Челюскінців» у складі Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства палива та енергетики України.
Згідно витягів з ЄДРПОУ станом на 30 березня 2011 року Донецьке виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Донецьквугілля» (дата реєстрації 25 липня 2001 року), Відкрите акціонерне товариство Державна холдингова компанія «Донвугілля» (дата реєстрації 25 квітня 1992 року), Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» ДП «Донецьквугілля» (дата реєстрації 02 жовтня 2004 року), ДП «Донецьквугілля», ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства вугільної промисловості України є самостійними юридичними особами і не виключеними з реєстру, а тому відповідач державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» не являється правонаступником даних підприємств.
З наведених підстав суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту хронічного захворювання на виробництві, зобов'язання скласти акт розслідування професійного захворювання задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 153 КЗпП України, п. 62-68 Порядку «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», Наказу МОЗ № 614 від 13.12.2004 р. «Про затвердження Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці», ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про встановлення факту хронічного захворювання на виробництві, зобов'язання скласти акт розслідування професійного захворювання - відмовити.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів після його проголошення.
Суддя: В.М. Іванов