Справа № 22-ц/774/9786/13р. Головуючий в 1 інстанції Циганков В.О.
Категорія 53 Доповідач Ремез В.А.
24 вересня 2013р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
Головуючого - Ремеза В.А.
Суддів - Пономарь З.М., Прозорової М.Л.
при секретарі - Литвиненко Ю.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 липня 2013р. за позовом ОСОБА_1 до ПП «ОСОБА_2» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2013р. ОСОБА_1 відмовлено в задоволені позовних вимог до ПП «ОСОБА_2» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «ОСОБА_2» про стягнення заборгованості по заробітній платі, посилаючись на те, що він у період з 02.07.2011р. по 02.05.2012р. працював в ПП «ОСОБА_2» на посаді закрійника взуттєвого цеху, і на час звільнення відповідач не розрахувався з ним, у зв'язку з чим є заборгованість по заробітній платі в сумі 811грн., а тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9672грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000грн.
Відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції на підставі зібраних по справі доказів встановив, що позивач в ході розгляду справи не надав будь-яких доказів про укладення з відповідачем трудового договору, і перебування з відповідачем у трудових відносинах, та відповідно не надав доказів про виникнення у відповідача перед ним заборгованості по заробітній платі.
Встановивши вказані обставини, суд правильно прийшов до висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог до ПП «ОСОБА_2» про стягнення заборгованості по заробітній платі за недоведеністю, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про незаконність рішення суду, необґрунтовані, та зводяться лише до переоцінки доказів по справі, та непогодженням з їх оцінкою, тоді як колегія суддів вважає, що суд розглядаючи справу оцінив докази по справі у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки позивач не підтвердив сам факт знаходження його з відповідачем у трудових відносинах, і апеляційна скарга не спростовує вказані обставини.
Таким чином рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України і його слід залишити без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.304,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 липня 2013р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: