Ульяновський районний суд Кіровоградської області
Справа № 402/535/13-ц
"06" вересня 2013 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - Ясінського Л. Ю.
при секретарі - Кашнікову І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ульяновка, Кіровоградської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -
До суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. У своїй позовній заяві позивачка вказує, що 20 березня 2013 року гр. ОСОБА_2 звернулася до Ульяновського РВ УМВС в Кіровоградській області із заявою, в якій безпідставно звинуватила її в тому, що вона в селі Камяний Брід в приміщені сільського будинку культури незаконно відкрила магазин та продає спиртні напої. 25 березня 2013 року для перевірки відомостей зави ОСОБА_2 до магазину продовольчих товарів, що знаходиться в будинку культури с. Кам»яний Брід та належить на правах оренди чоловікові позивачки ОСОБА_3, приїхали працівники міліції і провели перевірку наявності документів та ліцензій на право торгівлі спиртними напоями та тютюновими виробами. Порушень у результаті перевірки виявлено не було. Але перед початком перевірки працівники міліції зачитали позивачці протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинення нею ОСОБА_1 кримінального правопорушення. В результаті чого вона зазнала моральних страждань через те, що ОСОБА_2 являється її сусідкою, з нею позивачка в нормальних відносинах і на той час їй було невідомо, що ОСОБА_2 спонукало заявити в міліцію на позивачку, як на злочинця. При перевірці працівниками міліції також була присутня жителька села ОСОБА_4, яка бачила, як в позивачки погіршилось самопочуття та здоров»я, підвищився тиск. У зв»язку з цим, позивачка цього ж дня о 17 год. вимушена була звернутися до Камянобрідського фельршерсько- акушерського пункту з приводу гіпертонічного кризу, так, як в неї від перехвилювання піднявся тиск, з приводу чого їй було рекомендовано звернутися на консультацію до лікаря невропотолога Ульяновської ЦРЛ. Через зайнятість по господарству позивачка до Ульяновської ЦРЛ не звернулась, а прийняла наявні ліки, які були в неї вдома. В результаті зазначених подій було порушено нормальний спосіб життя позивачки, оскільки вона була змушена докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав і для самолікування. Крім того, вона зазнала душевного та морального болю, що знайшло своє вираження в моральних переживаннях, викликаних тривалим терміном фізичних та моральних страждань, психічним дискомфортом, все це призвело до істотних вимушених змін у житті позивачки. Безумовно, моральну шкоду неможливо відшкодувати в повному обсязі, оскільки вона не може набути точних критеріїв майнового виразу, втрати спокою, здоров'я. Будь-яка компенсація цієї шкоди не може бути адекватною справжнім стражданням, а тому, розмір моральної шкоди носить умовний вираз і має компенсуватися стражданнями, що позивачці довелося пережити.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд стягнути з громадянки ОСОБА_2 на користь позивачки моральну шкоду в сумі 3000 грн, за сплату судового збору - 230 грн. та за надання юридичної допомоги - 400 грн. Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_6 в ході судового засідання зазначили, що позов задоволенню не підлягає посилаючись на те, що позивачка не надала суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтвердив її позовні вимоги. Дійсно, відповідачкою було здійснено письмове звернення до Ульяновського РВ УМВС України в Кіровоградській області з проханням розібратись із порушеннями закону, які, на її думку, відбувались. Метою її звернення було відновлення порядку та справедливості. Проте, факт звернення не є спробою принизити честь і гідність позивачки, а є конституційним правом відповідачки. Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Статею 23 ч.1 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України - моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа
зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у
зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї
чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у
зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також
ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1., представника позивачки адвоката ОСОБА_5, відповідачки, представника відповідачки адвоката ОСОБА_6, вивчивши надані докази, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що дійсно відповідачка ОСОБА_2 20.03.2013 року звернулась із заявою до Ульяновського РВ УМВС України в Кіровоградській області про те, що позивачка ОСОБА_1 незаконно відкрила магазин в приміщенні будинку культури с.Кам»яний Брід, де продає спиртні напої. На підставі даної заяви був складений протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ( або таке, що готується), що підтверджується (а.с.а.с.12,13). Працівниками Ульяновського РВ УМВС в Кіровоградській області при проведенні перевірки встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній факт кримінального правопорушення, що підтверджується ( а.с.23). Як передбачено ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов"язані розглянути звернення та дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Відповідно до п.16 Постанови Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року, суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте, в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації. Як стверджує сама позивачка, що також підтверджується матеріалами справи, працівниками Ульяновського РВ УМВС в Кіровоградській області при проведенні перевірки встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній факт кримінального правопорушення,отже інформація, викладена у зверненні позивачки не знайшла свого підтвердження. Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Однак, позивачка та її представник ні в позовній заяві та додатках до неї, ні в ході судового розгляду не надали суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтвердив, що в результаті звернення відповідачки до органів Ульяновського РВ УМВС було порушено нормальний спосіб життя позивачки, яких саме додаткових зусиль вона була змушена докладати для захисту своїх прав і для самолікування. Чим викликані та в чому полягали тривалі фізичні та моральні стражданя. Які істотні вимушені зміни у житі позивачки.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають. Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню з позивача на користь відповідача ,оскільки представник відповідача ОСОБА_6 приймав участь, як адвокат у порядку, передбаченому ст.ст.12,42,56 ЦПК України. Розраховуючи розмір витрат суд керувався Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», а саме ст.1 Закону, згідно якої розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Керуючись ст.ст.10,60,84,88,212,214-215,218 ЦПК України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Іркутськ Іркутської області, Росія, жительки Кіровоградської області Ульяновського району с.Кам"яний Брід, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 - 3672,64 грн. (три тясячі шістсот сімдесят дві грн. шістдесят чотири коп.) витрат на правову допомогу адвоката.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ульяновський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Л. Ю. Ясінський