11.12.06
Справа №14/158-06.
За позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Суми
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми
про стягнення 42 350 грн. 55 коп.
СУДДЯ ЛУГОВА Н.П.
Представники сторін:
від позивача Похилько Л.В.
від відповідача Супрунов І.Ю.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Таран С.А.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 42350 грн. 55 коп.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, оскільки вважає вимоги позивача такими, що суперечать діючому законодавству.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, суд встановив:
Як свідчать матеріали справи, в лютому 2004р. Відділенням ВД ФСНВ в м.Суми була проведена перевірка особових справ пенсіонерів, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві по Пенсійному Фонду Зарічного району. В ході перевірки було виявлено невідповідність територіальної приналежності (настання страхового випадку на території країн СНД). Зокрема, по таким особам: Радюков В.П., Хащина В.В., Сухинська І.Г., Кабанов В.В., Зайченко В.Б., Посипанов О.В., Васильцов О.П., які отримали травми на території Росії та Естонії.
По вищепереліченим особам були здійснені розрахунки відшкодування пенсій починаючи з 01.04.2001р. Загальна сума відшкодованих пенсій станом на 01.03.04р. склала 38 193 грн. 57 коп., про що складено акт звірки виставлених сум пенсій УПФУ в Зарічному районі м.Суми для зарахування відділенням ВД ФССНВ в м.Суми.
Відповідно до ст.10 Закону України “Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1999р. пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.
Згідно п.5 ч.2 ст.24 Закону України “Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сумісною постановою правління Пенсійного Фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4 затверджено “Порядок відшкодування Фондом соцільного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов»язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв»язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», встановлено механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Пунктом 5 зазначеного Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв»язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв»язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, Порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення стягнення пенсійних витрат на централізованому рівні, тобто, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним Фондом України.
З часу прийняття Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» №2272-Ш від 22.02.01р., яким передбачено обов»язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України проводити відшкодування ПФУ, до набрання чинності Порядком (до 16.05.03р.) законодавчо не було врегульовано питання проведення розрахунків між названими органами. Пунктом 3 зазначеної постанови доручено ПФУ та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України розробити механізм узгодження витрат, пов»язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання з 01.04.01р. до введення в дію зазначеного порядку, а також провести відповідні розрахунки з відшкодування вказаних витрат.
Згідно п.2 ст.7 зазначеного Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, тобто з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи, яких не передані до Фонду соціального страхування нещасних випадків, продовжують отримувати виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Оскільки, сумісно затвердженою постановою правління Пенсійного Фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03р. передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні - між фондом соцстрахування від нещасних випадків та Пенсійним Фондом України, тому, за таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 42350 грн. 55 коп. є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В позові відмовити.
2. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
4. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст постанови підписано 15.12.2006р.