Справа: № 2а-15703/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
12 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.
при секретарі Бабенко Д.В.
за участю:
представника позивача Сікачова С.Ю.
представника відповідача Харка Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Концерну "Укргаз" та Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Концерну "Укргаз" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2012 року № 0004222204, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 01.06.2012р. №0004222204.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року позов задоволено частково - скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 01.06.2012р. №0004222204 в частині збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 1830251 грн. (у тому числі: 1'464'200 грн. основного платежу та 366'050 грн. штрафних санкцій).
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю
В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу Концерну "Укргаз" підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі, проти апеляційної скарги відповідача заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача до суду з'явився, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби підтримав, просив її задовольнити з викладених у ній підстав, проти апеляційної скарги позивача заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача в частині збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 1830251 грн.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем з 31.01.2012 року по 20.02.2012 року було проведено планову виїзну перевірку Концерну «Укргаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 03.03.2012 року № 8/23-3/33301593.
На підставі вищезазначеного Акта було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0000842204, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 040 769,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Так, Державна податкова служба міста Києва своїм рішенням від 29.05.2012 року № 3113/10/12-114, скаргу позивача частково задовольнила - скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 22.03.2012 року № 0000842204 в частині донарахування 132 757,00 грн. штрафних санкцій.
На підставі рішення ДПС у місті Києві відповідачем винесене нове податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 року № 0004222204, яким Концерну «Укргаз» визначено додаткове податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 908 01, 00 грн. з урахуванням штрафних санкцій.
За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової служби України скаргу було залишено без задоволення, а ППР - без змін.
Як вбачається із висновків Акту перевірки, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач прийшов до висновку про порушення Позивачем норм податкового законодавства, зокрема п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Не погоджуючись із таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовні вимоги частково, та скасовуючи в частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевірки про наявність безнадійної заборгованості в розмірі 5'856'803,49 грн. є необґрунтованими, а отже застосування відповідачем п. 1,25 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним, висновок про їх порушення і заниження позивачем валових доходів є помилковим, тому нарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 1'464'200,87 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 366'050,29 грн. є неправомірним.
Відмовляючи в іншій частині позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 77'760,31 грн. (у т.ч.: 62'208,25 грн. основного платежу та 15-552,06 грн. штрафних санкцій) відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 ПК і є правомірним.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Авалон" (Продавець) і Концерном "Укргаз" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу векселів від 02.04.2009р. №В3447-Б3446. Так, позивачем у ІІ кварталі 2009 року було придбано простих векселів на загальну суму 6'195'380,16 грн.
Також, між Концерном "Укргаз" (Продавець) і ТОВ "Авалон" (Покупець) було укладено ряд договорів, копії яких наявні в матеріалах справи, зокрема, договір купівлі-продажу майна від 23.12.2009р. №23/12/1, договір купівлі-продажу майна від 23.12.2009р. №23/12, договір купівлі-продажу приміщення від 23.12.2009р., договір купівлі-продажу від 23.12.2009 р. реєстровий номер 5996, договір купівлі-продажу майна від 23.12.2009р. №23/12/2, договір купівлі-продажу від 23.12.2009 р. реєстровий номер 5998, виконання умов яких підтверджується копіями актів приймання-передачі до вказаних договорів. Таким чином, позивачем було відчужено товарів (майна) на загальну суму 5'856'803,49 грн.
Згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.03.2010 року, укладеної між позивачем і ТОВ "Авалон", виходячи з того, що загальна сума заборгованості Концерну «Укргаз» перед ТОВ «Авалон», відповідно до договору купівлі-продажу векселів від 02.04.2009 року №В3447-Б3446, складала 6 195 380, 16 грн., а загальна сума заборгованості ТОВ «Авалон» перед Концерном «Укргаз», на підставі зазначених вище договорів купівлі-продажу товарів (майна) становила 5 856 803, 49 грн., сторонами було вирішено провести взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 5'856'803,49 грн., чим припинено взаємну кредиторську/дебіторську заборгованість згідно вказаних вище договорів. При цьому грошові зобов'язання позивача перед ТОВ "Авалон" в сумі 338'576,67 грн., які виникли на підставі договору купівлі-продажу векселів від 02.04.2009 року №В3447-Б3446, продовжили діяти.
Вважаючи, що взаємозалік зустрічних однорідних вимог проведено сторонами неправомірно, відповідач дійшов висновку, що позивач не включив до валового доходу безнадійну заборгованість на загальну суму 5'856'803,49 грн., пославшись при цьому на п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким безнадійна заборгованість - заборгованість, яка будь-якій з наведених нижче ознак, зокрема, заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна юридичної особи, оголошеної банкрутом у порядку встановленому законом, або при її ліквідації, та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, згідно з яким до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у т.ч., але не виключно у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з п.п. 12.3 та 12.4 цього Закону.
Так, відповідно до ст. 602 ЦК не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
В обґрунтування позиції щодо неправомірності проведеного сторонами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, відповідач в Акті перевірки послався на п. 5 вказаної правової норми, при цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, податковим органом не вказано яким саме договором чи законом встановлено заборону зарахування зустрічних вимог між позивачем та ТОВ "Авалон".
Водночас, колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що проведений сторонами договору взаємозалік не суперечить іншим вимогам ст. 602 ЦК та не заборонений укладеними між ними договорами; взаємні грошові зобов'язання є зустрічними та мають однорідний характер.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача про невідповідність взаємозаліку вимогам законодавства є безпідставними та нормативно-необґрунтованими, а правомірність проведеного взаємозаліку податковим органом не спростовано, тому факт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5'856'803,49 грн. підтверджує припинення кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ "Авалон" в цьому ж розмірі з дати підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог - 30.03.2010 року, а висновок відповідача про наявність непогашеної безнадійної заборгованості в розмірі 5'856'803,49 грн. і заниження позивачем валових доходів є помилковим.
Таким чином нарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 1'464'200,87 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 366'050,29 грн. є неправомірним і оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку висновку суду першої інстанції щодо правомірності нарахування ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС Концерну «Укргаз» грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 77'760,31 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) і ТОВ "Павелто Україна" було укладено договір про надання послуг від 11.01.2010 року №М2/10, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику консультаційні послуги, а саме маркетингового дослідження роздрібного ринку реалізації природного газу (метану), як моторного палива. Згідно п. 2.1.4 Договору фактом, що підтверджує виконання виконавцем своїх обов'язків перед замовником згідно даного договору, є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі наданих послуг. Відповідно до п. 3.1. за послуги, надані виконавцем замовнику за даним договором, замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 298600,00 грн, в т.ч. ПДВ. Форма розрахунків - безготівкова. Замовник, протягом 2-х банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг, сплачує виконавцю встановлену суму. Замовник може оплатити дані послуги простим векселем (п.п. 3.3., 3.4. Договору).
За результатами проведеного маркетингового дослідження ТОВ "Павелто Україна" складено звіт від 01.02.2010 року щодо аналізу ринку роздрібної реалізації метанового палива. Так, в матеріалах справи наявний «Анализ рынка розничной реализации метана с определением конкурентоспособности станций Концерна "Укргаз" с последующими заключениями и рекомендациями. Рынок розничной реализации метанового топлива в Хмельницкой и Ровенской области. 2010".
Як вірно встановлено судом першої інстанції надання консультаційних послуг, а саме маркетингового дослідження роздрібного ринку реалізації природного газу (метану), як моторного палива, в повному обсязі на суму 298'600 грн. оформлено актом приймання-передачі від 01.02.2010р., копія якого наявна в матеріалах справи. Також Виконавцем виписана податкова накладна від 01.02.2010р. №5 на суму 298'600 грн. (у т.ч. ПДВ - 497'66,67 грн.).
Так, податковий орган, згідно акту перевірки, дійшов висновку що понесені Концерном «Укргаз» витрати в сумі 248'833 грн. не підтверджені відповідними первинними документами та позивачем не доведено їх використання у своїй господарській діяльності, оскільки наданий до перевірки акт приймання-передачі інформаційно-консультаційні послуги надавалися без зазначення, які саме надавалися документи та інформація по послугам, відтак не має змоги довести зв'язок понесених витрат з фінансово-господарською діяльністю, тому включення 248'833 грн. до складу валових витрат суперечить вимогам п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Суд першої інстанції з вказаним висновком погодився, мотивуючи це тим, що акт приймання-передачі від 01.02.2010 року недостатнім доказом для підтвердження повноти і достовірності формування валових витрат у розмірі 248'833 грн.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).
Необхідність документального підтвердження даних податкового обліку підприємства обумовлено вимогами податкового законодавства України, зокрема, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.
Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналогічна вимога визначена п. 2.4 Положення.
Дослідивши наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі від 01.02.2010 року, колегія погоджується з твердженням апелянта, щодо наявності у ньому таких необхідних реквізитів, як, підписи уповноважених представників обох сторін, печатки обох сторін, назву документа, дату і місце складання, назву документа, від імені якого складено акт, проте вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано акцентовано увагу на тому, що окрім загального найменування виду послуг та їх вартості, акт приймання-передачі не визначає конкретного змісту і обсягу господарської операції, не розкриває її натуральних, кількісних вимірників, а також не містить інформації щодо результатів консультаційних послуг, їх оформлення або порядку передачі. При цьому, такі відомості відсутні як в договорі, так і в податковій накладній. Інших первинних документів, які б фіксували конкретний зміст і обсяг господарської операції, або містили посилання на відповідний результат надання цих послуг, позивач до перевірки та до суду не надав.
Щодо самого звіту, складеного на виконання умов договору від 11.01.2010 року №М2/10, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що вказаний Аналіз датовано 02.02.2010 року, в той час як акт приймання-передачі до Договору про надання послуг № М2/10 було складено 01.02.2010 року. Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено щодо відсутності у даному Аналізі будь-яких посилань на виконавців або інших уповноважених осіб ТОВ "Павелто Україна", причетних до його оформлення чи передачі.
За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано поставлено під сумнів належність та допустимість зазначеного звіту як доказу на підтвердження факту реальності виконання умов договору про надання послуг від 11.01.2010 року №М2/10.
Посилання апелянта - Концерну «Укргаз» на постанову від 08.06.2012 року про закриття кримінальної справи №56-3113 за відсутністю в діях службових осіб Концерну "Укргаз" ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК (ухилення від сплати податків), колегія суддів оцінює критично, з огляду на те, що в основу мотивування вказаної постанови покладено те, що на час її винесення зобов'язання по акту перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва № 8/23-3/333010593 від 03.03.2012 року були не узгодженими, оскільки Концерном «Укргаз» здійснювалося оскарження податкових повідомлень рішень, винесених за результатами перевірки, тому першим заступником прокурора Печерського району міста Києва було зроблено висновок, що фактичного ненадходження коштів до державного бюджету не відбулося і закрито вказану кримінальну справу. Крім того, постанова від 08.06.2012 року не свідчить про правомірність формування спірних сум валових витрат в податковому обліку підприємства.
Посилання позивача на висновок №01-06/12 судово-економічної експертизи у кримінальній справі №56-3113 від 08.06.2012р, на який також міститься посилання в постанові про закриття зазначеної кримінальної справи, колегія суддів оцінює критично з огляду на те, що він не спростовує відсутність в акті приймання-передачі від 01.02.2010р. конкретного відомостей про зміст та обсяг господарської операцій.
Зокрема, у висновку зазначено, що норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не містять вимог щодо повноти змісту господарської операції, водночас представлений на дослідження акт приймання-передачі від 01.02.2012р. містить найменування послуг та їх вартість. Хоча норма ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не встановлює таких критеріїв, проте, системний аналіз положень ПК щодо необхідності документального підтвердження даних податкового обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення вказує на те, що інформація про факти господарських операцій має зазначатися в достатньо повній мірі відповідно до суті господарської операції. Поняття "обсяг господарської операції" само по собі є оціночним і може бути визначено на підставі відповідних кількісних, цінових, вартісних показників кожної окремої господарської операції, які, в даному випадку ні договором, ні актом не визначені, окрім винагороди в сумі 298'600 грн. (з ПДВ).
Таким чином, експертом не було спростовано відсутність в акті приймання-передачі від 01.02.2010р. конкретного відомостей про зміст та обсяг господарської операцій за договором.
Посилання позивача на використання консультаційних послуг в господарській діяльності та зокрема відчуження окремих активів в Хмельницькій та Рівненській областях також не спростовують висновків перевірки та зазначених судом обставин, оскільки не доводять відповідність акта від 01.02.2010р. вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено в повній мірі реальність виконання умов договору про надання послуг від 11.01.2010 року №М2/10, укладеного між Концерном «Укргаз» та ТОВ "Павелто Україна", що свідчить про відсутність підстав для включення позивачем 248'833 грн. до складу валових витрат у зв'язку з відсутністю їх належного документального підтвердження та обґрунтованість висновків перевірки в цій частині.
Таким чином, нарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 77'760,31 грн. (у т.ч.: 62'208,25 грн. основного платежу та 15-552,06 грн. штрафних санкцій) відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 ПК і є правомірним.
З огляду на вищевикладене та враховуючи неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ від 01.06.2012р. №0004222204 в частині збільшення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 1830251 грн. (у т.ч.: 1'464'200 грн. основного платежу і 366'050 грн. штрафних санкцій), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.
Водночас в частині збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток на 77'760,31 грн. (у т.ч.: 62'208,25 грн. основного платежу і 15'552,06 грн. штрафних санкцій) суд першої інстанції, на думку колегії, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційні скарги Концерну "Укргаз" та Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Концерну "Укргаз" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2012 року № 0004222204 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя І.О. Грибан
Суддя О.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 13 вересня 2013 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Грибан І.О.