КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
04 вересня 2013 року Справа № 811/1776/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Таранусі Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, Кіровського районного відділу у м. Кіровограді управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1, від імені якої діє представник ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, Кіровського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у 1983 році він разом з сім'єю отримав у користування квартиру АДРЕСА_1, у якій був зареєстрований. У жовтні 2006 року йому стало відомо, що його знято з реєстрації за рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.06.06 у справі №2-3267/2006. Скориставшись вказаним рішенням, його мати і брат приватизували квартиру і отримали свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру, а 12.09.06 продали її ОСОБА_2 Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22.03.13 визнано недійсним та скасовано розпорядження Кіровоградської міської ради від 21.08.06 №41505 про передачу квартири у спільну часткову власність та свідоцтво про право власності, видане Кіровоградською міською радою 21.08.06. Позивач, посилаючись на вказане рішення апеляційного суду та листи Ленінського районного суду м. Кіровограда про відсутність рішення, за яким його знято з реєстрації, звернувся до відповідачів з заявою про скасування зняття його з реєстрації. Відповідач 1 - Кіровський районний відділ - відмовив йому у скасуванні зняття з реєстрації, посилаючись на необхідність звернення до відповідача - 2 - Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області. Останній листом від 21.05.13 повідомив про недоцільність скасування зняття позивача з реєстрації. У зв'язку з цим позивач, вказуючи на порушення відповідачами пп.7.1 - 7.4 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.12 №1077, з урахуванням поданих уточнень, просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність Кіровського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, яка виразилась у неприйнятті рішення про скасування зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання та відмову скасувати зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати незаконною бездіяльність управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, яка виразилась у неприйнятті рішення про скасування зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання та відмову скасувати зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати Кіровський районний відділу управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області та управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області прийняти рішення про скасування зняття з реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та внести відомості про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 до карток реєстрації особи та адресних карток.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи, та уточнили найменування відповідача 2 - Кіровського районного відділу у м. Кіровограді управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області.
Представник відповідача-1 - Управління ДМСУ у Кіровоградській області - та відповідача- 2 - Кіровського РВ у м. Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області - у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, стверджуючи про те, що заява позивача про проведення перевірки щодо незаконного зняття його з реєстраційного обліку, яка надійшла до Управління ДМСУ у Кіровоградській області 26.04.13, належним чином розглянута та не неї позивачу надано відповідь. Щодо обставин зняття позивача з реєстраційного обліку у серпні 2006 року, пояснила що воно проведено ВГІРФО Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області відповідно до чинного на той час законодавства та на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.06.06 у справі №2-3267/2006, яким ОСОБА_1 позбавлено права користування житловим приміщенням, у якому він був зареєстрований. Вказуючи, що у посадових осіб ВГІРФО Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області не було обов'язку перевіряти вказане рішення суду, яке містило усі необхідні реквізити, а копія якого була завірена печаткою суду, наполягала на відсутності порушень з боку посадових осіб при проведенні зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку. З цих підстав, а також вважаючи, що даний спір не є публічно-правовим, просила закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.07.13 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2.
У судовому засіданні третя особа та її представник заперечили проти позову, доводячи правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1, заперечуючи право ОСОБА_1 на реєстрацію місця проживання за цією адресою та вказуючи, що ним пропущено строк звернення до суду за захистом порушеного права у зв'язку зі зняттям його з реєстраційного обліку, яке проведено у серпні 2006 року. З цих підстав просили суд закрити провадження у справі або відмовити у позові.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, її представника, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
На підставі ордера №1058 від 25.01.83 ОСОБА_4 та членам її сім'ї - синам ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було надано в користування квартиру АДРЕСА_3, якій за рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів від 21.01.85 №58 присвоєно нову адресу - АДРЕСА_1. (а.с. 14).
За цією адресою позивач ОСОБА_1 був зареєстрований з 13.05.98 по 17.08.06, коли був знятий з реєстраційного обліку на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.06.06 у справі №2-3267/2006, яким його було визнано таким, що втратив право користування вказаною квартирою, позбавлено права користування житловим приміщенням та знято з реєстрації за вищевказаною адресою. (а.с. 89, 128). Зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 проведено ВГІРФО Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області шляхом оформлення 17.08.06 талона зняття з реєстраційного обліку з проставленням відповідного штампу. (а.с. 127).
На підставі розпорядження виконкому Кіровоградської міської №41505 ради від 21.08.06 зазначена квартира безоплатно передана у спільну часткову власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на їх ім'я Кіровоградською міською радою 21.08.06 за №41505 було видано свідоцтво про право власності на житло.
За договором купівлі-продажу, укладеним 12.09.06 між ОСОБА_5, який діяв від свого імені та за довіреністю від імені ОСОБА_4, і ОСОБА_2, квартира була продана ОСОБА_2, яка з 22.11.06 зареєстрована за її адресою. (а.с. 124 - 126, 143).
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22.03.13 за позовом ОСОБА_1 визнано недійсним та скасовано розпорядження Кіровоградської міської ради №41505 від 21.08.06 про передачу квартири у спільну часткову власність та свідоцтво про право власності, видане Кіровоградською міською радою 21.08.06. У визнанні недійсним договору купівлі - продажу квартири, укладеного між ОСОБА_5, який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_4, і ОСОБА_2 12.09.06, відмовлено. (а.с. 7 - 12).
25.04.13 представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до Управління ДМСУ у Кіровоградській області з заявою, у якій просив провести перевірку щодо незаконного зняття його з реєстраційного обліку та позбавлення права користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1, прийняти рішення відповідно чинного законодавства, скасувати зняття його з реєстраційного обліку як незаконне та поновити реєстрацію. (а.с. 13).
На вказану заяву Управлінням ДМСУ у Кіровоградській області позивачу було надано відповідь №1/3-І-77 від 21.05.13 про відсутність підстав для задоволення його заяви (а.с. 15).
Не погодившись з цією відповіддю, позивач звернувся до суду з даним повозом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання визначає Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (надалі - Закон).
За визначенням, наведеним в абзаці 7 статті 3 цього Закону, реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до статті 7 Закону (у редакції, чинній на час зняття позивача з реєстраційного обліку) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку. Зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх, які не мають батьків, та осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.
Згідно зі статтею 11 Закону реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Згідно з пунктами 1, 4, 7 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.11 №405/2011, Державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. ДМС України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
ДМС України відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.
ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Наказом МВС України від 22.11.12 №1077, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.12 за № 2109/22421, затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (надалі - Порядок №1077).
Відповідно до пункту 1.2 Порядку №1077 реєстрація місця проживання або місця перебування особи - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку №1077 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів.
Порядок скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи регламентований пунктами 7.1-7.5 Порядку №1077, якими передбачено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.
У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС України проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі територіальний орган ДМС України) для здійснення контролю.
Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до територіального підрозділу ДМС України для внесення відповідних відомостей до паспортного документа.
Відомості про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи вносяться до карток реєстрації особи, адресних карток та паспортного документа шляхом внесення запису "скасовано" на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства (штамп реєстрації місця проживання, або штамп реєстрації місця перебування, або штамп зняття з реєстрації місця проживання).
До реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу надсилаються змінені відомості про реєстрацію місця проживання/перебування особи або талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні з відміткою "скасування попередніх відомостей".
Як установлено судом, позивач звернувся до відповідача - 1 з завою про скасування зняття з реєстрації місця проживання, посилаючись на те, що рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.06.06 у справі №2-3267/2006, подане до Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області для зняття його реєстраційного обліку, насправді Ленінським районним судом м. Кіровограда не виносилося, що підтверджується листами голови цього суду від 12.10.06, від 21.05.10 (а.с. 16, 17), а також установлено рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22.03.13.
За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 відповідачем-1 складено висновок, згідно з яким порушень законодавства при знятті його з реєстраційного обліку не установлено та не знайдено підстав для його скасування. (а.с. 79).
У ході судового розгляду справи позивачем та його представниками не надано належних доказів, які б свідчили про те, що зняття місця проживання ОСОБА_1 з реєстрації проведено з порушенням вимог законодавства, що відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Порядку №1077 є підставою для прийняття територіальним підрозділом ДМС України рішення про скасування зняття з реєстрації місця проживання. Судом таких доказів також не здобуто.
Як пояснила суду представник відповідачів, документи, на підставі яких 17.08.06 ВГІРФО Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області здійснено зняття з реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_1, знищені у зв'язку з закінченням терміну зберігання, на підтвердження чого надала суду акт від 01.09.09 (а.с. 197).
Воднораз судом установлено, що прокуратурою Кіровського району м. Кіровограда проводилася перевірка зняття позивача з реєстраційного обліку за місцем проживання працівниками ВГІРФО Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області, за результатами якої 24.09.09 прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю у діях колишнього начальника відділення ГІРФО Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України. (а.с. 84).
Факт підроблення рішення Ленінського районного суду від 26.06.06 у справі №2-3267/2006, на що посилався позивач, належними доказами не доведений, оскільки, як установлено судом, кінцеве рішення у кримінальній справі, порушеній 24.04.08 прокуратурою Ленінського районного м. Кіровограда за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, за фактом підроблення рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.06.06, наразі не прийнято, особа, яка вчинила злочин, не встановлена. (а.с. 83, 146).
Посилання позивача на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22.03.13 судом до уваги не приймаються, оскільки у цьому судовому рішенні обставини зняття позивача з реєстраційного обліку не досліджувалися та не встановлювалися, рішення про поновлення його реєстрації за місцем колишнього проживання не приймалося.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Під бездіяльністю слід розуміти пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, зокрема, невиконання суб'єктом владних повноважень визначеного законом обов'язку вчинити дії або прийняти рішення.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
У ході судового розгляду справи судом установлено, що відповідач - 1 - управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, як територіальний орган ДМС України, належним чином розглянув заяву позивача, надав йому своєчасну та обґрунтовану відповідь, протиправної бездіяльності не допустив. Тому у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності відповідача -1 слід відмовити за безпідставністю.
Доводи позивача щодо незаконної бездіяльності відповідача - 2 - Кіровського РВ у м. Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області - щодо неприйняття рішення за його заявою про скасування зняття з реєстрації місця проживання, у ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження, оскільки позивачем не надано доказів його звернення до цього територіального підрозділу ДМС України з заявами, які б стосувалися скасування зняття з реєстрації місця проживання та відмови відповідача-2 у цьому.
Надані суду фіскальний чек про відправлення 12.06.13 рекомендованого листа, яким згідно з поясненнями представника позивача він від імені ОСОБА_1 направив відповідачу - 2 заяву про скасування зняття його з реєстраційного обліку, а також копія відповіді начальника Кіровського РВ у м. Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області №10/1102 від 06.07.13 (а.с. 194, 195) не стосуються спору, переданого на вирішення суду 29.05.13, а обставини розгляду відповідної заяви позивача знаходяться поза межами спірних правовідносин.
Відтак, у задоволенні позову про визнання незаконною бездіяльності відповідача-2 належить відмовити, оскільки позивачем не доведено порушення своїх прав цим суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідно до Порядку №1077 рішення про скасування зняття з реєстрації місця проживання особи приймається керівником територіального підрозділу ДМС України у разі виявлення порушень вимог законодавства при його проведенні, за наслідками перевірки підстав зняття з реєстрації місця проживання особи, на підставі відповідного висновку, копія якого направляється керівнику територіального органу ДМС України, а таких обставин у ході судового розгляду справи не встановлено, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про зобов'язання відповідачів прийняти рішення про скасування зняття з реєстрації ОСОБА_1 та внести відомості про це до карток реєстрації особи та адресних карток.
Оскільки спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні. Відповідачем витрати, передбачені ч.2 ст.94 КАС України, не понесені.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 93, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш