КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 березня 2013 року Справа № 1170/2а-3453/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Тарасенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2009" до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2009", від імені якого діє представник за довіреністю ОСОБА_1, звернулося до суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення.
Позов мотивовано тим, що Долинською МДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агрохолдинг 2009" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року в частині взаємовідносин з ТОВ "Агрорегіон Трейд -7" та ТОВ "Кронк МСК". За результатами цієї перевірки складено акт №138/2310/36571782 від 23.03.11, за висновками якого позивач завищив податковий кредит з ПДВ на суму 4 519 100,99 грн. внаслідок включення до його складу сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Агрорегіон Трейд -7" та ТОВ "Кронк МСК", які визнані нікчемними правочинами. На підставі цього акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000092310 від 30.03.11, яким донараховано ПДВ в сумі 4 519 100,99 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 1 129 775,25 грн. Позивач, посилаючись на відсутність у відповідача права на проведення позапланової невиїзної перевірки, порушення порядку оформлення акту та результатів перевірки, заперечуючи викладені в акті висновки податкового органу про нікчемність угод, укладених з ТОВ "Агрорегіон Трейд -7" та ТОВ "Кронк МСК", наполягаючи на правомірності декларування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з цими контрагентами, просить суд:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Долинської МДПІ, які полягають у проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ "Агрохолдинг 2009" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року в частині взаємовідносин з ТОВ "Агрорегіон-7" та ТОВ "Кронк МСК", за результатами якої було складено акт №138/2310/36571782 від 23.03.11;
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Долинської МДПІ - щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Агрохолдинг 2009" з контрагентами-постачальниками ТОВ "Агрорегіон-7" та ТОВ "Кронк МСК" такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону;
- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0000092310 від 30.03.11, відповідно до якого ТОВ "Агрохолдинг 2009" донараховано податок на додану вартість в сумі 4 519 100,99 грн., а також застосовано фінансові санкції в сумі 1 129 775, 25 грн.
У судовому засіданні 25.09.12 допущено заміну первинного відповідача - Долинської міжрайонної державної податкової інспекції - його процесуальним правонаступником - Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.
Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, доводячи правомірність проведення перевірки позивача, обґрунтованість висновків акту №138/2310/36571782 від 23.03.11 та податкового повідомлення - рішення №0000092310 від 30.03.11. Стверджуючи, що податковий кредит з ПДВ сформований позивачем за правочинами з ТОВ "Агрорегіон Трейд -7" та ТОВ "Кронк МСК", які фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, просила суд у позові відмовити.
Ухвалою суду від 05.03.13 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - Долинської МДПІ - щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Агрохолдинг 2009" з контрагентами-постачальниками ТОВ "Агрорегіон-7" та ТОВ "Кронк МСК" такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2009" з 22.07.09 зареєстроване як юридична особа Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (а.с. 68, 69, т.2), перебуває на податковому обліку в Долинській МДПІ (а.с. 72, т.2), є платником податку на додану вартість (а.с. 73, т.2).
Посадовими особами Долинської МДПІ у період з 23.03.11 по 23.03.11 на підставі наказу №218 від 22.03.11 (а.с. 78, т.1) проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року в частині взаємовідносин з ТОВ "Агрорегіон Трейд -7" та ТОВ "Кронк МСК", результати якої оформлено актом №138/2310/36571782 від 23.03.11 (а.с. 10-29, т.1).
Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:
1) ч. 1 ст. 203, 207, 208, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових насідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ "Агрохолдінг 2009" з постачальниками на загальну суму 27114606,05 грн., в т.ч. ПДВ 4519100,99 грн., а саме:
- ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" на загальну суму 1 457 333,05 грн., в т.ч. ПДВ 242 888,84 грн.;
- ТОВ "Кронк МСК" на загальну суму 25 657 273 грн., в т.ч. ПДВ 4 276 212,15 грн.
2) пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4 519 100,99 грн.
На підставі цього акту Долинською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000092310 від 30.03.11, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п. 123.1 ст. 123 ПК України, за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 4 519 100,99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 129 775,25 грн., усього - 5 648 876,24 грн. (а.с. 30, т.1).
Перевіряючи правомірність цього рішення, суд дійшов до таких висновків.
Вбачається, що предметом спору є висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" (сума ПДВ - 242 888,84 грн.), ТОВ "Кронк МСК" (сума ПДВ - 4 276 212,15 грн. грн.).
За висновками акту перевірки №499/23-30-319693336 від 17.10.11, виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для донарахування позивачеві грошових зобов'язань, кваліфіковані податковим органом за пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" і полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" та ТОВ "Кронк МСК", які фактично між ними не здійснювалися.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з положеннями підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість на момент виникнення спірних правовідносин визначався статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Пунктом 7.1 статті 7 Закону країни "Про податок на додану вартість" передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналіз вказаних норм свідчить, що право платника податку на додану вартість на податковий кредит виникає на підставі сукупності юридичних фактів, а саме, придбання платником податку товарів (робіт, послуг) з нарахуванням сум податку в ціні придбання, що підлягає сплаті іншому платнику цього податку - постачальнику товарів (робіт, послуг); характеристика товарів (робіт, послуг) з метою оподаткування як таких, що призначені для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності покупця - платника податку; підтвердження суми податку податковою накладною, митною декларацією чи іншими документами, визнаними подібними до зазначених Законом України "Про податок на додану вартість".
Витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За змістом статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
У ході судового розгляду справи представник позивача посилався на те, що дані податкового обліку ТОВ "Агрохолдинг 2009", у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" та ТОВ "Кронк МСК" і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами, які надавалися у ході проведення перевірки.
Натомість, представник відповідача, посилаючись на висновки акту перевірки, наполягала на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та ТОВ "Агрорегіон Трейд-7 та ТОВ "Кронк МСК" та недостовірності первинних документів, наданих позивачем на підтвердження цих відносин.
Досліджуючи взаємовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Агрорегіон Трейд-7"(м. Кіровоград), суд установив, що у грудні 2010 року між ними укладено ряд договорів купівлі-продажу товарів, зокрема, №350 від 08.12.10, №361 від 16.12.10, №360 від 23.12.10, №370 від 25.12.10, за умовами яких ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" (продавець) в порядку та на умовах, визначених у цих договорах, зобов'язується передати у власність ТОВ "Агрохолдинг 2009" (покупцю), а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити на умовах франко-склад покупця соняшник врожаю 2010 року. (а.с. 189, 196, 200, 204, т.1).
На виконання умов цих договорів ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" виписані позивачу такі первинні документи про поставку 3 567 т соняшника загальною вартістю 1 457 333,05 грн., в т.ч. ПДВ 242 888,84 грн.:
- податкова накладна №8 від 10.12.10, накладна №8 від 10.12.10 про поставку соняшнику вагою 257, 037 т вартістю 1 105 259, 10 грн., у т.ч. ПДВ - 184 209, 85 грн. (а.с. 190, 192 т.1);
- податкова накладна №9 від 16.12.10, накладна №9 від 16.12.10 про поставку соняшнику вагою 6,845 т вартістю 29 433, 50 грн., у т.ч. ПДВ - 4905, 58 грн. (а.с.193, 195, т.1);
- податкова накладна №10 від 21.12.10, накладна №10 від 21.12.10 про поставку соняшнику вагою 17,683 т вартістю 74 268, 60 грн., у т.ч. ПДВ - 12 378, 10 грн. (а.с.197, 199, т.1);
- податкова накладна №11 від 27.12.10, накладна №201 від 27.12.10 про поставку соняшнику вагою 57,055 т вартістю 233 925, 50 грн., у т.ч. ПДВ - 38 987, 58 грн. (а.с. 201, 203, т.1);
- податкова накладна №12 від 30.12.10, накладна №12 від 30.12.10 про поставку соняшнику вагою 3, 567 т вартістю 14446, 35 грн., у т.ч. ПДВ - 2407,73 грн. (а.с. 205, 207, т.1).
Розрахунки між сторонами договору проведено у безготівковій формі на підставі виставлених рахунків №8 від 10.12.10, №9 від 16.12.10, №10 від 21.12.10, №11 від 27.12.10, №12 від 30.12.10 (а.с. 191, 194, 198, 202, 206, т.1), про що свідчить виписка банку (а.с. 183-188, т.1).
Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" у розмірі 242888,84 грн. включені позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (основної та уточненої) (а.с. 107-110, т.2).
Щодо взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Кронк МСК" (м. Київ) судом установлено, що у листопаді-грудні 2010 року між ними також укладено ряд договорів купівлі-продажу товарів, зокрема, №334 від 22.11.10, №337 від 25.11.10, №341 від 29.11.10, №351 від 08.12.10, №358 від 16.12.10, №364 від 21.12.10, №367 від 23.12.10, за умовами яких ТОВ "Кронк МСК" (продавець) в порядку та на умовах, визначених у цих договорах, зобов'язується передати у власність ТОВ "Агрохолдинг 2009" (покупцю), а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити на умовах франко-склад покупця соняшник врожаю 2010 року. (а.с. 137, 139, 146, 153, 163, 170, 174, т.1).
На виконання умов цих договорів ТОВ "Кронк МСК" виписані позивачу такі первинні документи про поставку 5998,12 т соняшника загальною вартістю 25 657 273 грн., в т.ч. ПДВ 4 276 212,15 грн.:
- податкова накладна №43 від 02.12.10, накладна №43 від 02.12.10 про поставку соняшнику вагою 615, 860 т вартістю 2 648 198 грн., у т.ч. ПДВ - 441 366, 33 грн. (а.с. 135, 138, т.1);
- податкова накладна №44 від 03.12.10, накладна №44 від 03.12.10 про поставку соняшнику вагою 410 т вартістю 1 763 000 грн., у т.ч. ПДВ - 293 833,33 грн. (а.с. 140, 142, т.1);
- податкова накладна №45 від 04.12.10, накладна №45 від 04.12.10 про поставку соняшнику вагою 402, 700 т вартістю 1 731 610 грн., у т.ч. ПДВ - 288 601, 67 грн. (а.с. 143, 145, т.1);
- податкова накладна №46 від 06.12.10, накладна №46 від 06.12.10 про поставку соняшнику вагою 486, 520 т вартістю 2 116 362 грн., у т.ч. ПДВ - 352 727 грн. (а.с. 147, 149, т.1);
- податкова накладна №47 від 08.12.10, накладна №47 від 08.12.10 про поставку соняшнику вагою 596, 140 т вартістю 2 593 209 грн., у т.ч. ПДВ - 432 201, 50 грн. (а.с. 150, 152, т.1);
- податкова накладна №48 від 10.12.10, накладна №48 від 10.12.10 про поставку соняшнику вагою 552 т вартістю 2 373 600 грн., у т.ч. ПДВ - 395 600 грн. (а.с. 154, 156, т.1);
- податкова накладна №49 від 13.12.10, накладна №49 від 13.12.10 про поставку соняшнику вагою 443 т вартістю 1 904 900 грн., у т.ч. ПДВ - 317 483, 33 грн. (а.с. 157, 159, т.1);
- податкова накладна №50 від 16.12.10, накладна №50 від 16.12.10 про поставку соняшнику вагою 552, 620 т вартістю 2 376 266 грн., у т.ч. ПДВ - 396 044, 33 грн. (а.с. 160, 162, т.1);
- податкова накладна №51 від 21.12.10, накладна №51 від 21.12.10 про поставку соняшнику вагою 184, 700 т вартістю 775 740 грн., у т.ч. ПДВ - 129 290 грн. (а.с. 164, 166, т.1);
- податкова накладна №52 від 22.12.10, накладна №52 від 22.12.10 про поставку соняшнику вагою 115, 300 т вартістю 484 260 грн., у т.ч. ПДВ - 80 710 грн. (а.с. 167, 169, т.1);
- податкова накладна №53 від 28.12.10, накладна №53 від 28.12.10 про поставку соняшнику вагою 596, 800 т вартістю 2 536 400 грн., у т.ч. ПДВ - 422 733, 33 грн. (а.с. 171, 173, т.1);
- податкова накладна №54 від 30.12.10, накладна №54 від 30.12.10 про поставку соняшнику вагою 512, 080 т вартістю 2 099 528 грн., у т.ч. ПДВ - 349 921, 33 грн. (а.с. 175, 177, т.1);
- податкова накладна №55 від 31.12.10, накладна №55 від 31.12.10 про поставку соняшнику вагою 530, 400 т вартістю 2 254 200 грн., у т.ч. ПДВ - 375 700 грн. (а.с. 179, 181, т.1).
Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі на підставі виставлених рахунків №43 від 02.12.10, №44 від 03.12.10, №45 від 04.12.10, №46 від 06.12.10, №47 від 08.12.10, №48 від 10.12.10, №49 від 13.12.10, №50 від 16.12.10, №51 від 21.12.10, №52 від 22.12.10, №53 від 28.12.10, №54 від 30.12.10, №55 від 31.12.10 (а.с. 136, 141, 144, 148, 151, 155, 158, 161, 165, 168, 172, 176, 180, т.1), про що свідчить виписка банку (а.с. 124-134, т.1).
Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Кронк МСК" у розмірі 4 276 212,15 грн. включені позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року (а.с. 107-110, т.2).
Досліджуючи обставини виконання спірних господарських операцій, суд виходив з того, що реальність операцій з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів, а також використання їх у власній господарській діяльності.
У ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження транспортування (перевезення) товарів, їх прийняття за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання зерна, руху його по складу, ведення складського обліку.
У ході судового розгляду справи, доводячи реальність операцій з придбання зерна від ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" та ТОВ "Кронк МСК", представник позивача пояснював, що фактично придбання зерна соняшнику відбувалось шляхом його переоформлення та перепису складських квитанцій на елеваторі ТОВ "Долинський комбікормовий завод", де в подальшому воно і зберігалося на підставі договорів складського зберігання зерна, укладеного позивачем з цим зерновим складом.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості. Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи. Кожна із сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні зерна має право вимагати перевірки його якості. Витрати, пов'язані із проведенням аналізу його якості, несе сторона, що зажадала його перевірки.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.
Частинами 1, 2, 3 статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.
Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.
Після заповнення обов'язкових реквізитів простого або подвійного складського свідоцтва на зерно, реєстрації їх у реєстрі з присвоєнням порядкового номера заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно передається особі, яка здала зерно на зберігання.
Зерновий склад зобов'язаний виписувати окремо складські документи на зерно для партій зерна, що належать різним товарним класам, відповідно до державних стандартів.
Форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання зерна шляхом застави відповідного свідоцтва.
Зерновий склад повинен застрахувати зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, від ризиків випадкової загибелі, пошкодження або втрати за рахунок коштів поклажодавця.
На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов'язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна.
Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.
У разі позбавлення зернового складу сертифіката відповідності видані раніше складські документи залишаються в обігу до закінчення терміну зберігання зерна.
Відносини, що виникають при обігу складських документів, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням встановлених цим Законом особливостей.
Порядок переоформлення зерна від одного власника іншому регламентований пунктом 2 розділу V Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.08 №661, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.08 за №1111/15802, згідно з яким переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника. При переоформленні зерна ВТЛ зернового складу надає бухгалтерії аналізну картку з відміткою "переоформлення". Якість зерна визначається на дату переоформлення і відповідає якості, що склалася в партії на момент переоформлення та зареєстрована в журналі форми №ЗХС-49 "переоформлення". До заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма №16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), оформляється договір складського зберігання зерна з новим власником. Обсяг переоформленого зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення відображується в особовому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма №36 з відміткою "переоформлення"). Відповідно вносяться зміни в звіт форми №ЗХС-37. Перед переоформленням зерна перший власник повинен повністю розрахуватися з підприємством за послуги з приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна, вирішити питання щодо використання побічних продуктів і відходів, що належать йому.
Згідно зі статтею 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, реєстр зерна - система обліку інформації про зерно, що прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку; реєстр складських документів на зерно - система обліку інформації про видані зерновими складами складські документи на зерно та володільців таких документів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.04 №1569 "Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" затверджено Порядок ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання.
Згідно з пунктами 1-4 вказаного Порядку реєстрація складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, здійснюється з метою проведення моніторингу ринку зерна і забезпечення його стабільного функціонування, надання юридичним та фізичним особам інформації про прийняте на зберігання зерно та про видані складські документи.
Основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, є електронною базою даних, що формується на основі інформації реєстрів, які ведуться на зернових складах, через електронну мережу.
Реєстр зернового складу ведеться в електронному вигляді та у письмовій формі (книга реєстрації). Інформація в електронному реєстрі та книзі реєстрації повинна бути ідентична.
Форму і порядок ведення електронного реєстру та книги реєстрації затверджує держатель реєстру.
Забезпечення ведення основного реєстру здійснює його держатель - Мінагрополітики.
Адміністратор основного реєстру є державне підприємство "Держреєстри України".
На пропозицію суду позивач не надав доказів оформлення операцій з зерном соняшника, придбаним ним у ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", ТОВ "Кронк МСК", отримання на зерновому складі ТОВ "Долинський комбікормовий завод" складських документів на це зерно, внесення інформації про такі документи до основного реєстру та реєстру зернового складу.
Як передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам.
У ході судового розгляду справи позивачем не надано суду доказів отримання від постачальників зерна соняшника документів, які б підтверджували його якість, зокрема посвідчень про якість зерна на кожну партію, свідоцтв про вміст пестицидів, токсичних елементів та мікотоксинів на кожну партію зерна, карантинних чи фітосанітарних сертифікатів.
Як пояснив суду представник позивача, документи, які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Кронк МСК" у грудні 2010 року щодо поставки с/г продукції, вилучені у ТОВ "Агрохолдинг 2009" у ході виїмки, проведеної у кримінальній справі №58-479, на підтвердження чого надав суду копію протоколу виїмки від 12.07.11 (а.с. 102 - 106, т.1 ).
ТОВ "Долинський комбікормовий завод" на запит суду про надання документів, на підставі яких вівся облік та оформлення операцій з зерном, належним ТОВ "Агрохолдинг 2009", ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", ТОВ "Кронк МСК", надав суду копії протоколу обшуку від 10.05.11, протоколів виїмки від 07.09.11, 11.11.11 (а.с. 180 - 228, т.2).
Судом установлено, що документи, вилучені у ТОВ "Агрохолдинг 2009" за протоколом виїмки від 12.07.11, долучені до кримінальної справи №58-479, порушеної за фактами фіктивного підприємництва за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, яка перебувала у провадженні СВ ДПС у Кіровоградській області. За інформацією заступника начальника СВ ДПС у Кіровоградській області, наданою на запит суду, з даної кримінальної справи 31.01.12 було виділено в окреме провадження кримінальну справу №90-0053, під час розслідування якої установлено, що СУ ГУ МВС України в м. Києві розслідується кримінальна справа №20-3943, порушена 18.04.11 у тому числі за фактом організації фіктивного підприємництва, зокрема створення суб'єкту фіктивного підприємництва ТОВ "Кронк МСК" (а.с. 56, т.2). Кримінальна справа №90-0053 12.03.12 направлена за підслідністю до СУ ГУ МВС України в м. Києві для об'єднання з кримінальною справою №20-3943, а згодом передана для організації розслідування до Оболонського районного управління ГУ МВС України в м. Києві. (а.с. 80, т.4). Кінцеве рішення у даній справі наразі не прийнято.
Також судом установлено, що документи, вилучені у ТОВ "Долинський комбікормовий завод" за протоколом обшуку від 10.05.11, які містять дані про фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Долинський комбікормовий завод" з ТОВ "Агрохолдинг 2009" та ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", долучені до матеріалів кримінальної справи №57-481, порушеної зокрема за фактом фіктивного підприємництва щодо ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України. (а.с. 186 - 208, т.3, а.с. 47, т.1). Вказана кримінальна справа наразі перебуває у провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда, рішення у ній судом не прийнято. (а.с. 13, 28, т.3).
Суд, керуючись принципом офіційного з'ясування обставин у справі, витребував від СВ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві та Кіровського районного суду м. Кіровограда копії відповідних документів, вилучених у ТОВ "Агрохолдинг 2009", ТОВ "Долинський комбікормовий завод", які б підтверджували фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", ТОВ "Кронк МСК" у грудні 2010 року щодо поставки с/г продукції та її рух по елеватору.
Однак, вказані вимоги суду СВ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві залишились не виконаними, а надані Кіровським районним судом міста Кіровограда документи витребуваної інформації не містять.
Враховуючи ці обставини, суд позбавлений можливості зібрати додаткові докази на підтвердження реальності виконання спірних господарських операцій позивача з ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", ТОВ "Кронк МСК", за якими податковий орган не визнав податковий кредит з ПДВ.
Досліджуючи приєднані до справи копії договорів купівлі-продажу, укладених позивачем з ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", виписаних ним накладних та податкових накладних на поставку соняшника, суд встановив, що в цих документах уповноваженою особою від імені ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" зазначена ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", наданої на вимогу суду управлінням державної реєстрації Кіровоградської міської ради (а.с. 27, т.3, 1-35, т.5), відомості про вказану юридичну особу внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16.06.10 державним реєстратором виконавчого комітету Кіровоградської міської ради. Засновником та керівником товариства значиться ОСОБА_2 Відомості про інших осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилися.
Воднораз, досудовим слідством у кримінальній справі №57-481, порушеній відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, встановлено, що ОСОБА_3, будучи фінансовим директором та фактично бухгалтером ТОВ "Агрорегіон-Трейд", за попередньою змовою із менеджером підприємства ОСОБА_4, в серпні 2010 року вирішили систематично займатися ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах, використанням підроблених офіційних документів і службовим підробленням, групою осіб з метою отримання неконтрольованого державою доходу, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість та прибуток за рахунок безпідставного формування і декларування в податковій звітності податкового кредиту та валових витрат ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", надаючи злочинним зв'язкам вигляд зв'язків господарських, використовуючи для цього підроблені, неофіційні документи по неіснуючих операціях з придбанням товарів (робіт, послуг) від зареєстрованих платниками ПДВ юридичних осіб з ознаками фіктивності, або взагалі без таких, при фактичному не прозорому придбанні товарів (робіт, послуг) за готівку від різноманітних юридичних або фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, без будь-якого документального оформлення операцій. Протягом серпня-грудня 2010 року ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" здійснювало, зокрема, операції з реалізації ТОВ "Агрохолдинг 2009" сільськогосподарської продукції. Директор ТОВ "Агрорегіон Трейд 2007" ОСОБА_2 до операцій з реалізації сільгосппродукції з відповідною видачею на адресу контрагентів актів, накладних, податкових накладних на реалізацію, підписання цих документів відношення не має. (а.с. 29-104, т.3).
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №2965, 2966/02,03 від 19.08.11, проведеної у кримінальній справі №57-481, всі підписи від імені директора ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" на досліджених експертом договорах, рахунках, накладних, податкових накладних (у т.ч. податкових накладних №8 від 10.12.10, №9 від 16.12.10, №10 від 21.12.10, №11 від 27.12.10) виконані не громадянкою ОСОБА_2 (а.с. 163-166, т. 3).
Крім цього, як вбачається з наявних у кримінальній справі №57-481 протоколів допиту ОСОБА_2, остання стала директором ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" з червня 2010 року, зареєструвавши на себе підприємство на пропозицію свого знайомого ОСОБА_3, однак фактично будь-якого відношення до діяльності вказаного підприємства не мала, жодних договорів з суб'єктами господарювання не укладала. (а.с. 167-172, т.3).
Суд з метою перевірки достовірності цих пояснень допитав ОСОБА_2 в якості свідка у судовому засіданні 05.03.13. Свідок ОСОБА_2 дала суду показання, що вона стала заснованим та директором ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" з моменту його створення у червні 2010 року. З приводу ТОВ "Агрохолдинг 2009" повідомила, що з вказаним суб'єктом господарювання ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" мало фінансово-господарські відносини, однак не змогла повідомити суду, в чому саме вони полягали та обставини їх фактичного виконання, зокрема місце та період укладення договору, його вид та умови, місце, строки та обставини поставки товарів, ціну поставки та спосіб розрахунків. Крім цього, заперечила факт належності їй підписів, що містяться у пред'явлених їй для огляду первинних документах ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", у тому числі податкових накладних №8 від 10.12.10, №9 від 16.12.10, №10 від 21.12.10, №11 від 27.12.10.
Згідно з абзацами 1 та 3 підпункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за №233/2037, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Пунктом 18 вказаного Порядку передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Визначення податкової накладної як розрахункового документу означає визнання за нею статусу первинного документу, а тому для податкової накладної обов'язкові вимоги, встановлені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинного документу. Частиною 2 цієї статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Із системного аналізу вказаних вище норм можливо дійти висновку, що для визнання податкової накладної належною підставою для віднесення зазначених в ній сум до податкового кредиту недостатньо простої наявності всіх реквізитів, передбачених підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", так як правильність та достовірність цих реквізитів має засвідчуватися підписом уповноваженої особи платника податків, а складення первинних документів саме уповноваженими посадовими особами підприємства являється волевиявленням на здійснення господарської операції та свідчить про їх відповідальність за здійснення таких операцій.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21.01.11 у справі №21-37а10, неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.
У зв'язку з цим невідповідність особи, вказаної в податкових накладних як такої, що уповноважена постачальником на здійснення господарської операції, виключає значення податкової накладної як документу, з яким закон пов'язує правові наслідки.
Відтак, податкові накладні, що підписані невідомою особою від імені директора ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" ОСОБА_2, щодо поставки товарів у періоді, що перевірявся, не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на додану вартість, оскільки від імені підприємства вчинені особою, яка не мала повноважень на їх підписання, а відомості в таких документах не відповідають дійсності.
Досліджуючи приєднані до справи копії договорів, укладених позивачем з ТОВ "Кронк МСК", накладних та податкових накладних на поставку соняшника, суд встановив, що у цих документах уповноваженою особою від імені ТОВ "Кронк МСК" зазначений ОСОБА_1
З матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Кронк МСК", наданої на вимогу суду Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією (а.с. 142, т.3, а.с. 93-171 т.4), вбачається, що відомості про вказану юридичну особу внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 02.02.09 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. За даними реєстраційної справи ТОВ "Кронк МСК", ОСОБА_1 став керівником товариства 13.07.10, коли державним реєстратором була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зокрема щодо зміни керівника юридичної особи.
Воднораз встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ "Кронк МСК" №53 від 28.12.10, №54 від 30.12.10, №55 від 31.12.10 ОСОБА_1 вже не був керівником ТОВ "Кронк МСК", оскільки за даними реєстраційної справи ТОВ "Кронк МСК" з 23.12.10 до 18.08.11 керівником товариства значився ОСОБА_5 У вказаний період відомості про інших осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилися.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно з частиною 5 статті 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
Отже, припинення з 23.12.10 повноважень ОСОБА_1 як директора ТОВ "Кронк МСК" унеможливлювало складання та підписання ним від імені цього товариства будь-яких первинних документів. А тому підписи ОСОБА_1 у податкових накладних "Кронк МСК" №53 від 28.12.10, №54 від 30.12.10, №55 від 31.12.10 є додатковими доказами, які підтверджують доводи відповідача про недійсність та фальшивість цих документів.
Участь ОСОБА_1 у даній справі в якості представника позивача за довіреностями (а.с. 33, т.1, а.с. 67, т.2) відповідно до п.2 ч.2 ст.65 КАС України унеможливила його допит в якості свідка з метою з'ясування обставин укладення та виконання ТОВ "Кронк МСК" спірних угод про поставку позивачу зерна соняшника у грудні 2010 року.
Як установлено судом, ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" та ТОВ "Кронк МСК" не мали технічних та технологічних можливостей для поставки та придбання товарів, оскільки у них був відсутній персонал, основні фонди, матеріально-технічні ресурси, економічно необхідні для виконання вказаних господарських операцій. Такі обставини доведені результатами перевірок вказаних контрагентів, проведених органами податкової служби та використаних відповідачем під час перевірки позивача, а саме довідкою Кіровоградською ОДПІ №130/15-20/37168134 від 16.03.11, актом ДПІ у Печерському районі м. Києва №149/23-2/36385278 від 03.03.11 (а.с. 89-94, 95-98, т.1).
Крім цього, за інформацією органів статистики, наданою суду, ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" та ТОВ "Кронк МСК" не звітувало та не подавало звіти за формою №11-03 (річна) "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)", №1-підприємництво (річна, коротка, квартальна) "Звіт про основні показники діяльності підприємства", №1-ПВ (квартальна, місячна, річна) "Звіт з праці", №51-авто (місячна) "Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом", №31-авто (квартальна) "Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення", №2-тр (річна) "Звіт про роботу автотранспорту", №1-опт (квартальна, місячна, річна) "Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі", №1-опт (квартальна, місячна, річна) "Звіт про обсяг оптового товарообороту", які повинно було подавати у разі ведення підприємницької діяльності, наявності основних засобів та працівників. (а.с. 178, т.2, а.с. 20, т.3).
Таким чином, з огляду на те, що наявні в матеріалах справи документи, які за твердженням представника позивача підтверджують здійснення спірних господарських операцій позивача з ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", ТОВ "Кронк МСК", містять недостовірну інформацію, мають дефекти в оформленні, а також враховуючи відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством, та документів, які б могли достовірно засвідчити фактичне отримання товарів позивачем саме від ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", ТОВ "Кронк МСК", суд дійшов висновку про непідтвердження господарських операцій позивача із цими контрагентами. Враховуючи непідтвердження фактичного постачання ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", ТОВ "Кронк МСК" позивачеві товарів, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних та доказів оплати вартості товарів.
Перерахування позивачем коштів на рахунки ТОВ "Агрорегіон Трейд-7", ТОВ "Кронк МСК" за товари, що фактично цими суб'єктами не поставлялися, не було вчинено з метою отримання доходу, тому такі дії не пов'язані з веденням господарської діяльності.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач та його контрагенти ставили за мету не виконання договорів, а складання документів, які б дали правові підстави позивачеві отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.
При цьому суд зазначає, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правових правочинів, які опосередковують відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.
Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Отже, відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, на чому наполягав представник позивача, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства, що призвели до виникнення грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Доводи представника позивача, що на час здійснення спірних господарських операцій, за якими податковий орган визнав неправомірним формування податкового кредиту, ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" та ТОВ "Кронк МСК" були зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також знаходилися на обліку платників податків в органах державної податкової служби, є непереконливими, оскільки ці обставини не спростовують висновків акту перевірки та встановлені у судовому засіданні обставини щодо недійсності взаємовідносин позивача з цими контрагентами.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході судового розгляду справи відповідачем доведено викладені в акті перевірки №138/2310/36571782 від 23.03.11 факти порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" під час декларування взаємовідносин з ТОВ "Агрорегіон Трейд-7" та ТОВ "Кронк МСК, які призвели до заниження суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на 4519100,99 грн. Позивачем такі висновки не спростовані, а правомірність формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з вказаними контрагентами належними доказами не підтверджена.
Факт вчинення цих порушень податкового законодавства підтверджується також постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 12.04.11 у справі №3-345/2011 рік, засиленою постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 15.06.11 у справі №33-152/2011, якою за порушення ведення встановленого порядку податкового обліку, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість за грудень 2010 року на 4 519 100 грн., керівника ТОВ "Агрохолдинг 2009" ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн. (а.с. 172 -175, т.4)
За змістом підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Таким чином, встановивши за результатами перевірки факт завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на суму 4 519 100,99 грн. який призвів до заниження податкових зобов'язань зі сплати податку до бюджету у розмірі 4 519 100,99 грн., податковий орган правомірно донарахував позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ у відповідному розмірі, винісши податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000092310 від 30.03.11.
Встановлено, що штрафні санкції у зв'язку з донарахуванням грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року накладені на позивача на підставі п.123.1 ст.123 ПК України у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, що склало 1 129 775,25 грн.
Суд не погоджується з таким розрахунком з огляду на те, що податковим органом не взято до уваги податковий період, у який позивачем допущено заниження податкового зобов'язання з ПДВ, що стало підставою для збільшення йому грошового зобов'язання та накладення штрафу.
Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Відтак, за заниження податкового зобов'язання за грудень 2010 року (порушення допущено у січні 2011 року, оскільки обов'язок з нарахування та сплати грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року настав у позивача у січні 2011 року), виходячи з положень пункту 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, штраф має бути накладений у розмірі 1 гривня. Тому, з 1129775,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням, 1 129 774,25 грн. (1129775,25 грн. - 1 грн.) застосовано зайво, через порушення пункту 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
У зв'язку з цим податкове повідомлення-рішення Долинської МДПІ №0000092310 від 30.03.11 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1129774,25 грн.
Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення Долинської МДПІ №0000092310 від 30.03.11, яким ТОВ "Агрохолдинг 2009" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 5648876,24 грн., з яких 4519100,99 грн. - основний платіж, 1129775,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції, підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1129774,25 грн. У решті позовних вимог, а саме щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 4519100,99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн. позивачеві слід відмовити за безпідставністю.
Вирішуючи позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ "Агрохолдинг 2009" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року в частині взаємовідносин з ТОВ "Агрорегіон-7" та ТОВ "Кронк МСК", за результатами якої було складено акт №138/2310/36571782 від 23.03.11, суд встановив, що перевірка позивача проведена посадовими особами органу державної податкової служби підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом №218 від 22.03.11 (а.с. 78, т.1), та після вручення уповноваженому представнику позивача під розписку копії цього наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (а.с. 79, т.1), як того вимагає стаття 79 ПК України. Доводи позову про відсутність підстав для проведення перевірки, передбачених ст.78 ПК України, можуть бути підставами для оскарження наказу №218 від 22.03.11 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, як правового акту індивідуальної дії, який однак не є предметом спору у даній справі.
Суд зазначає, що відповідач як орган державної податкової служби наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, призначення якої відносно позивача узгоджується із вимогами Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. До того ж, оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта. Адже відповідні дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків вимог чинного законодавства. Саме по собі проведення перевірки не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, а отже не впливає на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.
Згідно з частинами 1, 3 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити позивачеві здійснені ним судові витрати з Державного бюджету України, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 0,68 грн. за таким розрахунком : (1 129 774, 25 грн. х 3, 40 грн.) : 5 648 876,24 грн.)
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2009" задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції №0000092310 від 30.03.11, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 129 774, 25 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2009" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 0, 68 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш