Справа 712/9015/13-а
Провадження 2а/712/330/13
20 вересня2013 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Пироженко В.Д.
при секретарі Машук М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України в м.Черкаси про визнання бездіяльності щодо виконання судових рішень та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби, посилаючись на те, що постановами Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.12.2011 року. зобов'язано територіальний орган Пенсійного Фонду України в м.Черкасах здійснити перерахунок пенсії по інвалідності за період з 10.05.2011 року по 22.07.2011 року відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильськоїх катастрофи» з врахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування « та провести виплату нарахованих сум з урахуванням фактично виплаченої пенсії. Зазначене судове рішення набрало законної сили, було звернуто до виконання, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень судів в особі головного державного виконавця Нечипоренка Ю.І. від 19.04.2013 р. відкрито виконавче провадження. 25.06.2013 р. дане виконавче провадження було закінчено без законних підстав, в зв'язку з відсутністю коштів у боржника УПФУ, внаслідок невиконання судових рішень порушені права та законні інтереси позивача, про що позивач дізнався 13.07.2013 року. Просить суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження та зобов»язати відповідача виплатити йому борг.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вказував, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає до обов'язкового виконання. Внаслідок винесення без законних підстав постанови про закінчення виконавчого провадження порушені його права на судовий захист.
Відповідачі в судове засідання не з»явились, причин неявки суду не повідомили. Представник відділу державної виконавчої служби Тимощук А.В., надав суду заперечення де просили суд відмовити в задоволенні позову та посилається на те, що дані суми позивачу нараховані, але боржник не мав можливості виплатити їх в зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань. Тому, зважаючи на зміст рішень Конституційного суду України 26.12.2011р., 25.01.2012р. про право КМУ установлювати розміри соціальних виплат в бюджетному році, державний виконавець повернув виконавчий документ на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" без накладення штрафу на боржника, який з поважної причини не виконав рішення суду.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.12.2011 року. зобов'язано територіальний орган Пенсійного Фонду України в м.Черкасах здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності за період з 10.05.2011 року по 22.07.2011 року відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильськоїх катастрофи» з врахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату нарахованих сум з урахуванням фактично виплаченої пенсії..
Зазначена постанова набрала законної сили, залишена без зміни судом апеляційної інстанції за результатами оскарження УПФУ в м.Черкаси, за заявами позивача було звернуто до виконання, виконавче провадження відкрито 19.04.2013р. боржнику наданий 7-денний строк для добровільного виконання постанов суду.
УПФУ в м.Черкаси, частково виконав постанови суду, здійснивши перерахунок коштів , однак дані суми боржнику не мав можливості виплатити в зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, про що повідомив державну виконавчі службу.
Постановою головного державного виконавця від 25.06. 2013 року на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-8681/11 від 1від 18.04.2013 року.
Відповідно до ст.181 КАС України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду з позовом, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи. Позов може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
У відповідності до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим законом заходів з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" підставою закінчення виконавчого провадження є повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Згідно з ч.3 ст.75 цього Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
При винесенні оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, штраф на боржника не накладався.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження боржником (УПФ України) було повідомлено його про виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку допомоги та неможливість виконання рішення в повному обсязі в зв'язку з відсутністю коштів для виплати допомоги. Зважаючи на викладене та неможливість боржником виконати постанови суду, відповідач вказує, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2013 року винесена правомірно.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до рішень Європейського суду з прав людини по справам "Жовнер проти України", "Кечко проти України", "Василів проти України" державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. Тобто, відсутність коштів у боржника не звільняє останнього від обов'язку виконання судового рішення та виплату коштів.
Рішення Конституційного суду України 26.12.2011р., 25.01.2012р. стосуються законодавчого врегулювання установлення обсягу бюджетних асигнувань на відповідний рік, однак в них не дається тлумачення щодо невиконання рішень судів, які набрали законної сили про зобов'язання нарахувати та виплатити певні суми недоплаченої державної соціальної допомоги дітям війни.
Крім того, державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження по ухваленим судом постановам, які у повному обсязі не виконані, позбавив позивача права повторної подачі для виконання до виконавчої служби виконавчого листа та порушив гарантоване Конституцією України право позивача на відновлення порушених прав, шляхом обов'язкового виконання постанови суду, якою її порушені права відновлені.
Зазначене повністю спростовує доводи заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова від 25.06.2013 р. про закінчення виконавчого провадження головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Нечипоренка Ю.І. винесена не на підставі закону, суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованою та підлягає скасуванню, а дії по їх винесенню є такими, що порушують права та законні інтереси позивача на виконання рішень суду, тому позовні вимоги про скасування даної постанови підлягають до задоволення.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, зміст виконавчого документу визначений на підставі постанов суду, які набрали законної сили, не може бути змінений без зміни відповідного судового рішення.
Керуючись ст. 8, 9, 11. 17, 94, 99, 128, 159-163, 181 КАС України, ст. 9, 19, 152 Конституції України, ЗУ "Про виконавче провадження, суд
Адміністративний позов задоволити частково.
Скасувати постанову головного державного виконавця від 25 червня 2013 року ВП № 37706548 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-8681/11 від 18.04.2013 року, виданого на підставі постанови Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.12.2011 року про зобов'язання УПФУ в м.Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності за період з 10.05.2011 року по 22.07.2011 року відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильськоїх катастрофи» з врахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування « та провести виплату нарахованих сум з урахуванням фактично виплаченої пенсії..
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в 10-денний строк.