Справа № 2- 430/11
10 липня 2013 року Соснівський районний суд міста Черкаси
у складі: головуючого - судді Кальчук А.П.,
при секретарі - Онищенко Ю.А.,
за участю представника Позивача - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Відділення №9 м. Черкаси філії Полтавське регіональне управління» - Новік В.І.,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення відсотків по кредитному договору та зустрічним позовом ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору поруки від 26.10.2007 року припиненим,
22.12.2008р. ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до ТОВ «Макот», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, посилаючись на те, що на підставі договору про відновлювальну кредитну лінію № К-149-2007 від 26.10.2007р. позивач надав відповідачу ТОВ «Макот» кредит в розмірі 729000,00 грн. зі сплатою 16,5% річних з кінцевим строком повернення кредиту до 25.10.2010 року. Додатковими угодами сторін б/н від 21.04.2008 року, №2 від 16.05.2008 року та №3 від 06.11.2008 року збільшено розмір процентів за користування кредитом до 17,5% річних з 21.04.2008 року, до 20,5% річних з 16.05.2008 року та до 25% річних з 06.11.2008 року.
Станом на день подання позову заборгованість по кредиту складала 729000,00 грн.
Статтею 1048, 1054 ЦК України та п. 3.1 Договору встановлено, що кредит це кошти, які надаються позичальнику на умовах платності. Відповідно до п. 3.3, 3.4 Договору кредиту, позичальник щомісячно у строк з 26 числа по останній робочий день поточного місяця сплачує позивачу відсотки, нараховані за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця.
Відповідач не виконував власного обов»язку по сплаті відсотків за користування кредитом, закріпленого п. 3.1 договору кредиту, а саме не сплатив в повному обсязі відсотки, нараховані за період з 26.10.2008 року по 25.11.2008 року, внаслідок чого станом на день подання позовної заяви прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом складає 23895,19 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору кредиту, у разі порушення позичальником в період дії кредитного договору будь-яких умов цього договору, в тому числі несплати процентів за користування кредитом, позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів, а позичальник зобов»язаний повернути отримані кредитні кошти протягом одного дня з моменту отримання вимоги позивача.
Така вимога направлена позичальнику 10.12.2008 року та отримана ним 15.12.2008 року. Отже позичальник мав не пізніше 16.12.2008 року повернути позивачу заборгованість по кредиту в повному обсязі, однак досі цього не зробив.
Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, у випадку прострочення позичальником строків повернення кредиту, сплати процентів останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. За несвоєчасне повернення вказаних вище коштів позичальнику нарахована пеня на с уму 258,68 грн.
В день укладання договору кредиту позивач та відповідачі уклали договір поруки № П-149-2007, по якому відповідач ОСОБА_2 зобов»язався перед позивачем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов»язань щодо повернення кредиту, сплаті процентів та комісій за користування кредитом, передбачених договором кредиту штрафних санкцій. Додатковими угодами сторін №1 від 21.04.2008 року, №2 від 16.05.2008 року та №3 від 06.11.2008 року в договір поруки внесені зміни у зв»язку із збільшенням забезпечення порукою зобов»язань.
Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача частину заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 100000,00 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 23895,19 грн. та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань за договором кредиту в сумі 258,68 грн. та судові витрати.
Також 09.06.2009р. ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макот», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейтлі-РЗФ-Інтелект» про стягнення заборгованості по кредитному договору, посилаючись на те, що на підставі договору про відновлювальну кредитну лінію № К-149-2007 від 26.10.2007 року позивач надав відповідачу ТОВ «Макот» кредит в розмірі 729000 грн. зі сплатою 16,5% річних з кінцевим строком повернення кредиту до 25.10.2010 року Додатковими угодами сторін б/н від 21.04.2008 року, № 2 від 16.05.2008 року та № 3 від 06.11.2008 року збільшено розмір процентів за користування кредитом до 17,5% річних з 21.04.2008 року, до 20,5% річних з 16.05.2008 року та до 25% річних з 06.11.2008 року.
В день укладення договору кредиту ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ «Макот» та ОСОБА_2 уклали договір поруки № П-149-2007, по якому ОСОБА_2 зобов'язався перед ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ «Макот» зобов'язань щодо повернення кредиту, сплаті процентів та комісій за користування кредитом та передбачених договором кредиту штрафних санкцій. Додатковими угодами сторін № 1 від 21.04.2008 року, № 2 від 16.05.2008 року та № 3 від 06.11.2008 року в договір поруки внесені зміни у зв'язку із збільшенням забезпечених порукою зобов'язань.
19.03.2009 року ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ «Макот» та ТОВ «Грейтлі-РЗФ-Інтелект», уклали договір поруки № П/1-149/1-2007, по якому ТОВ «Грейтлі-РЗФ-Інтелект» зобов'язався перед позивачем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ «Макот» зобов'язань щодо повернення кредиту, сплаті процентів та комісій за користування кредитом та передбачених договором кредиту штрафних санкцій.
Відповідачі свої зобов'язання виконали неналежним чином, в зв'язку з чим, станом на 05 червня 2009 року виникла заборгованість в сумі 765433,39 грн.: по кредиту у розмірі 729000 грн., по сплаті відсотків за користування кредитом - 32954,89 грн., нарахована пеня на суму 3478,50 грн.
Просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь ВАТ «Фінанси та Кредит» заборгованість в сумі 765433,39 грн., а також судові витрати.
19 квітня 2010р. ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення відсотків по кредитному договору, в якому посилався на те, що 26.10.2007 року між Банком та ТОВ «Макот» був укладений Кредитний договір № К-149-2007, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 729000,00 грн. з кінцевим строком повернення до 25.10.2010р. зі сплатою 16,5% річних та в подальшому Додатковими угодами № Б/Н, № 2, № 3 процентну ставку було змінено в сторону збільшення до рівня 17,5%, 20,5% та 25% відповідно.
Зобов'язання Позичальника по Кредитному договору було забезпечено шляхом укладання 26.10.2007р. з ОСОБА_2 Договору поруки № П-149-2007 .
Боржник по договору про відновлювальну кредитну лінію №К-149-2007 від 26.10.2007р. не виконує обов»язку по поверненню кредитних коштів за користування ними.
Станом на 16.04.2010 року заборгованість по сплаті відсотків за період з 06.06.2009р. по 16.04.2010р. за користування кредитом складає 173387,52 грн.
Банк вважав за необхідне звернутися з позовом до відповідача ОСОБА_2 Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 173387,52 грн. за період з 06.06.2013р. по 16.04.2010р.
27.05.2010р. ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із зустрічним позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору поруки недійсним. Посилався на те, що у відповідності до позовних вимог за первісним позовом, в забезпечення виконання зобов'язання по Кредитному договору між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом 26.10.2007 року був укладений Договір поруки № П-149-2007, відповідно до умов якого Позивач бере на себе зобов'язання перед Відповідачем відповідати по зобов'язанням, що виникають з умов Кредитного договору у повному обсязі цих зобов'язань.
Із первинного позову, заявленого Банком Позивачеві стало відомо, що 06 листопада 2008 року між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макот» була укладена Додаткова угода № 3 до Кредитного договору, за умовами якої відсоткова ставка була збільшена з 20,5% річних до 25% річних. Згоду на укладення Додаткової угоди № 3 Позивач ОСОБА_2 не надавав.
Згідно п. 2.5. Договору поруки сторони договору встановлюють, що зобов'язання поручителя (ОСОБА_2) перед Банком є безумовними. А відповідно до положень п.4.4. Договору поруки внесення змін та доповнень в Кредитний договір в наслідок якого збільшиться об'єм відповідальності Поручителя не допускається без згоди Поручителя. В даному випадку відбулось підвищення розміру відсотків, а відповідно істотно збільшилась сума основного зобов'язання. Відповідач не довів до відома Позивача і не одержав його згоди на підвищення відсоткової ставки за Кредитним договором, що призвело до збільшення відповідальності Позивача та зміни в основному зобов'язанні, які спричинили несприятливі наслідки для Позивача. Позивач за зустрічним позовом просив суд Договір поруки № П-149-2007 від 26 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» - визнати недійсним.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.10.2010р. цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 про стягнення відсотків по кредитному договору та зустрічним позовом ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору поруки від 26.10.2007 року припиненим передано до Соснівського районного суду м. Черкаси для об»єднання в одне провадження зі справою за позовом АТ «Банк «Фінанси та кредит» до ТОВ «Макот», ОСОБА_2 та ТОВ «Гретлі-РЗФ-Інтелект» про стягнення заборгованості за кредитним договором №149-2007 від 26.10.2007 року, яка знаходиться в провадженні судді Романенко В.А.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.11.2010 року цивільну справу за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ТОВ «Макот», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору та цивільну справу за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ТОВ «Макот», ОСОБА_2, ТОВ «Грейтлі-РЗФ-Інтелект» про стягнення заборгованості по кредитному договору, за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 про стягнення відсотків по кредитному договору та зустрічним позовом ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору поруки від 26.10.2007 року припиненим об»єднано в одне провадження.
Ухвалою суду від 14.06.2011р. позовні вимоги АТ «Банк «Фінанси та кредит» до ТОВ «Макот», ТОВ «Грейтлі-РЗФ-Інтелект» про стягнення заборгованості по кредитному договору було залишено без розгляду.
В ході судового розгляду представник ПАТ «банк «Фінанси та кредит» уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором, а саме: заборгованість за нарахованими відсотками, що складає 31956,13 грн., заборгованість за простроченими відсотками 657515,64 грн., заборгованість по пені 269601,05 грн., заборгованість по простроченому кредиту 729000,00 грн., а всього 1688072,82 грн. та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» не визнав та просив повністю відмовити у їх задоволенні. Зустрічний позов просив задовольнити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що на підставі договору про відновлювальну кредитну лінію № К-149-2007 від 26.10.2007р. позивач ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» надав відповідачу ТОВ «Макот» кредит в розмірі 729000,00 грн. зі сплатою 16,5% річних з кінцевим строком повернення кредиту до 25.10.2010 року. Додатковими угодами сторін б/н від 21.04.2008 року, №2 від 16.05.2008 року та №3 від 06.11.2008 року збільшено розмір процентів за користування кредитом до 17,5% річних з 21.04.2008 року, до 20,5% річних з 16.05.2008 року та до 25% річних з 06.11.2008 року.
Статтею 1048, 1054 ЦК України та п. 3.1 Договору встановлено, що кредит це кошти, які надаються позичальнику на умовах платності. Відповідно до п. 3.3, 3.4 Договору кредиту, позичальник щомісячно у строк з 26 числа по останній робочий день поточного місяця сплачує позивачу відсотки, нараховані за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця.
Відповідач не виконував власного обов»язку по сплаті відсотків за користування кредитом, закріпленого п. 3.1 договору кредиту, а саме не сплатив в повному обсязі відсотки.
Відповідно до п. 6.1 договору кредиту, у разі порушення позичальником в період дії кредитного договору будь-яких умов цього договору, в тому числі несплати процентів за користування кредитом, позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів, а позичальник зобов»язаний повернути отримані кредитні кошти протягом одного дня з моменту отримання вимоги позивача.
Така вимога направлена позичальнику 10.12.2008 року та отримана ним 15.12.2008 року. Отже позичальник мав не пізніше 16.12.2008 року повернути позивачу заборгованість по кредиту в повному обсязі, однак досі цього не зробив.
Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, у випадку прострочення позичальником строків повернення кредиту, сплати процентів останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
В день укладання договору кредиту позивач та відповідачі уклали договір поруки № П-149-2007, по якому відповідач ОСОБА_2 зобов»язався перед позивачем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов»язань щодо повернення кредиту, сплаті процентів та комісій за користування кредитом, передбачених договором кредиту штрафних санкцій. Додатковими угодами сторін №1 від 21.04.2008 року, №2 від 16.05.2008 року та №3 від 06.11.2008 року в договір поруки внесені зміни у зв»язку із збільшенням забезпечення порукою зобов»язань.
На день розгляду справи заборгованість за кредитним договором склала 1688072,82 грн., а саме: заборгованість за нарахованими відсотками, що складає 31956,13 грн., заборгованість за простроченими відсотками 657515,64 грн., заборгованість по пені 269601,05 грн., заборгованість по простроченому кредиту 729000,00 грн.
Ухвалою суду від 14.06.2011р. позовні вимоги АТ «Банк «Фінанси та кредит» до ТОВ «Макот», ТОВ «Грейтлі-РЗФ-Інтелект» про стягнення заборгованості по кредитному договору було залишено без розгляду.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачу ОСОБА_2 стало відомо, що 06 листопада 2008 року між ВАТ «Банк «фінанси та кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макот» була укладена Додаткова угода № 3 до Кредитного договору, за умовами якої відсоткова ставка була збільшена з 20,5% річних до 25% річних. Згоду на укладення Додаткової угоди № 3 відповідач ОСОБА_2 не надавав.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Згідно п. 2.5. Договору поруки сторони договору встановлюють, що зобов'язання поручителя (ОСОБА_2) перед Банком є безумовними. А відповідно до положень п.4.4. Договору поруки внесення змін та доповнень в Кредитний договір в наслідок якого збільшиться об'єм відповідальності Поручителя не допускається без згоди Поручителя.
В даному випадку відбулось підвищення розміру відсотків, а відповідно істотно збільшилась сума основного зобов'язання. Позивач не довів до відома Відповідача і не одержав його згоди на підвищення відсоткової ставки за Кредитним договором, що призвело до збільшення відповідальності Відповідача та зміни в основному зобов'язанні, які спричинили несприятливі наслідки для Відповідача.
Згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної (почеркознавчої та ТЕД) експертизи № 77-П/13-23, №975-ТЕД/13-23 від 17 квітня 2013 року підпис від імені ОСОБА_2 в графі «За Поручителя» в оригіналі Додаткової угоди №3 до договору поруки №П-149-2007 від 06 листопада 2008 року - вірогідно (ймовірно) виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.
Дослідивши вищезазначені докази у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у позивача за ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» права вимоги стягнення з відповідача ОСОБА_2 простроченої заборгованості, пені за несвоєчасне погашення кредиту. Відповідно до положень п.4.4. Договору поруки внесення змін та доповнень в Кредитний договір в наслідок якого збільшиться об'єм відповідальності Поручителя не допускається без згоди Поручителя.
ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не дотримався передбаченого порядку збільшення розмірів процентної ставки та узгодження такого збільшення із фінансовим поручителем.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
В силу ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач при збільшенні відсоткової ставки за кредитним договором до 25% , не погодив таке збільшення із поручителем, чим збільшив обсяг його відповідальності без його згоди.
У відповідності до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом.
Наслідком визнання недійсним правочину, який позивач за зустрічним позовом не укладав із відповідачем за зустрічним позовом, є припинення дії договору поруки № П-149-2007, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Зазначене припинення відбувається з моменту збільшення відсоткової ставки за основним (кредитним договором, без узгодження збільшення відповідальності із поручителем - з 6 листопада 2008 року.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першого третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88 , 209, 213, 215, ЦПК України, ст.ст. 203, 209, 215-216, 559, 598, 1048, 1054 ЦК України, суд,-
У задоволенні позову ПАТ «Банк фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору відмовити повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору поруки № П-149-2007 від 26 жовтня 2007 року припиненим - задовольнити повністю.
Визнати недійсним Договір поруки № П-149-2007 від 26 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит».
Стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 08,50 грн. та витрати на ІТЗ 37,00 грн., а всього 45 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суду першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий: