Справа: № 826/7870/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
10 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Кучми А.Ю.,
при секретарі Січкаренко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_2 (далі - позивач або ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) про скасування податкового повідомлення - рішення від 18 травня 2013 року № 777/17-20, прийнятого на підставі акта перевірки від 25.04.2013 року № 624/17-20/НОМЕР_1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 2011 року та складено акт перевірки від 25 квітня 2013 року №624/17-20/НОМЕР_1. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2013 року № 777/17-20, яким збільшено грошове зобов'язання позивача на загальну суму 165 652,65 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 132 522,12 грн. та за штрафними санкціями на суму 33130,53 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки відповідача про порушення позивачем п. 176.1. ст. 176, п. 170.2 ст. 170, ст. 36 Податкового кодексу України при визначенні інвестиційного прибутку (доходу) від проведення позивачем операцій з корпоративними правами.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, у 2004 році позивачем за договорами купівлі-продажу від 12.08.2004 року № 3034, № 3030, № 3037 було придбано три земельні ділянки (площею 0,3716 га вартістю 196 000,00 грн., площею 0,1000 га вартістю 53 000,00 грн., площею 0,0617 га вартістю 32 000,00 гривень) на загальну суму 281000,00 грн.
14 січня 2011 року позивачем було засновано ТОВ «Весняний Врожай» із статутним капіталом у розмірі 950 гривень. 25 січня 2011 року позивачем було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «Весняний Врожай» шляхом внесення до його статутного капіталу належних позивачу на праві власності земельних ділянок, придбаних за договорами купівлі-продажу від 12.08.2004 року № 3034, № 3030, № 3037.
Із матеріалів справи також вбачається, що оцінка вартості земельних ділянок при внесенні їх до статутного капіталу ТОВ «Весняний врожай» на суму 14 027 290,28 грн. здійснена згідно акту оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься учасником для збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальність «Весняний Врожай» від 25 січня 2011 року, складеного позивачем, а також п. 7.2. статуту ТОВ «Весняний врожай» затвердженого рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Весняний врожай» (протокол № 2 від 25 січня 2011 року), зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації 26 січня 2011 року.
В подальшому, 02 лютого 2011 року позивачем за договором купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі ТОВ «Весняний Врожай», укладеним з компанією «Грізелдіс Холдингз Лімітед», було відчужено частку у ТОВ «Весняний Врожай» у розмірі 5,66%, що еквівалентно 793 998,00 грн. 40 коп. статутного капіталу товариства за ціною 789990,00 грн. (що еквівалентно 100 000 доларів США).
Відповідно до п. п. 164.2.9 п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Оподаткування інвестиційного прибутку здійснюється згідно положень п. 170.2 ст. 170 ПК України.
Відповідно до п.п. 170.2.2. п. 170.2 ст. 170 ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу згідно п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Підпунктом 170.2.7 пункту 170.2 ст. 170 ПК України визначено, що інвестиційний актив означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1. ст. 14 ПК України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Витратами згідно п.п. 14.1.27. п. 14.1 ст. 14 ПК України є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
У відповідності до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
З зазначених норм права вбачається, що витратами на придбання інвестиційного активу шляхом внесення майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, є вартість майна, внесеного до статутного капіталу юридичної особи - резидента.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги позивача, що згідно статті 13 Закону України «Про господарські товариства» грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Із матеріалів справи вбачається, що оцінка вартості земельних ділянок внесених позивачем до статутного капіталу ТОВ «Весняний врожай» у розмірі 14 027 290,28 грн. підтверджується Актом оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься учасником для збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальність «Весняний Врожай» від 25 січня 2011 року та статутом ТОВ «Весняний врожай», затвердженого рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Весняний врожай» (протокол № 2 від 25 січня 2011 року), зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації 26 січня 2011 року.
При цьому колегія суддів зазначає, що законом не передбачено обов'язкової незалежної експертної перевірки оцінки вкладу учасника господарського товариства, здійсненого у формі земельних ділянок приватної власності.
З огляду на викладене вище, помилковими є висновки суду першої інстанції, що витратами позивача на придбання інвестиційного активу - корпоративних прав ТОВ «Весняний врожай», є витрати на придбання земельних ділянок, які були внесені до статутного капіталу ТОВ «Весняний врожай» в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Варто також зазначити, що витрати на придбання майна та витрати на придбання інвестиційного активу шляхом внесення такого майна до статутного капіталу - є різними видами витрат, і при визначенні інвестиційного прибутку враховуються лише витрати на придбання інвестиційного активу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та належне підтвердження позивачем витрат на придбання інвестиційного активу у формі внесення земельних ділянок до статутного капіталу ТОВ «Весняний врожай» на суму 14 027 290,28 грн.
При цьому колегія суддів додатково зазначає, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги звіт про експертну грошову оцінку від 14 червня 2013 року, складену суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Ан Константа-Груп» (ліцензія державного агентства земельних ресурсів України Серія АВ № 553843 від 05.11.2010 року, сертифікат Фонду Державного майна України № 13907/12 від 16.10.2012 року), котрий міститься у матеріалах справи.
Відповідно до згаданого вище звіту про експертну грошову оцінку, складеного відповідно до положень Закону України «Про оцінку земель»», станом на 25 січня 2011 року (момент внесення земельних ділянок до статутного капіталу ТОВ «Весняний врожай») сукупна вартість земельних ділянок позивача складала 14 098 000,00 грн. Таким чином вбачається, що вартість земельних ділянок згідно звіту про експертну грошову оцінку не свідчить про завищення вартості земельних ділянок, визначеної позивачем.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що інвестиційний прибуток і оподатковуваний дохід від продажу 5,66% корпоративних прав ТОВ «Весняний врожай» повинен визначатись з урахуванням витрат на придбання таких корпоративних прав, виходячи із вартості майна внесеного до статутного капіталу ТОВ «Весняний врожай», зазначеної у статуті «Весняний врожай» та Акті оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься учасником для збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальність «Весняний Врожай» від 25 січня 2011 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 18 травня 2013 року № 777/17-20 в частині визначеного грошового зобов'язання із сплати ОСОБА_2 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 131 773,38 гривень та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 32 943,34 гривень.
Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 2470,77 грн.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: Ю.А. Ісаєнко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Кучма А.Ю.