Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 вересня 2013 р. Справа № 805/13061/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, -
встановив:
06 вересня 2013 року Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця у зв'язку з тим, що відповідач більше року не надає в органи державної податкової служби податкову звітність, декларації, документи бухгалтерської звітності, які передбачені законодавством, чим порушує встановлений законодавством порядок надання податкової звітності та унеможливлює здійснення державного контролю за сплатою податків та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою від 09 вересня 2013 року відкрито провадження по справі № 805/13061/13-а.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.14-15).
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідач в судове засідання з'явився, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, одночасно вказавши, що проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.17).
Відповідно до ч.1 ст.136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Згідно з ч.3 ст.136 КАС України судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст.112 цього Кодексу.
За приписами ч.3 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, що передбачено ч.4 ст.112 КАС України.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 18 червня 2006 року Виконавчим комітетом Димитрівської міської ради Донецької області, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.3-4).
З 24 квітня 2010 року відповідач перебуває на обліку в органах державної податкової служби (органах доходів і зборів), про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 28 квітня 2010 року № 84/6/29-014-4 (а.с.6).
Як вбачається зі змісту акта камеральної перевірки з питання ненадання податкової звітності від 29 липня 2013 року № 276/НОМЕР_1 відповідач не звітує до органів державної податкової служби (органів доходів і зборів) з 10 лютого 2012 року (а.с.5, 7-8).
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно з положеннями п.п.20.1.12. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
П.67.2. ст.67 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Наведені правові норми свідчать про те, що позивач - суб'єкт владних повноважень звернувся до адміністративного суду на виконання його повноважень у публічно-правових відносинах.
Позивач вбачає фактичну підставу для припинення фізичної особи-підприємця відповідача в неподанні останнім протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності.
Відповідач як платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, що вбачається зі змісту п.п.16.1.3. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України.
Правова норма, яка міститься в п.п.16.1.3. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок відповідача подавати податкову звітність у строки, визначені законодавством, не залежить від результатів його господарської діяльності чи від наявності доходів, які підлягають оподаткуванню.
Ч.1 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-ІV (далі - Закон № 755-ІV), свідчить, що фізична особа-підприємець припиняється, зокрема, за судовим рішенням.
Згідно з ч.2 ст.38 Закону № 755-ІV неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення фізичної особи, що не пов'язано з її банкрутством.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону № 755-ІV суд, який постановив рішення щодо припинення фізичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням фізичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, виходячи з того, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову з тієї підстави, що відповідач більше року не подає органам державної податкової служби податкову звітність. Визнання відповідачем позову не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
З огляду на положення ч.4 ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця - задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 85320, АДРЕСА_1).
Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 19 вересня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцезнаходженням фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Суддя Кравченко Т.О.