Справа № 521/6546/13-ц
Пр. № 2/521/4490/13
12 вересня 2013 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Бондаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Арбітражний керуючий Хайло Микола Володимировича про стягнення заборгованості,
встановив:
У березні 2013р. Публічне акціонерне товариство Банк «Меркурій» (далі - ПАТ Банк «Меркурій») звернулося до суду з позовом до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (далі - приватний нотаріус ОСОБА_3.), ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Арбітражний керуючий Хайло М.В., посилаючись на те, що 09.08.2006р. між Акціонерним комерційним Банком «Меркурій» (далі - АКБ «Меркурій»), правонаступником якого є ПАТ Банк «Меркурій» та ОСОБА_4, був укладений договір №14-10-14П-62 про надання іпотечного кредиту (далі -Кредитний договір) в іноземній валюті, відповідно до умов якого та додаткових угод до нього, ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 500000,00 доларів США.
В забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором між АКБ «Меркурій» та позичальником був укладений договір іпотеки №14-10-143-35 від 09.08.2006р., згідно якого останній передав в іпотеку нерухоме майно, а саме нежиле приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 215,00кв.м. та нерухоме майно, яким є вбудований магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 138,7 кв.м.
Постановою Господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. було визнано банкрутом фізичну особу підприємця ОСОБА_4 (далі-ФОП ОСОБА_4.), відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Хайло М.В.
Позивач зазначав, що нерухоме майно, що було передано ОСОБА_4 в іпотеку банку було включено до ліквідаційної маси, та як використовувалося останнім у підприємницькій діяльності.
14 серпня 2012р. Київською універсальною біржею були проведені аукціонні борги по продажу майна, що належало ОСОБА_4, та яке знаходилося в іпотеці банку. Загальна сума, яка була отримана від продажу іпотечного майна складала 1 415 002,00 грн., які відповідно до п. 3.3 договорів купівлі-продажу цих об'єктів від 16.08.2012р. були перераховані на депозитний рахунок приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3
Постановою Вищого господарського суду від 25.12.2012р. постанову Господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. було скасовано та припинено процедуру банкрутства ФОП ОСОБА_4
Позивач стверджував, що оскільки процедуру банкрутства ФОП ОСОБА_4 було припинено, то кошти, отримані від продажу іпотечного майна ПАТ Банку «Меркурій», які знаходяться на депозитному рахунку приватного нотаріуса ОСОБА_3 повинні бути перерахованими ПАТ Банку «Меркурій», як кредитору - іпотекодержателю після затвердження ухвалою Господарського суду Одеської області порядку розподілу коштів, визначеному ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Посилаючись на вищевикладене позивач просив суд винести рішення, яким зобов'язати приватного нотаріуса ОСОБА_3 перерахувати на рахунок ПАТ Банку «Меркурій» грошові кошти, що знаходяться на її депозитного рахунку НОМЕР_1
Позивач неодноразово збільшував свої позовні вимоги та остаточно просив суд винести рішення, яким визнати дії приватного нотаріуса ОСОБА_3 в частині не перерахування нею з її депозитного рахунку на рахунок ПАТ Банку «Меркурій» грошових коштів у сумі 1 415 002,00грн., такими що порушують права останнього, а також стягнути з приватного нотаріуса ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1 415 002,00грн., та зобов'язати її перерахувати вказані кошти, які були отримані в результаті продажу майна в ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 з її депозитного рахунку на рахунок ПАТ Банк «Меркурій» (а.с.122-123,134-136).
Представник позивача в судовому засіданні, діючий за довіреністю від 14.01.2013р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити (а.с.143).
Відповідач Приватний нотаріус ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заперечення на позов, в обґрунтування яких зазначала, що вона є неналежним відповідачем по справі, оскільки у неї відсутня процесуальна заінтересованість в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Зазначала, що на її ім'я не надходило жодної заяви від боржника про прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів для передачі їх ПАТ Банк «Меркурій», у якості кредитора у розрізі ст. 85 Закону України «Про нотаріат» та ст. 537 ЦК України, а тому виконання вимог позивача щодо перерахування грошей ПАТ Банк «Меркурій» не є можливим.
Представник відповідача ОСОБА_4, діюча за довіреністю від 29.06.2011р. в судовому засідання позовні вимоги ПАТ Банк «Меркурій» не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні (а.с. 186)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Арбітражний керуючий Хайло М.В. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістив, надав письмові пояснення та заяву про визнання позовних вимог (а.с.147).
Суд, вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Законом України «Про виконавче провадження», главою п'ятою, розділом другим книги першої Цивільного Кодексу України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Матеріалами справи встановлено, що ПАТ Банк «Меркурій», як правонаступник всіх прав та обов'язків АКБ «Меркурій» є юридичною особою, керується у своїй діяльності Статутом, має гербову та інші печатки (а.с. 124).
09.08.2006р. між АКБ Банком «Меркурій» та ОСОБА_4, як фізичною особою був укладений договір №14-10-14П-62 про надання іпотечного кредиту, відповідно до умов якого та додаткових угод до нього, ОСОБА_4 отримав кредит у сумі 500000,00 доларів США. (а.с.6-8, 9-10,11-12,13,14-15,16-17).
В забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №14-10-14П-62 від 09.08.2006р. між АКБ Банком «Меркурій» та позичальником був укладений договір іпотеки №14-10-143-35 від 09.08.2006р., згідно умов якого останній передав в іпотеку нерухоме майно, а саме нежиле приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1, загальною площею 215 кв.м. та нерухоме майно, яким є вбудований магазин, що розташований по АДРЕСА_2, загальною площею 138,7 кв.м. (а.с.18-21).
Майно, яке було передано ОСОБА_4 в іпотеку банку належало останньому на праві власності на підставі договору про поділ нерухомого майна від 17.01.2003р. та на підставі рішення Малиновського районного суду м.Одеси від ішення ішення. 09.12.2002р., що підтверджується відповідними записами у п.п.1.3,1.4 договору іпотеки №14-10-143-35 від 09.08.2013р. (а.с.18).
Встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2012р. було порушено провадження у справі №21/17-5170-2011 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в порядку ст.6, 47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з неспроможністю боржника погасити заборгованість на загальну суму 410040,00грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника за винятком майна, на яке згідно з цивільним законодавством України не може бути звернено стягнення та майно, що перебуває у заставі з підставі, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Постановою Господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (далі-ФОП ОСОБА_4.) було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, передбачену ст.ст. 22-26,29-34,47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Хайло М.В., якого було зобов'язано провести дії відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с.30-34).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2012р. постанову Господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» - без задоволення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2012р. був затверджений поданий ліквідатором банкрута реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до ФОП ОСОБА_4, згідно якого встановлена третя черга задоволення вимог кредитора АКБ Банка «Меркурій» у сумі 3788866,56 грн.
З змісту вказаної ухвали вбачається, що кредитор ПАТ Банк «Меркурій» до господарського суду з заявами про визнання його кредиторами до ФОП ОСОБА_4 не звертався, але оскільки вимоги позивача були забезпечені заставою, то суд включив ПАТ Банк «Меркурій» до реєстру вимог кредиторів ФОП ОСОБА_4, окремо, згідно даних обліку боржника.
Судом встановлено, що на момент визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом у позивача були відсутні виконавчі документи з приводу невиконання ОСОБА_4 боргових зобов'язань за Кредитним договором, тобто після припинення відповідачем сплати кредиту, позивач не звертався до суду з позовними вимогами про стягнення з останнього суми заборгованості за кредитом, або з позовними вимогами про стягнення з останнього суми заборгованості за кредитом шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Встановлено, що нерухоме майно, що було передано ОСОБА_4 в іпотеку ПАТ Банк «Меркурій» було включено до ліквідаційної маси, оскільки використовувалося у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_4
14.08.2012р. Київською універсальною біржею були проведені аукціонні борги на яких було продано майно ФОП ОСОБА_4 та майно фізичної особи ОСОБА_4, яке знаходилося в іпотеці ПАТ Банк «Меркурій» за 1 415 002,00грн., які відповідно до п. 3.3 договорів купівлі-продажу цих об'єктів від 16.08.2012р. були перераховані на депозитний рахунок приватного нотаріуса ОСОБА_3, що не заперечується останньою.
Постановою Вищого господарського суду від 25.12.2012р. були скасовані постанова Господарського суду Одеської області від 14.02.2012р., постанова Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2012р. у справі №21/17-5170-2011 та припинено провадження у справі №21/17-5170-2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_4 (а.с.47-49).
Скасовуючи постанову Господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. колегія судів Вищого господарського суду посилалася на те, що порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, якою здійснюється списання коштів з розрахунків боржника в безспірному порядку.
Положеннями абз.8 ст.1 Закону про банкрутство визначено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, а таких документів не має.
Судом встановлено, що тільки після скасування постанови Господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. про визнання ОСОБА_4 банкрутом, ПАТ Банк «Меркурій» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за Кредитним договором №14-10-14П-62 від 09.08.2006р.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01.03.2013р. з ОСОБА_4 на користь ПАТ Банк «Меркурій» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №14-10-14П-62 від 09.08.2006р. в сумі 3 216 517,55 грн. та судові витрати в сумі 1820,00грн. (а.с.169).
Отже тільки після вступу вказаного рішення в законну силу, ПАТ Банк «Меркурій», став фактично кредитором ОСОБА_4, у зв'язку з чим повинен звернутися до державної виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що після скасування постанови Господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. та припинення процедури банкрутства ФОП ОСОБА_4, позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 з вимогою про повернення грошових коштів в розмірі 1 415 002,00грн., з її депозитного рахунку НОМЕР_1 на рахунок ПАТ Банк «Меркурій», які були отримані нею в результаті продажу майна ОСОБА_4, яке знаходилося в іпотеці ПАТ Банк «Меркурій» в ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 (а.с.137).
Однак, приватний нотаріус ОСОБА_3 відмовила ПАТ Банк «Меркурій» у перерахуванні грошових коштів на його рахунок, в зв'язку з відсутністю правових підстав.
Статтею 47 Закону України «Про банкрутство» передбачено, що ліквідаційна процедура громадянина -підприємця здійснюється судом або ліквідатором.
Згідно ст.85 Закону України «Про нотаріат» нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору. Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери.
Статтею 86 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка внесла їх у депозит (дебітору), допускається лише за письмовою згодою на те особи, на користь якої було зроблено внесок (кредитора), або за рішенням суду.
Відповідно до п.п.1.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. за №296/5 (далі - Порядок) прийняття грошових сум або цінних паперів у депозит для передавання кредитору здійснюється за відповідною заявою заінтересованої особи (боржника) або за заявою ліквідатора громадянина-підприємця, визнаного банкрутом. Заява реєструється нотаріусом у книзі вхідної кореспонденції і є підставою для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до ст.48 Закону про банкрутство кошти перераховані на депозитний рахунок нотаріуса використовуються лише за рішенням суду, який визнав громадянина - підприємця банкрутом.
Приписами п.п. 2.3. п.2 Глави 21 Порядку встановлено, що у разі, якщо грошові суми внесені в депозит нотаріуса ліквідатором громадянина - підприємця, то про їх надходження нотаріус повідомляє господарський суд, що визнав громадянина - підприємця банкрутом, і за рішенням господарського суду видає їх з депозиту.
Відповідно до п.п. 9.1, 9.2. п. 9 Глави 21 Порядку, видача з депозиту грошових сум або цінних паперів здійснюється за заявою, яку подає депонент, за заявою та рішенням господарського суду, які подає ліквідатор громадянина-підприємця. На заяві нотаріусом здійснюється службова відмітка про встановлення особи депонента, ліквідатора громадянина-підприємця, реквізити документа, на підставі якого особу було встановлено, та вказується документ, що підтверджує право на одержання депозитних сум (свідоцтво про право на спадщину, рішення суду, довіреність тощо). Видача банками грошових сум депонентам проводиться на підставі платіжних доручень приватних нотаріусів шляхом безготівкового перерахування на рахунок депонента або переказу коштів для виплати депоненту готівкою в банку.
Таким чином, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. за №296/5 визначені умови видачі грошових коштів, які внесенні ліквідатором громадянина - підприємця в депозит нотаріуса.
При цьому ні Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. за №296/5 не передбачено видача коштів з депозитного рахунку нотаріуса за вимогою кредитора.
Суд вважає, що оскільки постановою Вищого господарського суду від 25.12.2012р. постанову Господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом було скасовано та відносно нього було припинено процедуру банкрутства, то на теперішній час у ПАТ Банк «Меркурій» немає правових підстав ставити питання про стягнення коштів, які знаходяться в депозиті нотаріуса на його користь, оскільки він не був власником реалізованого іпотечного майна, а у нотаріуса немає повноважень на розпорядження коштами, які знаходяться у неї в депозиті.
Крім того, відповідно до ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Якщо не виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ПАТ Банк «Меркурій» слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів того, що кошти, які знаходяться на депозитному рахунку Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 є його власністю.
Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судовій збір по справі складає 3441,00грн., які сплачені позивачем при зверненні до суду (а.с.61).
Керуючись ст.ст.15, 16, 537 ЦК України, ст.6, 47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 85, 86 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.3, 2.3. п.2, п.п. 9.1, 9.2. п.9 Глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. за №296/5ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд
вирішив:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Арбітражний керуючий Хайло Микола Володимировича про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: О.М. Сегеда
12.09.2013