Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко А.О.
Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.
іменем України
"20" вересня 2013 р. Справа № 2-а/0614/10424/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Моніча Б.С.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від "05" червня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 05.06.2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідачів.
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги за період з 29.03.2011р. по 29.09.2011р. та щорічної допомоги на оздоровлення за 2011р. відповідно до ст.ст.37,48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 29.03.2011р. по 23.07.2011р. грошових коштів, передбачених приписами ст.ст.39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та державну соціальну допомогу як дитині війни.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі особа, що подала апеляційну скаргу (Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області), посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом встановлено, що позивач, 1944 року народження, має статус "дитина війни", що підтверджується належними документами.
Відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", у відповідній редакції, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
При розгляді справи судом враховано, що зміни, які вносилися Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік..." до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" визнані рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року такими, що не відповідають Конституції України. Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік" та Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік" норму цієї статті не зупинено і не змінено.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватися з розміру, встановленого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Вихідним критерієм обрахунку підвищення до пенсії є мінімальний розмір пенсії за віком, який згідно із ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, врахував вказані положення та дійшов обґрунтованого висновку про незаконність дій відповідача, зобов'язавши УПФ здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції у даній частині є законною та обґрунтованою.
Позивач проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Позивач отримує підвищення до пенсії, передбачене ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон України №796-ХІІ), але у розмірах, встановлених постановою КМУ.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Непрацюючим пенсіонерам доплата до пенсії проводиться в такому ж розмірі.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом України №796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам України Закону №796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір доплати в твердій грошовій сумі та у розмірі до прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати до пенсії застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України №796-ХІІ, а не постанова КМУ за №836 від 26.07.1996 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, має другу групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Згідно із ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір доплати в твердій грошовій сумі та у розмірі до прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати до пенсії застосуванню підлягає саме ст.50 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ №836 від 26.07.1996 р., за №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав. яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, відповідно, не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення в зазначеній частині.
З приводу позовних вимог щодо проведення перерахунку та виплати пенсії, передбаченої приписами ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до заперечень та апеляційної скарги відповідача, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області і отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 13 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України „Про державну службу" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.
Колегією суддів встановлено, що позивач отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, передбачена ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи той факт, що позивач отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є безпідставними.
Чинним законодавством України не передбачено можливості отримання пенсії, яка призначена відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але в розмірах, визначених приписами ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки це два різні види державних пенсій.
За наведених умов, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу основної пенсії у відповідності до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Тому, постанова у частині проведення перерахунку та виплати основної пенсії відповідно до ст. 54 Закону №796-ХІІ підлягає скасуванню. Позовні вимоги у цій частині залишаються без задоволення.
У решті постанова підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Малинського районного суду Житомирської області від "05" червня 2013 р. скасувати в частині визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області щодо виплати позивачу пенсії не у відповідності зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області провести перерахунок і виплату ОСОБА_4 пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні 8-ми мінімальних пенсій за віком, визначених ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щомісячно за період з 29.03.2011р. по 23.07.2011р. з урахуванням проведених виплат.
Прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У решті постанову залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області пл. Соборна, 12 А,м. Малин,Житомирська область,11601 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області вул. Чорновола,38-Б,м. Малин,Житомирська область,11603