Справа: № 2а-17502/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
17 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Літвіної Н.М.
Чаку Є.В.
При секретарі: Бібко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної митної служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Нікея-ЛТД» до Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Крім того, з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції в мотивувальній частині, до суду звернувся відповідач.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача необхідно відмовити, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до голови Держмитслужби із скаргою від 07 травня 2012 року № 97 на рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 27 квітня 2012 року № 100190000/2012/312042/1, яка одержана відповідачем 11 травня 2012 року.
За результатом розгляду даної скарги, відповідач листом від 13 червня 2012 року № 15/1-152-1/1067, одержаним позивачем 19 червня 2012 року, повідомив, що митне оформлення товарів здійснено відповідно до Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби від 17 березня 2008 року за № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 березня 2008 року за № 259/14950, зі строком дії гарантійних зобов'язань 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг, а згідно з п.п. 14, 15 цього Порядку Державна митна служба розглядає скарги після прийняття митним органом остаточного рішення.
Вважаючи, що відповідач, при наданні зазначеної відповіді, пропустив встановлений законом 20-ти денний строк для її надання, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України - митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
Відповідно до п. 55.1 статті 55 ПК України - будь-яке рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Відтак рішення митного органу про визначення митної вартості товарів може бути скасоване у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства.
Відповідно до п. 56.1 статті 56 ПК України - рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абз. 2 п. 56.9 статті 56 ПК України - якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Таким чином, до спірних правовідносин мають бути застосовані положення пп. 41.1.2 п. 41.1 статті 41 та п. 56.1 і п. 56.9 статті 56 ПК України, оскільки чинне на момент виникнення спірних правовідносин митне законодавство не передбачало інший, ніж передбачено статті 56 ПК України порядок оскарження рішень митних органів про визначення митної вартості товарів.
Пропуск 20-денного строку для прийняття вмотивованого рішення за скаргою платника податків на рішення про визначення митної вартості товарів є безумовною підставою визнання скарги задоволеною.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо того, що стаття 56 ПК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Так, стаття 264 Митного кодексу України 2002 року та п.п. 17, 18 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, закріплюють право оскаржити рішення про визначення митної вартості товарів в адміністративному чи судовому порядку.
Пункт 40.1 статті 40 ПК України закріплює норму, згідно з якою, якщо законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів (обов'язкових платежів), використовуються правила, визначені в законі з питань митної справи.
Жодного спеціального порядку оскарження рішення про визначення митної вартості товарів чинним на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами законом з питань митної справи передбачено не було.
Так само на порядок оскарження рішення митного органу про визначення митної вартості товару не впливає випуск товару, щодо якого виносилося таке рішення, у вільний обіг під обране декларантом гарантійне зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 статті 19 Конституції України - органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як було зазначено вище, положенням п. 56.8 статті 56 ПК України законодавець поклав на митний орган як на контролюючий орган обов'язок прийняти вмотивоване рішення за скаргою впродовж 20 днів з дня отримання такої скарги.
Невиконання прямої вказівки диспозиції закону органом державної влади є бездіяльністю. Отже, митний орган. як суб'єкт владних повноважень, не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що для забезпечення надійного та ефективного захисту прав, в тому числі юридичних осіб, мають бути відсутні обмеження для контролю за реалізацією органами виконавчої влади дискреційних повноважень.
Такий контроль суд може здійснювати через визнання дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, або реалізацією інших повноважень, передбачених в п. 2 статті 162 КАС України.
Наведене вище підтверджує, що зроблений судом першої інстанції висновок про недоведеність порушення прав та законних інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту чи поновленню в межах даної справи, не відповідає обставинам справи.
Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної митної служби України - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної митної служби України щодо ненадання відповіді на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» № 97 від 07 травня 2012 року у 20-денний строк з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Літвіна Н. М.
Чаку Є.В.