Справа: № 2а/2506/9250/11 Головуючий у 1-й інстанції: Харечко Л.К. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
17 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Чаку Є.В.
Літвіної Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові про зобов"язання вчинити дії, -
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2011 р. вказаний адміністративний позов - задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - щорічно до 5-го травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи - десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій; ІІІ групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Проте, позивачу всупереч вказаній вище нормі виплата щорічної разової допомоги здійснювалася відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2010 року № 299.
Оскільки у 2011 році дія статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинялась, то позивач правомірно просить провести згідно вимог зазначених положень Закону перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає саме Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не зазначена Постанова Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій щодо необхідності здійснення виплат у розмірах, визначених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Виходячи з наведеного вище, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2011 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Літвіна Н. М.
Чаку Є.В.