Іменем України
17 вересня 2013 р. (15:45) Справа №801/5714/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Кірова"
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК
треті особи - Республіканський комітет Автономної республіки Крим з охорони культурної спадщини; ОСОБА_1; ОСОБА_3, ОСОБА_4
про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії № КР 083130860338 від 27 березня 2013 року.
Сторони та треті особи явку представників не забезпечили.
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Кірова" (далі-позивач) до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК (далі-відповідач) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим №КР 083130860338 від 27 березня 2013 року про реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на ділянці площею 0,0385 га за адресою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що органами культурної спадщини не видавалось жодних висновків чи погоджень щодо можливості будівництва на земельній ділянці, розташованої за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з цим реєстрація відповідачем 27 березня 2013 року за № КР 083130860338 Декларації про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на ділянці площею 0,0385 га за адресою АДРЕСА_1 прямо та істотно суперечить вимогам частини 3 статті 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини", а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
У запереченнях на позов, наданих представником третьої особи - ОСОБА_1, зазначено, що відповідач реєструючи 27.03.2013р. Декларацію про початок виконання будівельних робіт № КР 083130860338, діяв виключно в межах повноважень, на підставі норм чинного законодавства та нормативних актів, та не мав правових підстав для відмови в реєстрації цій декларації. У запереченнях також зазначено, що відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону, тоді як ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та останні зміни до ст.32 вказаного закону, приймалися пізніше, тому він не може бути застосований (т.1 а.с.77-79).
У запереченнях на позов, що надійшли до суду 11.09.2013р., відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що декларація про початок виконання будівельних робіт, замовниками будівництва якого є ОСОБА_4, ОСОБА_1., ОСОБА_3, була подана у відповідності до встановлених законом вимог, у зв'язку із чим дії відповідача щодо її реєстрації є законними (т.1 а.с.109-111).
У клопотанні позивача, що надійшло до суду 12.09.2013р., позивач додатково пояснює, що на його думку відповідач був зобов'язаний повернути декларацію третіх осіб, яка була подана без відповідного погодження відповідного органу культурної спадщини. Також позивач зазначає, що третіми особами не було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку в органах реєстраційної служби, а тому вони не набули право власності на цю земельну ділянку. Крім того позивач звертає увагу суду на те, що будівництво що здійснюється на підставі спірної декларації суперечить рішенню виконкому Ялтинської міської Ради від 27.12.2012р. №1760, пункту 3.19 ДБН 360-92 та пункту 3,25 ДБН 360-92 (т.1 а.с.116-118).
У судове засідання, що відбулося 17.09.2013р., сторони та треті особи явку представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справ у відсутність представника.
Згідно з ч. 7 ст. 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Суд не приймає до уваги клопотання позивача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника позивача, оскільки неможливість прибуття до суду працівника юридичної особи, що є стороною по справі, не перешкоджає направленню у судове засідання іншого представника.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів у відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-V1, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон №3038).
Відповідно до статті 34 цього Закону, Замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (ст..36 Закону №3038).
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації (стаття 36 Закону №3038).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно - будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. № 439/2011, Державна архітектурно - будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно - будівельного контролю, контролю у сфері житлово - комунального господарства.
Згідно з пунктом 6 Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно - будівельної інспекції" № 549 від 23.05.2011р. утворено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, як юридичну особу публічного права.
З наведеного встановлено, що Інспекція ДАБК в АР Крим є суб'єктом владних повноважений щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на території АР Крим.
Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Порядком виконання підготовчих робіт та Порядком виконання будівельних робіт затвердженими постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13 квітня 2011р. №466, визначені механізм виконання підготовчих робіт та процедура виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.8 Порядку виконання будівельних робіт, реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Декларація приймається у дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації проводить Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.
Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Один примірник після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.
Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації (п.9 Порядку).
Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації та вносить їх до єдиного реєстру (п.10 Порядку).
У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації (п.п.11,12 Порядку).
27.03.2013р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №КР082130910256 (далі - Декларація) (т.1 а.с.80-81).
Відповідно до Декларації найменування об'єкту будівництва: «Будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на ділянці за адресою: АДРЕСА_1 від будівництва - «Нове будівництво», категорія складності - ІІІ.
Судом досліджено вищенаведену декларацію та встановлено наявність у декларації про початок виконання будівельних робіт усіх необхідних даних, передбачених у додатку 2 до Порядку виконання будівельних робіт, а саме: даних про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду; містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 27.12.2012. №1760, наявності права власності на земельну ділянку на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯД №609913 від 07.11.2007р., та інших.
Суд звертає увагу на те, що декларація з латинської мови declaratio, від declare - заявляю, оповіщаю.
Суттю декларативного принципу є подання документу, що надається до відповідного державного органу, із зазначенням відомостей, на підставі яких він виконує певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, що належать до його компетенції.
Згідно статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-ІУ декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (далі - декларація) - документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.
Суд зазначає, що під час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК позбавлена повноважень перевірки відомостей наведених у декларації, а перевіряє лише повноту наведених відомостей.
Неповноти відомостей декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 27 березня 2013 року за № КР 083130860338 судом не встановлено.
На підставі наведеного суд вважає, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт №КР 083130860338 була проведена правомірно з урахуванням законодавства, в межах повноважень, наданих Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, у спосіб, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до частини 7 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" підставами для анулювання документа дозвільного характеру є:
звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не визначено законом;
припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
Відповідно до статті 39-1 Закону №3038 у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Як на підставу для задоволення позову, позивач у позовній заяві посилається на те, що органами культурної спадщини не видавалось жодних висновків чи погоджень щодо можливості будівництва на спірній земельній ділянці, що суперечить вимогам частини 3 статті 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини".
Вищенаведене твердження позивача спростовано матеріалами справи, зокрема: листами Міністерства культури України; відміткою про погодження на історіко-містобудівному обґрунтуванні; Дозволом на проведення земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць №22-017/13з (т.1 а.с.90-94, 235). Вищенаведеними документами підтверджено, що замовником отримано дозвіл від органу культурної спадщини, крім того орган культурної спадщини погодив робочій проект будівництва, історіко-містобудівне обґрунтування, та паспорт оздоблення фасадів будівлі.
Суд також вважає неспроможним доводи позивача про те, що відповідач був зобов'язаний повернути декларацію третіх осіб, яка була подана без відповідного погодження відповідного органу культурної спадщини з огляду на те, що чинним законодавством відповідачу надано право повернути Декларацію замовнику тільки у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Під час розгляду справи судом не встановлено подання чи оформлення Декларації з порушенням установлених вимог.
Судом не прийнято до уваги посилання позивача на те, що замовники повинні були спочатку отримати погодження органу культурної спадщини, та лише після цього звертатися до відповідача з таким погодженням та Декларацією щодо її реєстрації, тому, що чинне законодавство України не містить таких вимог. Що стосується посилання позивача на постанову КМУ від 25.08.2010р. №725, то суд зауважує, що у даній постанові йдеться лише про неможливість проведення визначеного коло робіт на об'єктах культурної спадщини тільки на підставі декларації, але не йдеться про неможливість саме зареєструвати таку декларацію.
Під час розгляду справи судом не встановлено факту зазначення замовниками недостовірних даних у Декларації. Що стосується посилання позивача на те, що Декларація про початок будівельних робіт видана на земельну ділянку, право власності на яку не зареєстровано, це твердження позивача спростовується матеріалами з наступних підстав.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.
У період з 01.01.2011р. до 31.12.2012р. діяв Порядок ведення Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. №1021, відповідно до пункту 4 якого, Книга відкривається та ведеться у паперовому вигляді територіальним органом Держкомзему, в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
Таким чином, на час укладання між ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.11.2012р., повноваження щодо реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку у паперовому вигляді були віднесені до компетенції територіального органу Держкомзему.
Згідно пункту 14 Порядку №1021, у разі здійснення нотаріусом у встановленому законом порядку відмітки про перехід права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину, вносяться відомості до розділу 3 Поземельної книги "Земельна ділянка. Права власності, постійного користування". Дата внесення відомостей є датою державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку.
Отже, судом встановлено, що спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (замовників), на яку, згідно порядку, що діяв на час оформлення переходу права власності, окремий Державний акт не оформлявся, але на підтвердження набуття права власності на земельну ділянку був переданий разом з договором купівлі-продажу Державний акт серії ЯД №609913, виданий попередньому власнику, на якому була зроблена відповідна відмітка нотаріусом.
Таким чином, Державний акт серії ЯД №609913 з відмітками нотаріуса та Управління держкомзему у м. Ялта про реєстрацію в Поземельній книзі 23.11.2012р. за №0111900000010140122:3:01, разом з договором купівлі-продажу від 02.11.2012р., є документом, який підтверджує право власності на земельну ділянку (а.с.13-18).
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Під час розгляду справи позивачем не доведено суду подання замовниками недостовірних даних, наведених у зареєстрованій Декларації; протиправність вчинення відповідачем реєстраційної дії щодо реєстрації Декларації № КР 083130860338 від 27 березня 2013 року; відсутність у замовників документів необхідних для проведення реєстрації Декларації та виконання робіт на підставі цієї Декларації.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача в силу приписів частини другої статті 94 КАС України.
Під час судового засідання, яке відбулось 17.09.2013р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУ постанову складено 19.09.2013р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Гаманко Є.О.