Справа № 1-кп/257/262/13
№257/9481/13-к
№ 12013051040000181 від 15 травня 2013 року
м. Донецьк 04.09.2013 року
Київський районний суд м. Донецька у складі
Головуючого судді - Л.М.ПАВЛЕНКО
При секретарі - П.П.КАРПОВІ
За участю прокурора - О.В. ОНОПРІЄНКО
потерпілої - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
Розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду Київського районного суду м. Донецька угоду про примирення по кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого:
1. 11.02.2005 року Жовтневим райсудом м.Маріуполя Донецької обл. за ч.1 ст.189,ч.2 ст.186,70,75, 76 ККУ до 4 років позб.волі з випробув. на 2 роки;
2. 25.03.2008 року Будьоновським районним судом м. Донецька за ч.2 ст.186 , ч.1 ст.71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі;
3. 17.11.2010 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.309 , ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, звільненого 10.07.2012; року;
зареєстрованого: АДРЕСА_1, фактично проживаючого: АДРЕСА_2
За ч. 2 ст. 185 КК України
За участю сторін: обвинувачення -прокурора О.В.Онопрієнко, потерпілої ОСОБА_1;
Захисту- обвинуваченого ОСОБА_2
ОСОБА_2 будучи раніше засудженим за вчинення умисних злочинів проти власності на шлях виправлення не став та маючи непогашену судимість знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
15.05.2013 року о 10.31 годині ОСОБА_2 знаходився в пасажирському вагоні №2 на місці №1 потягу 69/70 сполученням «Маріуполь - Львів», прямуючи зі ст. Маріуполь до ст. Донецьк ДП «Донецька залізниця».
В цей же час у вказаному вагоні знаходилась громадянка ОСОБА_1, яка здійснила посадку на ст. Волноваха ДП «Донецька залізниця» та везла з собою ноутбук в зборі та мобільний телефон з гарнітурою. По прибуттю на ст. Донецьк ДП «Донецька залізниця» о 13.10 год. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір , направлений на таємне викрадання майна ОСОБА_1, скориставшись тим, що вона вийшла на платформу ст. Донецьк ДП «Донецька залізниця» з вказаного потягу. Громадян, працівників міліції та працівників залізниці не було. Переконавшись , що за його діями ніхто не спостерігає, діючого умисно, повторно, скоїв крадіжку чужого майна, яке належить ОСОБА_1, а саме:
- ноутбуку «ASUS», вартістю 1960 гр.;
- сумки для ноутбуку «ASUS», вартістю 130 гр., всього на загальну суму 2090 гр., а також майна , яке матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_1 не представляє:
- зарядного пристрою для ноутбуку «ASUS»,
- миші для ноутбуку «ASUS»,
- мобільного телефону «Nokia 6700 classic»,
- гарнітури для мобільного телефону «Nokia 6700 classic»,
- серветок,
- дерев'яного гребінця,
після чого з місця скоєння злочину втік з майном, розпорядившись ним на свій розсуд, завдавши матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_1 на суму 2090 гр.
Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями скоїв крадіжку, повторно, тобто злочин, ввідповідальність за який передбачена ч.2 ст.185 КК України.
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження досягнуто та підписано угоду від 26.06.2013 року про примирення.
Зі змісту угоди про примирення вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнає себе винними за ч. 2 ст. 185 КК України, за скоєння злочину та йому призначається покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК У у вигляді арешту строком на 3 місяці.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 розуміє права визначені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами кримінального провадження, покарання.
Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілим та обвинуваченим, як таку, що відповідає вимогам закону.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про примирення, укладеної між сторонами кримінального провадженн відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди є обґрунтованою, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення із призначенням обвинуваченому узгодженої міри покарання у вигляді арешту і ухвалення обвинувального вироку.
Витрати, пов»язані з провадженням експертизи суд на підставі ст.124 КПКУ покладає на обвинуваченого.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 314, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 26.06.2013 року у кримінальному провадженні №1-кп/257/262/2013, укладену між сторонами кримінального провадження: потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 3 місяці.
На підставі ст.124 ЦПКУ стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертиз 979,2 гр.
Міру запобіжного заходу обрати ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов»язання до набрання чинності вироку.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м.Донецька протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
ГОЛОВУЮЧА СУДДЯ Л.М.ПАВЛЕНКО