Справа № 22ц/775/9212/13 Головуючий в 1 інстанції Коваленко В.О.
Категорія 37 Доповідач Канурна О.Д.
18 вересня 2013 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого: Бугрим Л.М.
суддів: Канурної О.Д., Новосьолової Г.Г.
при секретарі Козак С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гродівської селищної ради Красноармійського району Донецької області про визнання права власності на спадщину за законом,
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Гродівської селищної ради Красноармійського району Донецької області про визнання права власності на спадщину за законом ,- відмовлено.
З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права.
Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове, яким визнати за нею право власності на спадщину за законом, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього будовами та спорудами.
В судове засідання апеляційного суду представник Гродівської селищної ради Красноармійського району Донецької області не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_1, представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 15 березня 1983 року, виданого Гродівською селищною радою, будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, зареєстровано право приватної власності Красноармійськимка БТІ 25 березня 1983 року.
Відповідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3.
Згідно технічного паспорту житловий будинок АДРЕСА_1.
За повідомленням КП "БТІ" м. Красноармійська від 27.05.2013 року № 246 до 1 січня 2013 року будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Гродівської селищної Ради від 15.03.1983 року.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_3.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_1.
Згідно державного акту на право власності на землю, виданого Гродівською селищною радою 12.07.1999 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,33 га, розташована на території с. Журавка Гродівської селищної ради для обслуговування житлового будинку га ведення особистого господарства.
Згідно довідки Гродівської селищної ради № 1003 від 06.06.2013 року будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2, 1927 р. н., який помер АДРЕСА_1 і в якому він був зареєстрований і постійно мешкав.
Відповідно повідомлення Другої красноармійської державної нотаріальної контори від 10.07.2013 року № 766/01-16 після смерті АДРЕСА_1 ОСОБА_2 відкривалась спадкова справа за заявою дочки спадкодавця ОСОБА_1.
Висновок суду першої інстанції про те, що реєстрація спадкового майна здійснюється після проходження певної процедури оформлення спадщини за законом органами нотаріату у строки та порядку, визначеному законодавством, яке не передбачає такої юридичної категорії, як визнання права власності на спадщину, є законним і обгрунтованим.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини 2 статті 1299 ЦК України, право власності на нерухоме майно вини- кає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Висновок суду першої інстанції про те, що обставини, викладені позивачем у судовому засіданні є підставою для розгляду питання про встановлення факту належності правовстановлюючого документу певній особі у порядку ст. 256 ЦК України, а не про визнання права власності на спадщину, сформульовані у позові, що відповідає вимогам статті 16 ЦК України, є законним і обгрунтованим.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відповідно до статті 1223 ЦК України, право на спадщину у неї виникло з часу смерті батька, але вона не може реалізувати його та оформити право власності на спадковий будинок з причини, що зназначена в позовній заяві та неможливості виправити зроблену помилку внаслідок того, що власник будинку помер, не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Апеляційний суд не бере до уваги також інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, оскільки суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які уклалися м іж сторонами і дав їм належну правову оцінку.
Виходячи із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального закону, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: