Справа № 163/2325/13-а
Провадження № 2-а/163/50/13
02 вересня 2013 року Любомльський районний суд Волинської області
у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.
при секретарі Федчишин Г.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову про порушення митних правил № 1395/20502/2013 від 14.08.2013 року та провадження по справі закрити. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 17.07.2013 року вона ввезла на територію України в режимі «транзит» через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці автомобіль «Ніссан Серена», реєстраційний номер НОМЕР_1 та відповідно до ст. 95 МК України зобов'язана була в строк 10 діб (до 27.07.2013 року) вивезти його з митної території України. У зв'язку з поломкою вищезазначеного транспортного засобу та перебуванням його на станції технічного обслуговування до 31.07.2013 року, де був проведений його капітальний ремонт, вона не могла вивезти автомобіль у встановлені строки (до 27.07.2013 року). Вважає, що діяла в стані крайньої необхідності, оскільки переміщення автомобіля через митний кордон у несправному стані могло завдати шкоди громадському порядку, власності, правам і свободам інших громадян. Такі пояснення позивача не були взяті відповідачем до уваги під час винесення оскаржуваної постанови, яку позивач вважає необґрунтованою, незаконною та такою, що винесена з порушенням вимог КУпАП без всебічного, повного, об'єктивного та законного розгляду та підлягає скасуванню.
В письмових запереченнях від 30.08.2013 року № 9/15-158 Ягодинська митниця Міндоходів позов не визнала, оскільки вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 470 МК України повністю стверджено зібраними матеріалами справи про порушення митних правил, а саме: поясненнями порушника, протоколом про порушення митних правил, іншими документами. При винесенні оскаржуваної постанови уповноваженою особою дотримано вимог статті 23, 34, 35 КУпАП. Зазначає, що твердження позивача про те, що вона діяла в стані крайньої необхідності не охоплюється статтею 460 МК України, яка чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил, до яких відноситься аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не є уповноваженою особою на видачу документів, що підтверджують факт аварії чи обставин непереборної сили, оскільки пункт 3 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657 передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. Відповідач вважає, що ремонт електрообладнання автомобіля не міг завадити позивачу вивезти автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів та засобів, при цьому, під час складання протоколу про порушення митних правил позивач не зазначила в своїх поясненнях про перебування автомобіля в ремонті та довідки приватного підприємця ОСОБА_2 не надала. З вищевикладених підстав відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, позивач в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила та заяви про відкладення розгляду справи суду не подала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши в канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій одночасно зазначив, що позов не визнає.
За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов на підставі наявних у справі матеріалів у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є безпідставним та задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил № 1395/20502/2013 від 14.08.2013 року, винесеної заступником начальника Ягодинської митниці - начальником управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Костюком О.А. вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 470 МК України та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400 грн. за перевищення, встановленого ст. 95 МК України строку транзитного перевезення автомобіля марки «Ніссан Серена», реєстраційний номер НОМЕР_1, який був ввезений в Україну 17.07.2013 року о 00 год.44 хв., та не був вивезений у встановлений строк більше ніж на одну добу, але не більше ніж на 10 діб, тобто автомобіль перебував на митній території України з 17.07.2013 року по 01.08.2013 року, що становить 15 діб, та було виявлено на митному посту «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів 01.08.2013 року.
Згідно частини 2 статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 95 МК України встановлено строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).
Із наданої відповідачем копії матеріалів справи про порушення митних правил №1395/20502/2013, зокрема, копії пояснення громадянки ОСОБА_1, вбачається, що зобов'язання про транзит вона порушила через хворобу, однак до лікаря не зверталась, оскільки боялась, що її заберуть в лікарню і закриють на карантин на тривалий час. Факт хвороби позивача належними доказами не підтверджено ні під час складання протоколу про порушення митних правил митним органом, а ні під час розгляду справи в суді, в зв'язку із чим до уваги не приймається.
У позовній заяві позивач наводить інше обґрунтування порушення терміну вивезення автомобіля з митної території, а саме - у зв'язку з поломкою даного транспортного засобу, який до 31.07.2013 року перебував на станції технічного обслуговування, де був проведений його капітальний ремонт. На ствердження даної обставини позивачем представлено довідку приватного підприємця ОСОБА_2 від 01.08.2013 року № 23, яка видана ОСОБА_1 в тім, що її автомобіль марки «Ніссан Серена», реєстраційний номер НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Німеччина), знаходився на ремонті в приватній майстерні підприємця ОСОБА_2 з 26.07.2013 року по 01.08.2013 року у зв'язку з ремонтом електрообладнання.
Зазначену довідку приватного підприємця ОСОБА_2 суд, як належний доказ, до уваги не приймає, оскільки з її змісту та відбитку печатки не вбачається, що вона видана уповноваженою на те особою, яка відповідно до зареєстрованого виду господарської діяльності наділена правом здійснювати технічне обслуговування та ремонт автомобілів. Окрім цього, позивачем суду не надано товарного чеку (накладної) по оплаті вартості ремонту та акту виконаних робіт, з якого можна було б встановити вид проведених ремонтних робіт - капітальний ремонт автомобіля, про який вказано у позовній заяві, чи ремонт електрообладнання, що вказано у довідці приватного підприємця ОСОБА_2 Суд також приймає до уваги те, що дана довідка не була представлена позивачем митному органу під час проходження митного контролю.
Крім цього, на дії позивача не поширюється дія частини 1 статті 460 МК України, яка визначає умови звільнення від відповідальності за порушення, передбачене ч.2 ст.470 МК України, оскільки таких умов по справі не встановлено.
Позивачем також не надано суду доказів про те, що транспортний засіб марки «Ніссан Серена», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить їй на праві приватної власності та ввозився нею на територію України в режимі «тимчасового ввезення».
Таким чином, позивач не представила суду жодного належного та допустимого доказу, який би давав підстави вважати, що вона за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, діяла в стані крайньої необхідності, що відповідно до ст. 17 КУпАП виключає адміністративну відповідальність, при цьому не вжила ніяких заходів з метою повідомлення найближчого митного органу про неможливість своєчасного вивезення транспортного засобу з митної території України.
Згідно частин 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно вимог ч.2 ст. 71 КАС України відповідачем надані докази правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевищення встановленого статтею 95 МК України строку транзитного перевезення автомобіля марки «Ніссан Серена», реєстраційний номер НОМЕР_1, більше ніж на один день, але не більше ніж на десять діб.
Згідно ст. 522 МК України справу про порушення митних правил розглянув уповноважений орган. При винесенні постанови дотримані вимоги ст.ст. 523-527 МК України.
Аналіз досліджених доказів в їх сукупності свідчить про те, що оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам та положенням чинного законодавства, в тому числі ст. 251 КУпАП щодо допустимості доказів, і свідчить про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 470 МК України, в межах якої на позивача накладено стягнення.
Таким чином, відповідачем при винесенні постанови про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил дотримано вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 не встановлені.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 71, 86, ч.6 ст. 128, ст.ст. 159, 160, 163, 171-2 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуюча: суддя А.Л. Гайдук