Справа № 819/1995/13-a
10 вересня 2013 року
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду в м. Тернополі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, надалі позивач, звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, надалі відповідач, про стягнення заборгованості у сумі 52234,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок подання ОСОБА_1 недостовірних даних до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, їй безпідставно виплачена пенсія за період з листопада 2004 року по червень 2013 року в сумі 52234,71 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.
До початку судового засідання позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення враховуючи наступне.
30.11.2004 року відповідач звернулась в управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі із заявою про призначення їй пенсії за інвалідністю, надавши довідку про те, що є непрацюючою та згідно заяви про призначення пенсії зобов'язувалася про всі зміни, які викликають зміну розміру виплачуваної пенсії повідомляти в Управління Пенсійного фонду. В подальшому відповідач неодноразово своїм підписом на пам'ятках пенсіонеру засвідчувала свою обізнаність про те, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органи Пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати: про вступ на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сім'ї.
Крім того в своїй заяві до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі від 30.06.2011 року в зв'язку із зміною адреси проживання відповідач зазначила, що не працює.
З 30 листопада 2004 року ОСОБА_1 призначено соціальну пенсію по III групі інвалідності відповідно до поданої нею 30.11.2004 року заяви.
Проте, згідно даних реєстру страхувальників ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 20.05.2004 року. Однак звітність до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі відповідачем не подавалась.
Вказані обставини, у своїй сукупності, свідчать про факт виникнення у відповідача, в зв'язку з поданням ним недостовірних даних, переплати пенсійних виплат за період починаючи з листопада 2004 року по червень 2013 року.
Розпорядженням 178649 від 09.07.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі припинило виплату пенсії в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не має права на пенсію. Таким чином переплата виникла за період з листопада 2004 року по червень 2013 року в сумі 52234,71 грн.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України № 1058 всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 16 Закону № 1058 застрахована особа (працююча) зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про обставини, що спричиняють зміну її статусу, в тому числі і про працевлаштування, протягом 10 днів з моменту їх виникнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється,: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено ст.50 Закону України №1058-IV, частина перша якої передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року №6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 року за № 374/7695 (далі - Порядок).
Згідно з п.3 Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії провадиться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе УПФУ лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Враховуючи факт неповідомлення відповідачем управління Пенсійного фонду в м. Тернополі про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності , суд приходить до висновку про стягнення з відповідача надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 52234,71 грн.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на п/р 2560430300519 у філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 338545, код 21157094 борг з безпідставно виплаченої пенсії в сумі 52234,71 грн. (п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять чотири гривні сімдесят одна копійка)
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.