"18" грудня 2006 р.
Справа № 4/419-06-10153
За позовом ######## ########## ########## "################# ######## "##########ерго";
в особі, якою є ########### ##### ########### ##### ### "##############";
ддо відповідача 1) 411 ########### ########## ######### ###### ######## ##### ######### #івденного оперативного командування
2) Квартирно- експлуатаційний відділ м. Одеси
### ######### 100352,97грн.
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: Явнюк Д.М. по довіреностям
Від відповідача 1)-Міхелькіс О.Я. по довіреності
Від відповідача 2)- Гризан О.П. по довіренності
Суть спору: ВАТ «Одесаобленерго» в особі Центрального району електричних мереж звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 100352,97 грн..
Позивач надав уточнення позовних вимог та просив суд стягнути суму заборгованості з Квартирно- експлуатаційного відділу м. Одеси, т.я. між відповідачем та Квартирно- експлуатаційним відділом м. Одеси була укладена угода про погашення боргу.
Ухвалою господарського суду від 27.11.06р. залучено у якості іншого відповідача Квартирно- експлуатаційний відділ м. Одеси.
Позивач надав уточнення позовних вимог та просив суд стягнути суму заборгованості з 411 Центрального військового клінічного ордена Червоної Зірки госпіталя південного оперативного командування.
Відповідачі надали відзиви на позовну заяву в яких просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд, -
03.06.2003 року між ВАТ «Одесаобленерго» в особі Центрального району електричних мереж та відповідачем -1 було укладено договір № 556Ц про постачання електричної енергії, відповідно до якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати електричну енергію відповідачу , а останній сплачувати її вартість.
Згідно з п. 9.4. строк дії договору сторонами встановлено до 31.12.2003 року та він вважається щорічно продовженим, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії не заявить про відмову від нього або перегляд його умов. Оскільки не одна з сторін не заявила про відмову від договору або перегляд його умов, то він є чинним по теперішній час.
Згідно Додатка № 1 до Договору, сторони визначають між собою щомісячний обсяг постачання електроенергії на кожний місяць поточного року.
Згідно п. 4.4. Правил користування електричною енергією та п. 4 Додатка № 1 до Договору № № 556 Ц про постачання електричної енергії, споживач має протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електроенергії.
У лютому 2006 року обсяг постачання електричної енергії споживачу був виділений у 199000 кВт/г - в той час, коли фактично він спожив в цьому місяці 297560 кВт/г. Так споживач перевищив рівень договірної величини споживання електричної енергії! на 98560 кВт/г.
У березні 2006 року обсяг постачання електроенергії споживачу був виділений у 201000 кВт/г. Згідно атку про обсяги спожитої лектр о енергії, фактичне споживання відповідачем в цьому місяці склало 397377 кВт/ч. Виходячи з цього, було встановлено факт перевищення договірної величини споживання електроенергії на 196377 кВт/г.
В червні 2006 року відповідач спожив 184033 кВт/г, тоді як згідно Додатку № 1 до Договору про постачання електричної енергії, виділений обсяг електричної енергій в цьому місяці був 130000 кВт/г. Перевищення договірної величини споживання електроенергії склало 54033 кВт/г.
В кожному випадку заяву про коригування договірної величини споживання електроенергії Споживач на адресу постачальника не направляв.
Рахунки на сплату спожитої електричної енергії відповідач отримав вчасно. Також отримав всі рахунки за перевищення договірної величини споживання як в лютому, так і в березні та червні місяці.
На адресу Споживача Постачальником були направлені повідомлення про коригування договірної величини споживання електроенергії з відмовою в коригуванні у зв»язку з невиконанням умов договору на постачання електричної енергії.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Але оскільки оплата за електроенергію, спожиту в лютому, березні та червні 2006 року була здійснена відповідачем в повному обсязі - сума боргу за спожиту електроенергію понад договірну величину склала:
в лютому 2006 року: (297560 кВт/ч (факт) - 199000 кВ/г.(план)) х 0,2784 (тариф лютого ) = 27439,10 грн.
в березні 2006 року: (397377 кВт/г (факт) - 201000 кВт/г (план)) х 0, 2923 (тариф березня) = 57401, 00 грн.
в червні 2006 року: (184033 кВт/г (факт) - 130000 кВт/г (план)) х 0,2871 (тариф червня) = 15512,87 грн.
Сплата заборгованності по рахункам за перевищення договірного споживання електроенергії відповідачем в лютому, березні та червні 2006 року до теперішнього часу не здійснена.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на підставі слідуючього:
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Одним з видів правопорушень в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Згідно ч.5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» у випадку перевищення договірної величини електроенергії споживачі ( крім населення ) сплачують енергопостачальникам вартість різниці між найбільшою величиною електроенергії, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною електричної енергії.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що передбачена ч. 5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» санкція, про що зазначається у ст.27 названого Закону, на
думку суду, за своєю природою є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і є штрафною санкцією.
Виходячи з наведеного, згідно ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При розгляді справи, судом було встановлено, що спожита електроенергія відповідачем була повністю сплачена з незначним запізненням.
Отже, виходячи з вищенаведеного та умов укладеного між сторонами по справі договору, на думку суду, підстави для нарахування підвищеної вартості за перевищення договірної величини електроенергії у ВАТ «ЕК Одесаобленерго» фактично існують, але приймаючи до уваги ступень виконання своїх зобов'язань за договорами відповідачем та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору в частині стягнення санкцій за перевищення договірної величини електроенергії застосувати ст. 233 ГК України, зменшити розмір санкцій та стягнути з відповідача на користь позивача санкції у розмірі 10035,30грн..
Додаткова угода 20.01.06р. передбачає, КЕВ м. Одеси є платником за фактично спожиту електроенергію.
Плата за спожиту понад договірну величину електроенергію -узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період, виділена в тому ж пункті Правил в окремий вид платежу за договором, не передбачена вказаною Додатковою угодою.
Таким чином, суд звільняє КЕВ м. Одеси від відповідальності по справі.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та викладені у судових засіданнях доводи сторін в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 10035,30грн..
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись Законом України «Про електроенергетику», ст. 233 ГК України, ст. ст. . 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суддя , -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з 411 Центрального військового клінічного ордена Червоної Зірки госпіталя південного оперативного командування ( м. Одеса , вул. Пироговська, 2 ) код 08199969 на користь Центрального РЕМ ВАТ «Одесаобленерго» (м. Одеса вул.. Краснова, 2а) р/р 26033333537885 в від. №6 Іллічівської філії ОЦВ ПІБ, МФО 328135 код 26302276 суму боргу 10035,30 грн..
3. Стягнути з 411 Центрального військового клінічного ордена Червоної Зірки госпіталя південного оперативного командування ( м. Одеса , вул. Пироговська, 2 ) код 08199969 на користь Центрального РЕМ ВАТ «Одесаобленерго» (м. Одеса вул.. Краснова, 2а) р/р 26008236684 МФО 328168 в ВАТ «МТБ» м. Іллічівськ код 26302276 державне мито 100,35 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 11,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після 10 денного строку з дня його прийняття.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Літвінов С.В.